Самофал Валерій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самофал Валерій Павлович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження11 січня 1969(1969-01-11)
Леб'яже
Смерть24 жовтня 2017(2017-10-24) (48 років)
Мар'їнка
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Вале́рій Па́влович Самофа́л (11 січня 1969(19690111) — 24 жовтня 2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1969 року в селі Леб'яже (Чугуївський район, Харківська область). Одружився і проживав в своєму селі.

В часі війни — старший солдат, водій 3-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону, 92-га бригада. Відслужив за мобілізацією, 15 квітня 2016 року підписав контракт; був водієм «швидкої», евакуйовував поранених.

24 жовтня 2017 року загинув поблизу Мар'їнки — куля снайпера влучила йому в шию.

27 жовтня 2017-го похований у Леб'яжому.

Без Валерія лишилися батько, дружина та двоє дорослих синів.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 6 квітня року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]