Сапицький Віктор Андрійович
| Сапицький Віктор Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 1889 |
| Помер | 1942 |
| Громадянство | .svg){kind=small} Українська Держава |
| Діяльність | дипломат |
Сапицький Віктор Андрійович (1889–1942) — український дипломат, правознавець і діяч кооперативного руху. Член Федерації українських інженерів за кордоном.[1] Віце-консул Української Держави в Саратові (26.07.1918-12.1918).
Працював інспектором дрібного кредиту Народного банку в Саратові. 26 липня 1918 року очолив віце-консульство Української Держави в Саратові. Протягом липня–вересня 1918 року видав дозволи для 7315 біженців з українських, польських і білоруських губерній. У вересні 1918 року звертався до генерального консула Української Держави в Москві Олександра Кривцова з проханням виклопотати поїзд 12 вагонів для відправки на Харків українських громадян. 8 вересня 1918 року він отримав негативну відповідь від генерального консула, який повідомляв: «Кордон на Україну закритий. Потяги назначити неможливо»[2]
За УНР директор Кредитової Канцелярії міністерства фінансів;
з 1922 лектор Української господарської академії в Подєбрадах і в УТГІ. Статті з ділянки економії й кооперації.
- ↑ Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 16 липня 2016. [Архівовано 2016-08-20 у Wayback Machine.]
- ↑ ПРОБЛЕМА БІЖЕНЦІВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКО-РАДЯНСЬКИХ ПЕРЕГОВОРІВ (1918 р.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Сапіцький Віктор Андрійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 646.