Сатурн-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сатурн-1
Призначення Ракета космічного призначення
Виробник Chrysler (S-I),
Douglas (S-IV),
Convair (S-V)
Країна США США
Розміри
Висота 55,0 м
Діаметр 6,52 м
Маса 510,000 кг
Ступенів 3
Вантаж
Вантаж на
LEO
9,900 кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Космодроми LC-34 та LC-37
Всього запусків 10
Перший ступінь
Двигуни 8 x H-1
Тяга 6,700 кН
Питомий імпульс 289 с
Тривалість горіння 150 с
Паливо Гас/О2
Другий ступінь
Двигуни 6 x RL10
Тяга 400 кН
Питомий імпульс 433 с
Тривалість горіння 482 с
Паливо рідкий Н2/рідкий О2
Третій ступінь
Двигуни 2 x RL10
Тяга 133 кН
Питомий імпульс 433 с
Тривалість горіння 430 с
Паливо рідкий Н2/рідкий О2

«Сатурн I» (англ. Saturn I) — американська ракета-носій, перша американська ракета-носій призначена спеціально для виведення вантажів на орбіту Землі, і перша ракета-носій з сімейства ракет-носіїв Сатурн. Мала непропорційно маленький другий ступінь в порівнянні з першим.

Спочатку замислювалася, як універсальна військова ракета на 60-ті роки. Але було здійснено лише десять запусків за програмами НАСА, і вона була замінена ракетою-носієм Сатурн-1Б, в якій той же перший ступінь, а другий ступінь збільшений більш ніж удвічі, й обладнаний новим потужнішим двигуном J-2.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Ракета-носій «Сатурн С-1», як спочатку називалася «Сатурн-1», складалася в первинному варіанті з трьох ступенів. На першому ступені S-1 була встановлена ​​зв'язка двигунів Н-1 сумарною тягою 680 тонн або 1,5 мільйона фунтів. На другому ступені S-IV в первісному варіанті встановлювалися чотири киснево-водневих двигуна загальної тягою 36 тонн, а на третьому ступені SV — два таких же двигуна що і на другий.

У березні 1961 року другий ступінь перепроектували під 6 двигунів загальною тягою 40,8 тонни. А в червні 1961 року був виключений третій ступінь SV.

Використання

[ред. | ред. код]

При останніх п'яти запусках на ракету-носій «Сатурн-1» аж до 1965 року (всього 10 пусків) як корисне навантаження встановлювався макет основного блоку корабля «Аполлон» і система аварійного порятунку. При цьому макет «Аполлона» виводився на навколоземну орбіту.

Всі запуски ракет-носіїв сімейства «Сатурн» закінчилися успішно. Цей 100-відсотковий результат, який можна тільки повторити, став результатом ретельного наземного відпрацювання, включаючи вогневі випробування зібраних ступенів ракет-носіїв.

Джерела

[ред. | ред. код]