Сатюков Павло Олексійович

Сатюков Павло Олексійович
Сатюков Павло Олексійович
	200 пкс.
Народився	29 червня 1911; Варнавинський район, Нижньогородська область
Помер	17 листопада 1976 (65 років); Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	журналіст, політик
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сатюков.

Павло Олексійович Сатюков (29 червня 1911(19110629), село Горки, тепер Варнавинського району Нижньогородської області, Російська Федерація — 17 листопада 1976, місто Москва) — радянський журналіст, головний редактор газети «Правда». Член Центральної ревізійної комісії КПРС (1956—1961). Член ЦК КПРС (1961—1966). Депутат Верховної Ради СРСР 5—6-го скликань.

Життєпис

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1924 році учнем сільськогосподарського робітника.

У 1930 році закінчив Ветлузький педагогічний технікум Нижньогородського краю.

З 1930 року — на редакційно-журналістській роботі в Нижньогородській крайовій комсомольській газеті «Ленинская смена». Служив у Червоній армії.

У 1937 році закінчив Горьковський педагогічний інститут імені Максима Горького. Був на викладацькій роботі.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1942 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1942—1946 роках — в апараті ЦК ВКП(б).

У 1946—1949 роках — заступник головного редактора, головний редактор газети «Культура и жизнь».

У 1949—1956 роках — відповідальний секретар, заступник головного редактора газети «Правда».

У 1956—1964 роках — головний редактор газети «Правда».

Одночасно у 1959—1964 роках — голова правління Спілки журналістів СРСР. Один з авторів книги «Віч-на-віч з Америкою» (1959).

З 1964 року — в журналі «Агітатор». У 1964—1971 роках — відповідальний секретар редакції журналу «Партийная жизнь».

У 1971—1976 роках — головний редактор редакції науково-популярних і навчальних програм Центрального телебачення СРСР, член колегії Державного комітету Ради Міністрів СРСР з телебачення і радіомовлення.

Похований на Кунцевському цвинтарі в Москві.

Нагороди

три ордени Леніна (11.01.1958, 28.06.1961, 4.05.1962)
два ордени Трудового Червоного Прапора
медаль «За трудову доблесть» (25.12.1959)
медалі
Ленінська премія (1960) — за участь у створенні книги «Віч-на-віч з Америкою» (про поїздку Микити Хрущова в США).^[1].

Джерела

Сатюков Павел Алексеевич

Примітки

↑ Премія отримана разом із Олексієм Аджубеєм, Миколою Грибачовим, Юрієм Жуковим, Леонідом Ільїчовим, Володимиром Лебедєвим, Євгеном Літошком, Вікентієм Матвеєвим, Володимиром Орловим, Олегом Трояновським, Андрієм Шевченком, Григорієм Шуйським [1]

[1] Премія отримана разом із Олексієм Аджубеєм, Миколою Грибачовим, Юрієм Жуковим, Леонідом Ільїчовим, Володимиром Лебедєвим, Євгеном Літошком, Вікентієм Матвеєвим, Володимиром Орловим, Олегом Трояновським, Андрієм Шевченком, Григорієм Шуйським [1]

[1]