Перейти до вмісту

Свириденко Павло Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Свириденко Павло Олексійович
Народився20 березня 1893(1893-03-20) Редагувати інформацію у Вікіданих
Путивль, Курська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 грудня 1971(1971-12-25) (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьзоолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковський університет
Посадазавідувач відділу екології Інституту зоології АН УРСР
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Павло́ Олексі́йович Свириде́нко (* 7 березня 1893, Путивль — †1971), український зоолог, дійсний член АН УРСР1948).

Біографія

[ред. | ред. код]

Після закінчення Московського університету працював (19161930) на Закавказзі й у Ростові на Дону, з 1930 — у Москві. У 19471954 — Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України та Інституту зоології АН УРСР у Києві. Зокрема у 1947—1948 рр. Свириденко був завідувачем лабораторії екології гризунів, а потім (Протокол № 27 засідання Президії Академії наук УРСР від 13 листопада 1948 р.) — завідувачем створеного на основі цієї лабораторії відділу екології тварин.

1948 року, під приїзд з Москви до Києві і посилення політики Москви в України в галузі біологічних наук та сільському господарстві були звільнені з директорства спочатку акад. Павло Погребняк (директор Дендопарку Олександрія АН України), а слідом і акад. Дмитро Третьяков (директор Інституту зоології АН України). На місце Погребняка, а потім і в ІЗАН було поставлено Свириденка, якого того ж року було обрано академіком АН України і поставлено головою Відділу біологічних наук Президії АН України, а також членом щонайменше трьох вчених рад — Інституту ентомології та фітопатології, Інституту зоології та Інституту гідробіології, чим суттєво посилили позиції прибічників вчення Мічуріна-Лисенка[1]. Тоді ж окремим пунктом в Протоколі № 27 засідання Президії Академії наук УРСР від 13 листопада 1948 р. «4. Постановили виплатити кошти на переїзд до Києва акад. П. О. Свириденку.»[2].

Праці

[ред. | ред. код]

Праці Свириденка присвячені систематиці, зоогеографії і екології різних шкідливих і корисних груп тварин, розробці засобів боротьби з шкідниками сільського господарства (гризунами і комахами) та засобів охорони корисних ссавців і птахів.

Свириденко — один з ініціаторів застосування авіації в боротьбі з шкідниками лісу і сільського господарства.

Понад 180 наукових праць.

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Протокол № 22 розширеного засідання Президії Академії наук УРСР, присвяченого питанню про стан і завдання біологічної науки в інститутах і установах Відділу біологічних наук та Відділу сільськогосподарських наук від 4–6 жовтня 1948 р.
  2. Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки / упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко ; редкол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 2008. — 716 с. — (Джерела з історії науки в Україні). ISBN 978-966-02-5064-2 (Ч. 2)