Свєтлова Ксенія Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свєтлова Ксенія Ігорівна
рос. Ксения Игоревна Светлова
Народилася28 липня 1977(1977-07-28)[1] (47 років)
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Ізраїль
Діяльністьжурналістка, політична діячка
Alma materЄврейський університет
Знання мованглійська[1], арабська[1], російська[1] і іврит
Заклад9 канал (Ізраїль)
Посададепутат Кнесету[d][1] і депутат Кнесету[d][2]
ПартіяХа-Тнуаd і Zionist Uniond
БатькоIgor Svetlovd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свєтлова.

Ксенія Свєтлова (Ксенія Ігорівна Свєтлова) (івр. קסניה סבטלובה‎, араб. كسينيا سفتلوفا‎; нар.. 28 липня 1977 року, Москва) — ізраїльська політична діячка, депутат Кнесету від партії «Ха-Тнуа», що входить до блоку «Сіоністський табір», в минулому ізраїльська російськомовна журналістка, арабістка. Вона займала посаду кореспондента з арабських питань на телеканалі «Ізраїль Плюс». Ксенія також є докторантом Єврейського університету в Єрусалимі. В ході передвиборної кампанії 2014 року і на тлі розпаду партії" ха-Тнуа, яку очолювала Ципі Лівні, була запрошена приєднатися до створюваного спільно з лівоцентристською партією Праці («Авода») передвиборчого блоку «Сіоністський табір». Ксенія Свєтлова в 2015 році пройшла за його списком до кнесету 20-го скликання.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ксенія Свєтлова народилася 28 липня 1977 року в Москві.

Мати Ксенії, Світлана Швейцер — інженер-патентознавець.

Бабуся по материнській лінії, Вікторія Мойсеївна, сім'я якої загинула в період Голокосту в Зміївської балці Ростова[3], була військовим лікарем. У 1952 році її звільнили по «справі лікарів» і погрожували висилкою до Сибіру. У 1960-х роках очолювала відділення неврології в 1-й міській лікарні в Москві.

Батько Ксенії, Ігор Євгенович Свєтлов (нар. 1935) — професор, доктор мистецтвознавства, Почесний член Російської академії мистецтв.

Дід по батькові — Костянтин Валеріус, організатор металургійного виробництва в СРСР, був заарештований як «ворог народу» і загинув[4] під час масових репресій в СРСР у 1938 році[5].

У 1984—1991 роках Ксенія навчалася в середній школі № 77 міста Москви.

У 1991 році, після розпаду СРСР, у віці 14 років, разом з матір'ю і бабусею Ксенія Свєтлова репатріювалася до Ізраїлю[6]. Жили вони в Єрусалимі, де Ксенія протягом трьох років навчалася у релігійній (згідно з єврейськими традиціями) школі для дівчаток «Бат Ціон»[7]. Надалі, Ксенія навчалася в Єврейському університеті в Єрусалимі на факультеті журналістики, а також арабської мови та Близького Сходу, де отримала перший і другий академічні ступені, і там же вступила до аспірантури[8]. Ксенія Свєтлова — володар першої і другої академічних ступенів у галузі журналістики, а також арабської мови, ісламознавстві та Близького Сходу. В даний час є докторантом цього ж університету. Тема її дисертації — «Ставлення єгипетської преси до Ізраїлю в період з 1979-го по 2011-й роки».

Ксенія Свєтлова досконало володіє чотирма мовами — івритом, арабською, російською та англійською, а також дає інтерв'ю пресі кожною з цих мов.

Журналістська діяльність

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
«На ночь глядя» с Ксенией Светловой[7]

Свою діяльність Ксенія Свєтлова почала в Інституті по дослідженню засобів масової інформації Близького Сходу. У 2002 році стала працювати кореспондентом і оглядачем арабських та близькосхідних питань на ізраїльському телевізійному 9 Каналі. Вела також колонку «Арабський світ за тиждень» в ізраїльській російськомовній газеті «Новини тижня». Пише для газет The Washington Post, The Jerusalem Post і Га-Арец[9]. Ксенія Свєтлова також була постійним автором сайту «Бі-бі-сі». Друкувалася в Slon Magazine, виступала в ефірі радіостанції Ехо Москви[10].

У вересні 2010 року на запрошення Новосибірської адміністрації Ксенія Свєтлова брала участь у Міжнародному молодіжному форумі «Інтерра 2010», в рамках якого читала доповідь про вплив блогів та інтернету на журналістику і владу[11].

Спеціальним кореспондентом Служби новин 9-го каналу Ксенія Свєтлова:

У 2004 році Ксенія Свєтлова отримала 1-й приз на Євразійському фестивалі «Телефорум» (Москва) за репортаж «Життя у печері».

Діяльність як сходознавця

[ред. | ред. код]

Ксенія Свєтлова чимало пише на теми, пов'язані з Близьким Сходом та Ісламом. Вона висвітлювала численні події Арабської весни і написала про це низку публіцистичних статей.

Відвідавши Іракський Курдистан, написала про курдський народ і про його зв'язки з Державою Ізраїль, а також про розмиту єврейську ідентичність Пророка Йехезкеля і про деякі теми, пов'язані з ІДІЛ.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
«Ксения Светлова рассказала о себе все…»[12]

В січні 2015 року було заявлено про приєднання Ксенії Свєтлової до ліво-центристського політичного блоку «Сіоністський табір», який дотримується соціал-демократичної орієнтації. На прес-конференції, що відбулася в штабі «Сіоністського табору» в Тель-Авіві в січні 2015 року, співголова блоку Ципі Лівні представила Ксенію Светлову як нового кандидата в депутати на виборах до Кнесету (Ксенія знаходилася на 4-ій позиції в списку «Ха-Тнуа»):

Свєтлова, з точки зору Лівні, — саме втілення сіонізму, репатріантка, яка приїхала в Ізраїль у віці 14 років і досягла того, чого досягла і радянська алія в цілому, «змінивши економіку і піднявши її на новий рівень».

У списку «Сіоністського табору» з виборів до кнесету 20-го скликання 2015 року Ксенія Свєтлова була 21-ю. Блок отримав на виборах 24 місця, і Ксенія Свєтлова пройшла до кнесету[13][14].

У Кнесеті XX скликання Ксенія Свєтлова здійснює таку діяльність:

  • Член комісії кнесету з питань алії, абсорбції та діаспори, а також член комісії кнесету з іноземних справ та безпеки[15].
  • Голова лобі із захисту споживача; член лобі за справедливі пенсії, а також про релігії і державу, по боротьбі з делігітімацієї Ізраїлю та по боротьбі з расизмом.
  • Голова дружньої парламентської естонсько-ізраїльської групи і голова товариства дружби Ізраїль — Фінляндія.

Законотворча діяльність

[ред. | ред. код]

Як депутат Ксенія Свєтлова запропонувала понад 150 законопроектів у сферах, пов'язаних з життям репатріантів з колишнього СРСР, у сфері відносин релігії та держави, а також у галузі свободи слова і свободи преси[16].

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Існує думка, що в своїх передачах на телебаченні Ксенія Свєтлова займала проарабську позицію, зокрема під час Операції «Незламна скеля» (2014) вона захищала арабську сторону так люто, ніби є однією з них". Крім того, їй ставили у провину те, що на одній фотографії, опублікованій на сайті 9 каналу, вона тримає портрет Ясіра Арафата, і те, що в обговоренні на сторінці «Єврейського калейдоскопу» (2009) Ксенія Свєтлова «фактично озвучувала брехню ООП».[17][18].

Відповідаючи на звинувачення, що зачіпають її особисте життя, Ксенія Свєтлова повідомила, що «…не бажає „виправдовуватися перед наклепниками“ і вдасться до захисту закону». 19 лютого 2015 року її адвокат, екс-міністр юстиції та внутрішніх справ Ізраїлю Давид Лібаі зажадав видалити відомості, що ганьблять кандидата в депутати кнесету: «…в соціальній мережі… „Facebook“ [є] повідомлення, згідно з яким мій клієнт, пані Ксенія Свєтлова, нібито перейшла в іншу віру і вийшла заміж за іновірця. Ці твердження є неправдивими і такими, що вводять в оману. Мій клієнт не змінювала своєї релігії і не виходила заміж за іновірця»[19]. На початку березня адвокат другої сторони Шимон Діскін відправив Д. Лібаі лист у відповідь, в якому стверджувалося, що в листі Лібаі містилися «юридично неправильні звинувачення» на адресу його клієнта, і що він «також просить Светлову не публікувати такого роду заяви, які, на його думку, є наклепом»[20]. Про будь-які подальші кроки обох сторін невідомо.

12 березня 2015 року Ксенія Свєтлова звернулася до поліцію зі скаргою на загрозу її життю:

«Сьогодні на мій домашній телефон, на номер, який засекречений і не з'являється ні в одному довіднику, пролунав дзвінок. Приблизно на початку дванадцятої. Чоловічий голос в трубці сказав на івриті: "Помри вже..." Після чого трубку кинули. Дзвінок був із закритого номеру»[21].

За даними сайту IzRus.co.il, скарга в поліцію «була подана через декілька годин після публікації прес-релізу»[22]

Хоча спочатку репатриіровавшись до Ізраїлю, Ксенія Свєтлова була інтегрована до системи державної релігійної освіти в Єрусалимі, де вона примкнула до правих поглядів. Пізніше журналістська діяльність змусила її інакше поглянути на палестинських та арабських сусідів Ізраїлю. З тих пір Ксенія Свєтлова вірить, що «досягнення миру не тільки необхідно, але й можливо», і вважає, що ізраїльтяни й палестинці «…зацікавлені у вирішенні конфлікту як ніхто інший»[23]. За словами Ксенії Свєтлової, її власний досвід репатріації до Ізраїлю, поряд з її знайомством з арабським світом, заклали підвалини її світогляду в тому числі і у вищезазначеному питанні.

Серед російськомовних депутатів кнесету, вихідців з колишнього СРСР, Ксенія займає особливе місце, через її діяльність, що, спрямована на досягнення рівноправності і боротьби проти расизму[24]. Так, 8 червня 2016 року з трибуни кнесету Ксенія Свєтлова розповіла[25] про свій конфлікт з міністром соціального забезпечення Хаїмом Кацем з приводу підготовки закону про виплату допомоги дітям, які втратили обох батьків внаслідок терактів. За її словами, вона підійшла до Кацу з пропозицією включити до числа цих дітей і тих, хто приїхав до Ізраїлю з одним батьком і залишився сиротою після теракту. Однак міністр поставився до її звернення «агресивно, зневажливо, зверхньо і з часткою расизму». В результаті Ксенія Свєтлова подала до комісії кнесету з етики скаргу на міністра за неповажне і «шовіністичне» ставлення до себе та до громади, яку вона представляє[26]. При цьому, Хаїм Кац «категорично відкинув звинувачення Сєітловій», назвавши їх «брехливими», і заявив, що «готовий піти на детектор брехні», з тим, щоб довести, що він нічого подібного не говорив". Поведінка самої Ксенії Свєтлової він назвав негідним депутата кнесету.[27][28]

У цілому погляди Ксенії Свєтлової можна визначити як соціал-демократичні.

Родина та особисте життя

[ред. | ред. код]

Ксенія Свєтлова репатріювалася до Ізраїлю разом зі своїми мамою і бабусею, з якими проживала в Єрусалимі досить тривалий час після репатріації. Там вона отримала середню освіту в державній релігійній школі, і там же почався процес її знайомства з ізраїльським суспільством.

Ксенія розлучена[12]. У неї доньки-близнюки Дарина та Габріела, а також кохана людина, Анатолій, фахівець у сфері високих технологій. Анатолій також є репатріантом з колишнього СРСР.

Ксенія Свєтлова проживає разом зі своєю сім'єю і матір'ю в місті Модіїн-Маккабім-Реут. Ксенія любить класичну музику, а також пісні Володимира Висоцького. Про свої захоплення вона пише так:

Я стовідсоткова ізраїльтянка, кажу, думаю, пишу й читаю російською мовою на івриті. Люблю пісні Єгуди Полікера [he] і дивлюся на Новий Рік «Іронія долі, або З легкою парою!». І все це чудово поєднується. На ніч читаю донькам «Мийдодіра» та «А-Мефузар ми Кфар Азар» (варіант на тему «Розсіяний з вулиці Басейної»). Люблю Меїра Шалева, Самі Міхаеля [en], Давида Гроссмана, Людмилу Улицьку та Лінор Горалік.[29]

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Светлова, Ксения. Внештатный автор Slon на Ближнем Востоке // Slon Magazine. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д חה"כ קסניה סבטלובה — Кнесет.
  2. ↑ http://www.knesset.gov.il/mk/heb/mk.asp?mk_individual_id_t=934 — Кнесет.
  3. ↑ Карлюка, Таша (30 вересня 2015). Ксения Светлова: Мужская работа женщины-политика — израильский вариант. Русский журнал. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
  4. ↑ Сталинские расстрельные списки. Архив Президента РФ, оп. 24, дело 417, лист 16. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015. [Архівовано 2015-12-24 у Archive.is]
  5. ↑ Светлова, Ксения (8 грудня 2015). Ксения Светлова: Что в имени тебе моем?. Открытое письмо. Исрагео. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
  6. ↑ «Ха-Тнуа» представила нового кандидата в депутаты: Ксения Светлова. 9 Канал. 18 січня 2015. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  7. ↑ а б  «На ночь глядя» с Ксенией Светловой. Ведущие — Игорь Хариф и Оля Премингер, 2005 на YouTube (witcher-video.ru [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.])
  8. ↑ Блюменфельд, Ревиталь (18 січня 2015). Знакомьтесь: Ксения Светлова. 9 Канал. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  9. ↑ Ксения Светлова. 9 Канал. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015. [Архівовано 2015-03-22 у Archive.is]
  10. ↑ Ксения Светлова, аналитик израильского телеканала «Chanel 9»
  11. ↑ Встреча с Ксенией Светловой. Израиль для вас. 23 вересня 2010. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  12. ↑ а б  Ксения Светлова рассказала о себе все… ItonTV1, 17 февраля 2015 год на YouTube (witcher-video.ru [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.])
  13. ↑ Светлова, Ксения (19 березня 2015). Как я баллотировалась в Кнессет. Slon Magazine. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015. "Сионистский лагерь", например, выступил против закона, предложенного "Ликудом", согласно которому арабский язык должен лишиться статуса государственного.
  14. ↑ (англ.) Final Unofficial results of the Elections for the Twentieth Knesset. Central Elections Committee. 19 березня 2015. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  15. ↑ Ксения Светлова. Сионистский лагерь во главе с Ицхаком Герцогом и Ципи Ливни. Иерусалим: Кнессет. 20 червня 2016. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
  16. ↑ הצעות חוק פרטיות לדיון מוקדם (івр.). Иерусалим: Кнессет. 19 червня 2016. Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 19 червня 2016.
  17. ↑ Гулько, Борис (24 лютого 2015). Кого обманет Ксения Светлова?. 2015-02-20, sem40.ru. sem40.ru / Еврейский мир. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  18. ↑ Мирон Амусья (2009). С кем поведёшься – от того и наберёшься (О мифотворчестве арабистки К.Светловой). Еврейский Калейдоскоп.
  19. ↑ Хотинский, Борис (3 березня 2015). Знаменитый адвокат требует опровержения: Ксения Светлова не перешла в ислам!. IzRus.co.il. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
  20. ↑ Юридическая война за прошлое Ксении Светловой продолжается. izrus.co.il. 11 березня 2015.
  21. ↑ Прес-служба Сіоністського табору (12 березня 2015). Погрози на адресу Ксенії Світловий. Mignews. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  22. ↑ Ксении Светловой угрожали: запоздалая жалоба?. izrus.co.il. 12 березня 2015. согласно времени, указанному на бланке жалобы, она была подана спустя несколько часов после публикации пресс-релиза(рос.)
  23. ↑ Аль-Маина, Тарик (16 червня 2016). Ксения Светлова в саудовской газете: «Да — арабской мирной инициативе!». Новости Израиля. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016. [Архівовано 2016-06-20 у Archive.is]
  24. ↑ «Русский» раввин воюет с «некошерными» евреями в отделе регистрации браков МВД. Новости Израиля. 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  25. ↑ ערוץ הכנסת- העמוד הרשמי (івр.). 8 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
  26. ↑ Ксения Светлова обвиняет министра Хаима Каца в хамстве, насилии и расизме. Новости Израиля. 8 червня 2016. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016. Светлова утверждает, что Кац заявил ей, что ему наплевать на такие семьи, его не интересуют матери-одиночки. «Если хочешь — подавай свой законопроект! Что ты от меня-то хочешь? Я вообще с тобой не хочу разговаривать!» [Архівовано 2016-06-20 у Archive.is]
  27. ↑ "השר השפיל אותי" - "בואי נלך לפוליגרף" (івр.). reshet.tv. 08/06/2016. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016. [Архівовано 2016-06-20 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Ксения Светлова: Министр Кац оскорбил меня и всю общину. mignews.com. 10.06.2016.
  29. ↑ Почему я баллотируюсь в Кнессет, 13 февраля 2015(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свєтлова_Ксенія_Ігорівна&oldid=43725050