Северин Барбаг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Северин Барбаг
пол. Seweryn Eugeniusz Barbag
Основна інформація
Дата народження4 вересня 1891(1891-09-04)
Місце народженняПеремишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Дата смерті26 вересня 1944(1944-09-26) (53 роки)
Місце смертіОтвоцьк, Отвоцький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
ГромадянствоРеспубліка Польща
Професіїмузикознавець, композитор
ОсвітаЛНУ ім. І. Франка і Віденський університет
ВчителіГвідо Адлер
Інструментифортепіано
Жанрикласична музика
ЗакладЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка

Северин Євген Ба́рбаг (пол. Seweryn Barbag; 4 вересня 1891, Перемишляни — 26 вересня 1944, Отвоцьк) — польський композитор і музикознавець і педагог, доктор музикознавства.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 вересня 1891 року в місті Перемишлянах (тепер Львівська область, Україна). 1914 року закінчив Львівський університет, де вивчав право. У 19191924 роках вивчав музикознавство у Віденському університеті у Гвідо Адлера. Крім того вивчав фортепіано та композицію у Йозефа Маркса, Людомира Ружицького та Генріха Мельцера-Щавинського.

У 19251939 роках — професор музично-теоретичних дисциплін Львівського музичного інституту (з 1930 року — Консерваторії імені К. Шимановського), у 19391941 роках — Львівської консерваторії (серед учнів Анатоль Кос-Анатольський, Станіслав Скровачевський, Станіслав Віслоцький, Роман Гаубеншток-Раматі).

1942 року захворів на туберкульоз і поїхав на лікування до санаторію в Отвоцьку під Варшавою, однак не зміг вилікуватися і помер 26 вересня 1944 року у місті Отвоцьку.

Творчість та публікації

[ред. | ред. код]

Автор оркестрових, камерних, фортепіанних творів і музикознавчих праць. Серед робіт:

  • Твори Сезара Франка (1925, Відень);
  • Дослідження пісень Шопена (1927, Львів);
  • Систематика музикознавства (1928, Львів);
  • Аудиторія як проблема музичної культури (1925—1926);
  • Польська мистецька пісня (1927);
  • Проект реформи нижчої музичної школи (1929);
  • Жива музика як джерело музичної освіти (1931);
  • Робота музичної школи (1931);
  • Вступ до теорії музики як дидактичного питання (1931);
  • Бойкот нової музики (1933);
  • Радіо та кіно — або сцена і сцена (1936).

Література

[ред. | ред. код]