Секондо Річчі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Секондо Річчі
Особисті дані
Народження 8 жовтня 1913(1913-10-08)
  Баньякавалло, Італія
Смерть 13 січня 1984(1984-01-13) (70 років)
  Баньякавалло
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1932–1936 Італія «Руссі» ? (?)
1936–1937 Італія «Равенна» 21 (0)
1937–1938 Італія «Руссі» ? (?)
1938–1950 Італія Італія «Болонья» 183 (0)
1950–1952 Італія «Равенна» 57 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1940 Італія Італія 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Секондо Річчі (італ. Secondo Ricci, 8 жовтня 1913, Баньякавалло13 січня 1984, Баньякавалло) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за клуб «Болонья», а також національну збірну Італії.

Дворазовий чемпіон Італії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1932 року виступами за команду «Руссі», в якій провів чотири сезони.

Згодом з 1936 по 1938 рік грав у складі команд «Равенна» та «Руссі».

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Болонья», до складу якого приєднався 1938 року. Відіграв за болонської команду наступні дванадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. В роки виступів у складі «Болоньї» зазнавав численних травм, включаючи операцію на стегнах у 1941 році та перелом ноги в сезоні 1947-1948 років. Незважаючи на це, зіграв досить багато матчів високого рівня, двічі виборював титул чемпіона Італії. В 1939 році виступав Кубку Мітропи, де «Болонья» вилетіла у півфіналі. В 1946 році виграв з командою Кубок Верхньої Італії[1]. У фіналі «Болонья» двічі переграла клуб «Новара» (2:1, 4:1)[2]. Протягом багатьох сезонів його партнером по лінії захисту клубу був Маріо Паготто.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Равенна», у складі якої вже виступав раніше. Повернувся до неї 1950 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1952.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1940 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Зіграв у товариському матчі проти збірної Румунії (2:1). В цьому матчі наставник італійців Вітторіо Поццо випробував пару захисників «Болоньї» Паготто-Річчі[3]. Поєдинок залишився для обох оборонців єдиним у національній команді.

Помер 13 січня 1984 року на 71-му році життя у місті Баньякавалло.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Усього
Ліга Матчі Голи Матчі Голи
1936–37 Італія «Равенна» C 21 0 21 0
1937–38[4] Італія Руссі ПД ? ? ? ?
1938–39 Італія Італія Болонья A 21 0 21 0
1939–40 A 28 0 28 0
1940–41 A 26 0 26 0
1941–42 A 1 0 1 0
1942–43 A 29 0 29 0
1943–44 ЧІ 7 0 7 0
1945–46 ЧІ 19 0 19 0
1946–47 A 20 0 20 0
1947–48 A 10 0 10 0
1948–49 A 21 0 21 0
1949–50 A 1 0 1 0
Усього за Болонью 183 0 183 0
1950–51 Італія «Равенна» ПР[5] 31 0 31 0
1951–52 C 26 0 26 0
Усього за Равенна 57 0 57 0
Усього за кар'єру 261 0 261 0

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14/04/1940 Рим Італія Італія 2 – 1 Румунія Румунія товариський матч -
Усього Матчів 1 Голів 0

Статистика виступів у кубку Мітропи

[ред. | ред. код]
Розіграш Стадія Дата та місце
проведення
Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи та
інші дії
1 1939 1/4 18.06.1939, Бухарест Румунія Венус (Бухарест) 1:0 Італія Болонья
2 1939 1/4 25.06.1939, Болонья Італія Болонья 5:0 Румунія Венус (Бухарест)
3 1939 1/2 9.07.1939, Болонья Італія Болонья 3:1[6] Угорщина Ференцварош
4 1939 1/2 16.07.1939, Будапешт Угорщина Ференцварош 4:1[6] Італія Болонья
Всього у кубку Мітропи 4 0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Болонья»: 1938-1939, 1940-1941
  • Кубок Верхньої Італії (1):
«Болонья»: 1946

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Coppa Alta Italia — втішний турнір для команд з Північної Італії, які не потрапили у фінальний турнір чемпіонату Італії 1945–46
  2. Всі офіційні матчі «Болоньї» В сезоні 1945/46. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 11 грудня 2020.
  3. Протокол матчу. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
  4. Дані про виступи та голи в цьому сезоні невідомі.
  5. Кваліфікаційний турнір, 12 переможців якого виходили в Серію С
  6. а б Протокол матчу [Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]