Сельчук

Місто|категорія в Commons= |CoordScale= Сельчук тур. Selçuk Координати 37°57′ пн. ш. 27°22′ сх. д. Країна ТуреччинаТуреччина Іл Ізмір Межує з сусідні нас. пункти Menderesd, Torbalıd, Tired, Кушадаси, Сйокеd, Germencikd ? Мер Хусейн Вефа Юлгюр Площа 279.85 км² Водойма Gulf of Kuşadasıd Офіційна мова Турецька Населення 35.281 осіб (2014) Густота населення 123 осіб/км² Національний склад турки Міста-побратими Зігбург, Лієнц, Діон, Фатіма, Геннеф, Призрен, Erbaad, Радовиш Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3 Телефонний код 232 (Ізмір (іл)) Поштовий індекс 35920 Автомобільний код 35 (Ізмір (іл)) GeoNames 301256, 8632426 OSM r1841225  ·R Офіційний сайт selcuk.gov.tr  (тур.) Сельчук Сельчук (Туреччина)  Сельчук у Вікісховищі

Сельчук (тур. Selçuk) — турецьке місто в одноіменній провінції Ізмір Егейського регіону.

Географія

Місто Сельчук знаходиться на заході Туреччини, у південній частині ілу Ізмір, в 75 кілометрах на південь від Ізміра. Районний адміністративний центр. Раніше носив назву Айясолук, яка походила від візантійської фортеці Агіос Феологос (на честь апостола св. Івана Богослова, який, як вважається, помер на пагорбі Айясолук). В 1914 році, за вказівкою молодотурків, місто було перейменовано у Сельчук.

Історія

Як торгове і портове місто Айясолук став спадкоємцем античного міста Ефес, залишки якого знаходяться поруч із Сельчуком. Входив до складу Візантії, протягом короткого часу перебував під владою арабів, що захопили його в 798 році. Після битви при Манцикерті був зайнятий сельджуками Алп-Арслана, яких у 1097 році розбили в битві при Дорілеї і вигнали візантійці спільно з хрестоносцями. У 1304 році знову захоплений тюрками. Входить до складу бейлика Айдиногуллари. У 1333 році місто відвідує мандрівник Ібн Баттута, який залишив його яскравий опис. Це було часом економічного розквіту Айясолука, в якому перебували консули Генуї та Венеції. У 1391 році, за султана Баязида I місто підпорядковується турками-османами. Після розгрому османів військами Тимура на початку XV століття він повертається під владу Айдин. У 1425 році, при султані Мураде II місто остаточно входить до складу Османської імперії. У зв'язку з відступом моря і зміною русла річки Меандр місто втратило своє портове значення.

Туристичні пам'ятки

Гробниця апостола Івана Богослова

На пагорбі над містом височить візантійська фортеця, зведена в VI столітті. До XIV століття відноситься побудована в Сельчуку велична мечеть Іса-бея.

У місті також знаходяться музей старожитностей Ефеський музей (Сельчук) і залізничний музей з цікавою виставкою старовинних моделей паровозів.

Поруч з містом знаходяться залишки Храму Артеміди і античного Ефесу.

Населення

За підсумками перепису населення 2014 року, населення міста складає 35 тис. 281 чол..

Міста-побратими

• Кобулеті (Грузія)

Галерея

• 
  Мечеть Іса-бея
• 
  Руїни давньогрецького Храму Артеміди
• 
  Вид на Сельчук і базиліку св. Іоанна
• 
  Будиночок Богоматері Марії

Література

Stephan W. E. Blum, Frank Schweizer und Rüstem Aslan: Luftbilder antiker Landschaften und Stätten der Türkei. Mit Flugbildern von Hakan Öge, Verlag Philipp von Zabern, Mainz 2006, 144 S. mit 97 Farbabb., ISBN 3-8053-3653-5