Селівониха
| Селіваниха | |
|---|---|
| Витік | в урочищі Дубрівка у листяному лісі |
| • координати | 51°18′48″ пн. ш. 28°14′57″ сх. д. / 51.31333° пн. ш. 28.24917° сх. д. |
| Гирло | Лубенець |
| • координати | 51°17′06″ пн. ш. 28°08′45″ сх. д. / 51.28500° пн. ш. 28.14583° сх. д. |
| Басейн | Прип'яті |
| Країни: |  УкраїнаЖитомирська область |
| Довжина | ~10,03 км |
Селівониха (рос. Селивониха[1]) — річка в Україні, у Овруцькому районі Житомирської області. Ліва притока Лубенця, (басейн Прип'яті).
У XIX столітті через село Рудня Переброди (нині Переброди) протікала річка Полохатинка[2].
В історичних джерелах і мапах кінця ХІХ-початку ХХ ст. річка Полохатинка вказується як притока Прирубищ (Пержанки). Зокрема, академік Павло Тутковський вказує, що річка починається в урочищі Козачева у передгір'ї Словечансько-Овруцького кряжу серед розсипів овруцьких пісковиків, а нижче її гирла річка Прирубища вступає до заболоченої низовини. У XX cт. русла цих річок були трансформовані системою меліоративних каналів.
Довжина річки 10,3 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 7,86 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,28 .
Бере початок в урочищі Дубрівка у листяному лісі[1]. Тече переважно заболоченою місциною через Нову Рудню та Переброди і між селами Усове та Миролюбів впадає у річку Лубенець[1], праву притоку Пержанки.
- ↑ а б в freemap.com.ua/maps/genshtab/m-35-033.jpg. Архів оригіналу за 5 січня 2017. Процитовано 5 липня 2019. [Архівовано 2017-01-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Мапа Шуберта, аркуш 20-6. Архів оригіналу за 21 березня 2023. Процитовано 7 червня 2023. [Архівовано 2023-03-21 у Wayback Machine.]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 435(Полохатинка)
- Маштаков П. Л. Список рек Днепровского бассейна. — СПб.: Тип. Имп. Академии наук, 1913. — С. 148.(рос.)
- Тутковський П. Узбережжя річки Уборті. - К., 1925. - С. 55
![[1]](#cite_note-freemap.com.ua/maps/genshtab/m-35-033.jpg-1){kind=link}
![[2]](#cite_note-etomesto.ru/map/online/shubert/20/map/20-6-2.png-2){kind=link}
