Семченко Галина Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семченко Галина Дмитрівна
Народилася12 лютого 1942(1942-02-12)
Соль-Ілецьк
Померла27 листопада 2016(2016-11-27) (74 роки)
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьнауковиця
Alma materНаціональний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Посадазавідувачка лабораторії вогнетривких та конструкційних матеріалів
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Нагороди
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Винахідник СРСР

Гали́на Дми́трівна Се́мченко (12 лютого 1942 — 27 листопада 2016) — український вчений у царині важкоплавких неметалічних та силікатних матеріалів, доктор технічних наук (1997), професор (1998).

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народилася  Галина Дмитрівна  12 лютого 1942 р. у місті Соль–Ілецьк Оренбурзької області. Трудову діяльність розпочала на Харківському заводі метлахської плитки у 1959 р. (нині — ПАТ «Харківський плитковий завод»).

У  1964 р. з відзнакою закінчила Харківський політехнічний інститут та залишилася навчатися в аспірантурі (1965 р.).

Вже у 1970 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за темою «Физико–химические методы интенсификации спекания каолинитовой глины, шамота и алюмосиликатных огнеупорных изделий».

З 1976 р. по 1991 р. Г. Д. Семченко — заступник декана факультету технологій неорганічних речовин НТУ «ХПІ» з наукової роботи.

Як керівник дипломної роботи 1985 року запросила до аспірантури Ольгу Скородумову.

В період 1987—1996 рр. Г. Д. Семченко була головою координаційної ради двох міжвузівських цільових комплексних науково–дослідних програм Міністерства освіти України, які були направлені:

  • на створення нових високоефективних керамічних та композиційних матеріалів та виробів із них; зміцнюючих композицій та покриттів і технологій їх одержання (1987—1993 рр.);
  • на розробку високоефективних технологій синтезу, в тому числі низькотемпературного; тугоплавких сполук і створення нових керамічних композиційних та конструкційних матеріалів із заданими властивостями (1994—1996 рр.).

У 1997 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за темою «Жаростойкие керамические материалы с использованием золь–гель метода в их технологии».

Доктор технічних наук з 1997 р.

З 1998 р. — професор.

Г. Д. Семченко була ініціатором та засновником і керівником Українського керамічного товариства (УКТ). За її участі було створено не тільки УКТ (1998 р.), але й філію інституту народознавства НАНУ в Опішному Полтавської області, де знаходиться Національний музей–заповідник українського гончарства. Також за її допомоги була створена книгарня публікацій з кераміки за багато років «Гончарська книгозбірня України». Галина Дмитрівна була членом наглядової ради Національного музею–заповідника українського гончарства.

У 2011 р. вона стала членом бюро Українського матеріалознавчого товариства.

За значний внесок у розвиток народного господарства, реалізацію технічних рішень у промисловість Галину Дмитрівну Семченко відзначено багатьма нагородами та медалями, серед яких:

  • Нагрудний знак «Винахідник СРСР» (1986);
  • Медаль «Ветеран праці» (1991);
  • 1 золота (1979), 5 срібних та 11 бронзових медалей, дипломи І та ІІ ступеню ВДНГ СРСР та УРСР (1980—1991);
  • Тричі лауреат  премії Всесоюзного товариства винахідників та раціоналізаторів (1976, 1985, 1987);
  • Диплом та Золота медаль переможця VII Міжнародного салону винаходів та нових технологій «Новий час» — Сталий розвиток під час змін (2011);
  • Медаль  Gold Medal the Ukraine — видатному вченому світу (2011);
  • Пам'ятна нагорода імені. Г. В. Самсонова за значний внесок в розвиток матеріалознавства (2012);
  • Диплом переможця конкурсу на здобуття іменної стипендії М. М. Бекетова в галузі науки у номінації «Хімія» для видатних науковців (2015);
  • Стипендіат премії М. М. Бекетова в галузі науки у номінації «Хімія» (2015—2016)[1].

За участю та з ініціативи Г. Д. Семченко проведено 22 науково–технічні конференції «Теорія і практика процесів подрібнення, розділення, змішування та ущільнення матеріалів» (Одеса–Затока, 1991—2013 рр.).

Г. Д. Семченко входила до складу редакцій українських журналів: «Українське народознавство», «Хімія і фізика твердого тіла», «Вісник НТУ »ХПІ«», «Збірник наукових праць УкрНДІ вогнетривів ім. А. С. Бережного», «Український керамологічний журнал», «Бібліографія українського гончарства»; а також до редколегій закордонних журналів — «Огнеупоры и техническая керамика», «Новые огнеупоры».

Г. Д. Семченко — видатна вчена в області керамічного матеріалознавства, засновником та керівником наукового напрямку з низькотемпературного синтезу тугоплавких сполук та ультрадисперсних порошків і створення високоефективних конструкційних та композиційних матеріалів із використанням золь–гель процесу.

У результаті багаторічної наукової роботи та практичного використання її винаходів нею було створено новий науковий напрямок «Низькотемпературний синтез заданих фаз й ультрадисперсних порошків та створення високоефективних композиційних матеріалів з використанням золь–гель процесу», який покладено в основу створення нових видів техніки і матеріалів.

Галина Дмитрівна Семченко пропрацювала в НТУ «ХПІ» понад 55 років. Її науковий доробок становить понад 900 наукових публікацій; близько 20 монографій, підручників та навчальних посібників; майже 200 авторських свідоцтв та патентів на винаходи і корисні моделі.

Крім плідної наукової праці, Галина Дмитрівна писала вірші. Видано 6 збірників її творів[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ІМЕННІ СТИПЕНДІАТИ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ В ГАЛУЗІ НАУКИ 2015 РОКУ. Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації (укр) . Процитовано 31.01.2022.
  2. Костроміна, Світлана (21 жовтня 2016). Семченко Галина Дмитрівна. library.kpi.kharkov.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]