Перейти до вмісту

Сем Малкольмсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Сем Малкольмсон
Сем Малкольмсон
Сем Малкольмсон
Сем Малкольмсон у травні 2011 року
Особисті дані
Повне ім'я Семюел А. Малкольмсон
Народження 2 квітня 1947(1947-04-02)
  Шотландія
Смерть 18 вересня 2024(2024-09-18) (77 років)
  Окленд, Нова Зеландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 188 см
Вага 78 кг
Громадянство Нова Зеландія Нова Зеландія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969 Англія «Фалмут Таун» 14 (5)
Англія «Сент-Остелл» ? (?)
1971—1972 Шотландія «Ейрдріоніанс»[1] 1 (0)
1972 Північна Ірландія «Портадаун» 8 (0)
1972 Шотландія «Квін оф зе Саут»[2] 8 (0)
1972—1973 Північна Ірландія «Портадаун» ? (?)
1973—1974 Шотландія «Альбіон Роверз»[3] 25 (1)
1974—1975 Нова Зеландія «Веллінгтон Даймонд»[3] ? (?)
1976—1977 Нова Зеландія «Стоп Аут» ? (?)
1979 Нова Зеландія «Істерн Сабарбс» ? (?)
1980 Нова Зеландія «Отаху Кур'єр» ? (?)
1981 Нова Зеландія «Манурева» ? (?)
1982 Нова Зеландія «Іст Кост Бейс» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1976—1982 Нова Зеландія Нова Зеландія 15 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Семюел А. Малкольмсон (англ. Samuel „Sam“ A. Malcolmson; 2 квітня 1947, Шотландія — 18 вересня 2024) — новозеландський футболіст шотландського походження, захисник.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1969 році проходив службу у Королівській морській службі ВМС Великої Британії у Корнуоллі, паралельно з цим грав у клубах «Фалмут Таун» з Фалмута, а також у «Сент-Остеллі»[4]. У 1971 році перебрався до «Ейрдріоніанс», у футболці якого зіграв 1 поєдинок[1]. Наступного сезону захищав кольори «Квін оф зе Саут», у футболці якого зіграв 8 матчів. У 1973—1974 роках захищав кольори «Альбіон Роверз», у футболці якого відзначився 1 голом у 25-и матчах.

У 1974 році залишив Шотландію та емігрував до Нової Зеландії, де підписав контракт з «Веллінгтон Даймонд». У складі нової команди став фіналістом кубку Новозеландії, у фінальному матчі «Веллінгтон Даймонд» поступився «Крайстчерч Юнайтед» з рахунком 0:2, але в національному чемпіонаті столичний колектив зайняв останнє місце[5]. Проте одразу ж команда й повернулася до еліти новозеландського футболу, вигравши Центральну лігу[6].

У 1976 році перебрався в «Стоп Аут»[7]. Клуб зайняв передостаннє місце в чемпіонаті, а Сем з 9-а голами став найкращим бомбардиром команди. Наступного сезону команда посіла друге місце, поступившись одним очком «Норз Шор Юнайтед».

У 1978 році приєднався до лав «Істерн Сабарбс», який дістався до фіналу турніру Ейр Нова Зеландія, де клуб Маунт Веллінгтон виграв турнір з рахунком 2:0[8]. По завершенні сезону залишив команду, після чого перейшов у «Отаху Кур'єр» з Другого дивізіону. В команді провів один сезон, у 1981 році перейшов до «Манурева», а наступного року — до «Іст Кост Бейс», де й завершив футбольну кар'єру.

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

У футболці національній збірній Нової Зеландії дебютував 13 вересня 1976 року в переможному (2:0) поєдинку проти М'янми, в якому відзначився одним з голів. У 1982 році головний тренер Джон Едсгед викликав Малкольмсона для участі в фінальній частині чемпіонату світу, де збірна Нової Зеландії вилетіла за підсумками групового етапу. На цьому турнірі зіграв свій останній матч за національну команду проти Шотландії, в якому новозеландці поступилися з рахунком 2:5. Таким чином, Сем став одним з трьох гравців «Квін оф зе Саут», які грали у фінальній частині чемпіонату світу 1982 року (окрім нього, Джордж Гамільтон та Берні Славен). Проте Малкольмсон залишився єдиним з трьох гравців «Квін», які грали в фінальній частині турніру. З урахування неофіційних матчів зіграв 32 матчі в національній збірній, в яких відзначився 5-а голами. На офіційному рівні зіграв 15 матчів, у складі яких відзначився 2-а голами.

По завершенні кар'єри

[ред. | ред. код]

У 2013 році Малкольмсон став членом-засновницьком комітету незалежної групи «Друзі футболу»[9].

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Стоп Аут»
«Веллінгтон Даймонд»
  • Нова Зеландія Кубок Нової Зеландії
    • Фіналіст (1): 1974
  • Нова Зеландія Другий дивізіон Центральної ліги
    • Чемпіон (1): 1975
«Істерн Сабарбс»
  • Нова Зеландія Ейр Нью-Зіланд
    • Чемпіон (1): 1978

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б AIRDRIE UNITED:1946/47 – 2007/08, Newcastle Fans.
  2. ↑ QUEEN OF THE SOUTH : 1946/47 – 2007/08, Newcastle Fans.
  3. ↑ а б ALBION ROVERS : 1946/47 – 2007/08, Newcastle Fans.
  4. ↑ Sam Malcolmson Recognized by Worldwide Who's Who for Excellence in Luxury Brand Apparel Management (англ.). 24-7pressrelease.com. 9 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2013.
  5. ↑ New Zealand 1974 (англ.)
  6. ↑ New Zealand 1975 (англ.)
  7. ↑ Maurice Tillotson. Stop Out AFC (англ.). tillotson.co.nz. Процитовано 10 жовтня 2013.
  8. ↑ New Zealand 1978 (англ.)
  9. ↑ Friends of Football Committee [Архівовано 2017-07-01 у Wayback Machine.]. Friends of Football. Retrieved 31 December 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сем_Малкольмсон&oldid=44547786