Сенд-Кей

**Сенд-Кей**
Сенд-Кей
Географія
	10°22′42″ пн. ш. 114°28′34″ сх. д. / 10.3783° пн. ш. 114.476° сх. д.
Акваторія	Південнокитайське море
Група островів	Tizard Bankd
Площа	0,07 км²
Країна
	В'єтнам
Населення	;
	; Сенд-Кей

Сенд-Кей, також відомий як острів Бейлан (філ. Pulo ng Bailan) і острів Сон-Ка (в'єт. Đảo Sơn Ca) — острів на північній околиці берега Тізард островів Спратлі в Південно-Китайському морі. Маючи площу 7 га, він є дев'ятим за величиною та четвертим за розміром островів Спратлі, що знаходяться під управлінням В'єтнаму. Острів був окупований В'єтнамом з 1974 року (спочатку Південним В'єтнамом, потім Соціалістичною Республікою В'єтнам після 1975 року). На нього також претендують Китай (КНР), Філіппіни, В'єтнам і Тайвань.

Суверенітет

Острів був окупований В'єтнамом з 1974 року (спочатку Південним В'єтнамом, потім Соціалістичною Республікою В'єтнам після 1975 року). До другої половини 20 століття жодна нація не мала повного суверенітету на островах.

Географія

Частина берегу Тізард,^[1] Сенд-Кей розташований 11,5 км на схід від острова Іту-Аба, який окупований Тайванем. Острів 450 м завдовжки та 102 м в ширину, має висоту 3,5 до 3,8 м під час відливу.^[2] На Сенд-Кей знаходиться маяк висотою 41 м.^[3] Санд-Кей зазвичай плутають із Сенді-Кей, який є піщаною мілиною (кораловим рифом) поблизу острова Тіту .

У 2022 році в новинах повідомлялося, що в'єтнамський уряд займався поглибленням дна і захороненням відходів, щоб збільшити площу Сенд-Кей, острова Наміїт і рифу Пірсон. Загальна площа землі, відновленої під час цих дій, оцінювалася в 170 га.^[4]

Екологія

На Сенд-Кей немає джерел природної прісної води, але кораловий пісок острова вкритий тонким шаром родючого гумусу, змішаного з гуано. Рослинність в основному складається з видів Barringtonia asiatica, Ipomoea pes-caprae і Casuarinaceae, а також деяких видів трав.^[2] В останні роки жителі острова вирощують фруктові дерева, такі як помело, джекфрут, драконовий фрукт, цукрове яблуко та гуава.^[5] Піщаний берег зазвичай відвідують морські птахи, а навколишні води багаті рибою, морськими равликами та морськими огірками .^[2]

Список літератури

↑ Digital Gazetter of Spratly Islands. Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 22 березня 2008.
↑ ^а ^б ^в (в'єтн.)Những điều cần biết về hai quần đảo Hoàng Sa, Trường Sa và khu vực thềm lục địa phía nam [What you need to know about Paracel Islands, Spratly Islands and southern continental shelf]. Political Department, Naval Command (Vietnam). 2011.
↑ (в'єтн.)Phạm Thanh Hà; Lưu Phương Mai (9 травня 2011). Kí sự Trường Sa - kì 3: Nơi anh đến là biển xa... Nhân dân online. Процитовано 22 березня 2013.
↑ Vietnam carries out 'substantial' expansion in South China Sea, US thinktank finds. The Guardian. 14 грудня 2022. Процитовано 3 липня 2023.
↑ (в'єтн.) Nguyễn Đình Quân (27 грудня 2011). Sơn Ca Xanh. Tiền phong online. Процитовано 22 березня 2013.

Посилання

[Gazetter-1] Digital Gazetter of Spratly Islands. Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 22 березня 2008.

[vnnavy-2] а ^б ^в (в'єтн.)Những điều cần biết về hai quần đảo Hoàng Sa, Trường Sa và khu vực thềm lục địa phía nam [What you need to know about Paracel Islands, Spratly Islands and southern continental shelf]. Political Department, Naval Command (Vietnam). 2011.

[3] (в'єтн.)Phạm Thanh Hà; Lưu Phương Mai (9 травня 2011). Kí sự Trường Sa - kì 3: Nơi anh đến là biển xa... Nhân dân online. Процитовано 22 березня 2013.

[4] Vietnam carries out 'substantial' expansion in South China Sea, US thinktank finds. The Guardian. 14 грудня 2022. Процитовано 3 липня 2023.

[5] (в'єтн.) Nguyễn Đình Quân (27 грудня 2011). Sơn Ca Xanh. Tiền phong online. Процитовано 22 березня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]