Перейти до вмісту

Сень Олександр Васильович (військовик)

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сень Олександр Васильович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження6 січня 1977(1977-01-06)
 УРСР, Верхньодніпровськ
Смерть20 липня 2017(2017-07-20) (40 років)
Україна Україна, Красногорівка
(Загиблий у бою)
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma MaterМАУП
Військова служба
Роки служби2016—2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 92 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Сень Олександр Васильович.

Олекса́ндр Васи́льович Се́нь (6 січня 1977(19770106), м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, Українська РСР — 20 липня 2017, м. Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в місті Верхньодніпровськ на Дніпропетровщині. 1994 року закінчив середню школу № 2 міста Верхньодніпровська. Продовжив навчання у Верхньодніпровському технікумі (нині — Верхньодніпровський коледж ДДАЕУ)[1]. У 2000 році закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Правознавство».

З 2003 року — член ВО «Батьківщина»[2], був першим заступником голови Верхньодніпровської організації «Батьківщини» з організаційних питань та кадрів[3], 2010 року був обраний депутатом Верхньодніпровської районної ради[4]. На виборах до міської ради у 2015 році висувався від БПП «Солідарність» як безпартійний[5].

Під час російської збройної агресії проти України 29 квітня 2016 року Верхньодніпровським об'єднаним районним військовим комісаріатом був призваний на військову службу за контрактом, брав участь в антитерористичній операції.

Старший солдат, стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, військова частина А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область.

Загинув 20 липня 2017 року близько 4:45 від вогнепального поранення під час бойових дій на крайньому взводному опорному пункті (ВОП) № 9203 в районі міста Красногорівка, відбиваючи напад ДРГ противника. У тому ж бою загинули солдати Віктор Чорнобай та Олег Гавря[6][7][8][9].

Про обставини бою детально розповіли у Прес-центр АТО: російсько-терористичні формування завдали удару по позиціях батальйону, розпочавши обстріл зі 120-мм мінометів і танків з боку окупованої Старомихайлівки. Українські бійці помітили ворожу ДРГ з 10—15 бойовиків і відкрили вогонь. У перші хвилини бойового зіткнення на крайньому ВОП двоє солдат дістали поранення, що не сумісні з життям. Одного бійця, контуженого, захопила ворожа ДРГ. В ході бою було ліквідовано двох бойовиків, але захисникам опорного пункту довелось відступити на суміжну позицію. Під час переміщення, було вбито ще двох терористів. Згодом підійшло підкріплення, яке надійно закріпилося на позиціях, в ході бойових дій ще один боєць дістав поранення, що несумісні з життям, поранень зазнали троє військовиків. Противник був змушений відійти під прикриттям танків, мінометів та пересувних реактивних систем Град-П («Партизан»). Під час евакуації поранених противник продовжував обстріл, близько 6:00 120-мм міна вибухнула поряд з групою евакуації, четверо українських військовослужбовців дістали контузії. Після спішного відходу бойовиків залишились три тіла, зброя, медичні матеріали російського виробництва, шеврони терористичних формувань «Оплот» і «Купол»[10]. Захоплений у полон старший солдат Роман Савков був звільнений за обміном 24 січня 2018 року[11].

22 липня Олександра поховали на міському кладовищі Верхньодніпровська[12][13][14].

Залишились дружина Тамара Кравченко та троє синів.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[15].
  • 6 грудня 2018 року у Верхньодніпровську на будівлі ЗОШ № 2 встановили та урочисто відкрили меморіальну дошку полеглому на війні випускнику школи Олександру Сеню[16].
  • У Верхньодніпровську названо вулицю на честь Олександра Сеня.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Студенти ВК ДДАЕУ в музеї АТО
  2. ↑ «Батьківщинівець» з Верхньодніпровська загинув у бою під Красногорівкою
  3. ↑ Керівництво Верхньодніпровської районної організації ВО «Батьківщина»
  4. ↑ Результати виборів депутатів ради в багатомандатному виборчому окрузі. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 1 січня 2019.
  5. ↑ Виборчі списки кандидатів в багатомандатному виборчому окрузі. Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  6. ↑ Напад на Красногорівку вчинили російські військові — кореспондент з місця подій // «5 канал», 20 липня 2017
  7. ↑ У 92 ОМБр розповіли подробиці бою під Красногорівкою // «Український тиждень», 20 липня 2017
  8. ↑ Бій під Красногорівкою. Як військові відбили раптовий наступ ДРГ на позиції // ТСН, 21 липня 2017
  9. ↑ Спекотна літня ніч (про бій, з фото)(рос.) // hauptmann_wolf, 18 серпня 2017
  10. ↑ Прес-центр АТО про бойове зіткнення в районі Красногорівки 20 липня (фото) // Офіційний сайт Міноборони України, 21 липня 2017
  11. ↑ З полону ОРДЛО звільнили ще одного заручника // «Українська правда», 24 січня 2018
  12. ↑ На Дніпропетровщині прощалися із армійцем, який загинув біля Красногорівки в бою із ворожою ДРГ // «5 канал», 22 липня 2017
  13. ↑ Герої не вмирають. Олександр Сень. 22 липня 2017 на YouTube
  14. ↑ Верхньодніпровщина втратила сина на війні [Архівовано 2019-01-01 у Wayback Machine.] // Форум «Моя Верхньодніпровщина»
  15. ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  16. ↑ У Верхньодніпровську відкрили меморіальну дошку загиблому в зоні АТО Олександру Сеню [Архівовано 2019-01-02 у Wayback Machine.] // Верхньодніпровська РДА, 7 грудня 2018

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сень_Олександр_Васильович_(військовик)&oldid=38491206