Сергієнко Сергій Олексійович

Сергієнко Сергій Олексійович
Сергієнко Сергій Олексійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	22 липня 1988 ; Новоаврамівка, Хорольський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	22 січня 2018 (29 років) ; Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання	Новоаврамівка
Псевдо	«Полтава»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	54 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої на Світлодарській дузі;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сергієнко.

Сергі́й Олексі́йович Сергіє́нко (22 липня 1988(19880722) — 22 січня 2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1988 року в селі Новоаврамівка (Хорольський район, Полтавська область). Рано втратив батька, з дитинства працював на фермі, у будівельній бригаді в селі; захоплювався футболом та комп'ютерами, історичною літературою. Закінчив 11 класів Новоаврамівської гімназії, 2006 року вступив до Хомутецького зооветеринарного технікуму, здобув фах ветеринарного фельдшера. Працював за спеціальністю — в агрохолдингу «Астарта» та оператором на молокоблоці.

З 27 жовтня 2016 року служив за контрактом; солдат, снайпер 1-го відділення взводу снайперів 54-ї бригади.

22 січня 2018-го підрозділ отримав бойове завдання: вояки повинні були виявити групу снайперів противника. Взвод вийшов 2 групами — у меншій, було троє — з них Сергій; друга група рушила на іншу позицію. Зі світанком почався обстріл поблизу смт Луганське, одна з мін розірвалася поруч із Сергієм. Сергія витягли з-під вогню, надали домедичну допомогу; викликали медиків, через півгодини були в госпіталі, але ще по дорозі Сергій помер — рани виявилися несумісними з життям; частина осколків міни калібру 80 мм влучила між каскою та бронежилетом.

24 січня 2018 року похований в Новоаврамівці; в останню дорогу проводжали на колінах.

Без Сергія лишилися мама і дві сестри.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 22 січня^[2]^[3].

Примітки

↑ Указ Президента України від 6 квітня 2018 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 9 лютого 2022.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 22 січня на YouTube

Джерела

Сергієнко Сергій Олексійович [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Загиблі Герої січня 2018 [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]

[1] Указ Президента України від 6 квітня 2018 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 9 лютого 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 22 січня на YouTube

[1]

[2]

[3]