Серебрія (Могилів-Подільський район)
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (жовтень 2018) |
село Серебрія | |
---|---|
Дорога до села | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Могилів-Подільський район |
Тер. громада | Могилів-Подільська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA05080050160049656 |
Основні дані | |
Засноване | 1442 |
Населення | 3184 |
Площа | 4,12 км² |
Густота населення | 733,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24026 |
Телефонний код | +380 4337 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°27′37″ пн. ш. 27°43′35″ сх. д. / 48.46028° пн. ш. 27.72639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
95 м |
Водойми | Дністер, Серебрійка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24000, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н,
м. Могилів-Подільський, пл. Шевченка 6/16. |
Карта | |
Мапа | |
|
Серебрі́я — село в Україні, у Могилів-Подільській міській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області.
У Серебрії знаходиться одна з найдовших в Європі підземних оборонних споруд побудованих в 1931—1938 роках довжиною більше 900 м.
Розташоване на лівому березі Дністра, за 6 км від міста Могилів-Подільський. Село розділене річкою Джуглая (Серебрійка) на дві частини — Руську та Волохи. У селі знаходиться гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Джерела «Серебрія».
Серебрійська сільська рада до 2020 року містила один населений пункт — село Серебрію.
- сільський голова — Олег Григорович Будяк;
На території Серебрії і сусідніх сіл Озаринці, Яришів, Юрківці виявлені поселення трипільської, черняхівської і зарубинецької культур.[1]
Вперше в історичних джерелах село Серебрія згадується у 1442 році, коли разом з сусіднім селом було подароване польським королем Ягайлом у спадщину якомусь Билині. Про це повідомляє Михайло Грушевський у праці «Барское староство»:[2]
Въ 1442 г. Лядаву видимъ въ держаньи нѣкоего Былины (tenutrius in Liadawa) который тогда же получилъ въ наслѣдственное владѣніе село Сребну; мнѣ кажется, что здѣсь идет рѣчь о Серебріи, селѣ надъ Днѣстромъ, въ ближайшем сосѣдствѣ съ Лядавою…
На середину XV ст. село входило до складу Ольчедаївської волості. У складі волості у 1452 році було подароване королем Казимиром IV Ягеллончиком магнату Теодорикові Бучацькому-Язловецькому, який зобов'язався побудувати в Ольчедаєві кам'яний замок для захисту від ворогів. За адміністративним поділом у XVI ст. в 1553 році Серебрія була включена в жаловану грамоту на Ольчедаївську волость і сюди приїхав Бернард Претвич. Пізніше, під час люстрації 1616 року, свої права на село заявляли представники роду Миток. У 1628—1635 роках придністровська земля була віддана в тимчасове володіння Лукашеві М'ясковському. З 1765 року село належало київському воєводі Францішеку Салезію Потоцькому, а потім його нащадкам. До революції тут владував Красовський.
У XIX ст. село відносилось до Могилівського повіту, у XX ст. — до Могилів-Подільського району (1923—2020), з 2020 року — до новосформованого Могилів-Подільського району[3].
За переказами Серебрія була колись містечком. Досі від нього збереглись рештки Єврейського кладовища на горбу за річкою. Про статус Серебрії, як міста, свідчать також рештки кам'яних льохів та фундаментів будинків, у більшості розібрані селянами. 1900 року населення села налічувало 828 чоловіків та 886 жінок і складалось переважно з українців і молдован.
Селяни жили переважно в маленьких глиняних або дерев'яних вкритих соломою хатах з одним вікном. Однак, було й кілька будинків, критих цинковою бляхою. Головним заняттям мешканців села було землеробство. Також селяни займалися чумакуванням — доставляли хліб і спирт в Одесу (до побудови залізниці).[4]
В 1800 році на кошти членів общини була побудована церква св. Михаїла. Це була дерев'яна одноверха церква з окремою дзвіницею, збудованою у 1848 році. Дотепер не збереглась.[3]
Місцевий піп був найбагатшим мешканцем села: він володів земельним наділом в 40 десятин і 1493 саджанцями, присадибна ділянка попа становила 2 десятини. Зараз цю площу можна виміряти від сільради до магазину. Попівський будинок був побудований на кошти панів Красновських і проіснував до 1880 року. В радянські часи в ньому розмістилася «мала школа».[4]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Могилів-Подільської міської громади.[5]
На початок 2011 року населення Серебрії становить 3184 осіб.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,82% |
російська | 1,85% |
- Бучацький Гриць Данилович — хорунжий 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.
- Царьок Олександр Миколайович — захисник першої сотні оборони Майдану. Герой України[8].
-
Церква
-
Криниця
-
Будинок культури
-
Братська могила і пам'ятник воїнам-односельчанам
-
Поле поблизу села
- ↑ Історико-географічна довідка. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 25 грудня 2011.
- ↑ Грушевский М. С. Барское староство. — К., 1894. — 310 с.; 2 вид. : Львів, 1996 р. — C. 38.
- ↑ а б Жарких М. І. Храми Поділля [Архівовано 24 січня 2013 у Wayback Machine.]. — Київ, 2007. — С. .
- ↑ а б Серебрійська сільська рада. Могилів-Подільська районна рада. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 1 лютого 2012. [Архівовано 2014-02-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Паспорт Серебрійської територіальної громади. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 грудня 2011. [Архівовано 2014-02-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Царьок Олександр Миколайович(29.01.1959 - 20.02.2014). Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 13 березня 2024.
- Serebryja // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 438. (пол.)
- Серебрія на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
- Серебрі́я // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.451
- Серебрійська сільська рада
- Сайт села Серебрія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- 19 вересня 2011 року в селі Серебрія відкрито Свято–Михайлівський храм
- Погода в Серебрії [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |