Середньовічна єврейська астрономія
Середньовічна єврейська астрономія створювалась євреями, що жили в діаспорі, переважно в Західній Європі. Вона тісно перепліталась з астрономією арабських країн, а потім з астрономією християнської Європи, однак була частково відділена від них релігійним і, в меншій мірі, мовним барʼєром. Середньовічні єврейські астрономи досягли особливих успіхів як укладачі астрономічних таблиць і перекладачі астрономічних книг, але відзначились також оригінальними астрономічними роботами і винаходами. Вони зіграли значну роль в ознайомленні європейських науковців з роботами античних авторів.
Євреї були тісно пов’язані з відродженням елліністичної астрономії, яке відбулося під час Золотої доби ісламу. Як кажуть, Альмагест був перекладений Сахлом ібн Табарі[en] ще в 800 році нашої ери, а одним з перших незалежних дослідників астрономії серед арабів був Машаллах ібн Атарі[en] (754-873?).
Євреї особливо цікавились укладанням астрономічних таблиць. Сінд бен Алі (близько 830) був одним із головних авторів таблиць, укладених під патронатом халіфа аль-Мамуна. Не менше дванадцяти євреїв брали участь у створенні Толедських таблиць[en], укладених приблизно в 1080 році нашої ери під впливом Ахмада ібн Заїда. Знамениті таблиці Альфонсіна були створені під керівництвом Ісаака ібн Сіда[en]. Євреї також долучились до роботи над менш відомими таблицями Петра IV Арагонського.
Ісаак аль-Хадіб склав астрономічні таблиці з таблиць Аль-Раккама, Аль-Баттама та Ібн аль-Каммада. Мордекай Комтіно та Маттатія Делакрут коментували перську та паризьку таблиці відповідно. Останні також прокоментував Фаріссоль Ботарел. Авраам ібн Езра переклав «Канони таблиць Хорезмі» Аль-Маттані і у своєму вступі розповів історію про єврея в Індії, який допоміг Якову бен Таріку перекласти індійські астрономічні таблиці відповідно до індійського циклу в 432 000 років. Інші таблиці були складені Якобом бен Макіром, Емануїлом бен Якобом, Якобом бен Давидом бен Йом-Тобом Поелем (1361), Соломоном бен Еліа (з перських таблиць) і Авраамом Закуто з Саламанки (приблизно 1515).
Авраам Закуто бен Самуїл був професором астрономії в Саламанці, а потім королівським астрономом Мануела Португальського, якому раніше єврейський астроном, рабин Джозеф Весіньо, учень Авраама Закуто, давав поради щодо проєкту, запропонованого Христофором Колумбом. Під час подорожі Колумб використав «Альманах» і «Таблиці» Закуто.
Перший систематичний трактат з астрономії на івриті написав Авраам бар Хійя у Марселі близько 1134 року нашої ери. Обговорення складних астрономічних питань, зокрема дискусії стосовно небесних сфер і спірні моменти в обчисленні календаря, часто зустрічаються в роботах Юди га-Леві, Авраама ібн Езри та Маймоніда. Нова система астрономії міститься в «Війнах Господа» («Milḥamot Adonai») Левія бен Гершона.
Євреям належать кілька винаходів в практичній астрономії. Якоб бен Макір, ймовірно, був професором астрономії в Монпельє близько 1300 року і винайшов квадрант, який замінив астролябію. Леві бен Гершону приписується винахід посоха Якова. Боне де Латт також винайшов астрономічне кільце.
Євреїв особливо часто залучали як перекладачів. Мойсей ібн Тіббон переклав з арабської гостру критику системи Птолемея авторства Джабіра бен Афлаха, передвісника Коперника, і таким чином довів їх до відома Маймоніда. Арабський збірник астрономії Ібн аль-Хайсама був особливо улюбленим єврейськими астрономами: окрім перекладу на іспанську мову доном Авраамом Факвіном, він був перекладений на іврит Якобом бен Макіром і Соломоном ібн Патером Коеном і на латинську мову Авраамом де Бальмесом. Інші переклади з арабської були зроблені Якобом Анатолі, Мойсеєм Галено та Калонімом бен Калонімом, що допомогло Західній Європі звернути увагу на доробок грецбких і арабських астрономів. Якоб Анатолі, наприклад, переклав на іврит як Альмагест, так і його коментари Аверроеса до нього, а цю єврейську версію переклав на латину Якоб Крістманн. Іншими перекладачами з івриту на латину були Авраам де Бальмес і Калонімус бен Давид Неаполітанський, а Давид Калонімус бен Якоб, Ефраїм Мізрахі та Соломон Абігдор перекладали з латинської на іврит. Особливо можна відзначити відомий рід перекладачів Ібн Тіббонів.
В епоху Відродження вплив єврейської астрономії впав, оскільки європейські науковці вже познайомились з оригінальними роботами грецьких астрономів без посередництва євреїв.
- Astronomy // The Jewish Encyclopedia / Singer, Isidore; et al., eds. — New York : Funk & Wagnalls, 1901–1906.