Червоні сорочки (фільм)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Червоні сорочки | |
---|---|
італ. Camicie rosse | |
Жанр | драматичний фільм[1] |
Режисер | Goffredo Alessandrinid[1] і Франческо Розі[1] |
Продюсер | Луїджі Карпент'єріd |
Сценарист | Енцо Б'яджі, Сузо Чеккі д'Аміко, Nino Frankd, Анна Маньяні і Mario Serandreid |
У головних ролях | Анна Маньяні, Раф Валлоне, Ален Кюні |
Оператор | Леонардо Барбоніd |
Композитор | Enzo Masettid |
Художник | Alfredo Montorid |
Тривалість | 99 хв. |
Мова | італійська |
Країна | Італія Франція |
Рік | 1952 |
IMDb | ID 0044467 |
Червоні сорочки у Вікісховищі |
Червоні сорочки (італ. Camicie rosse) — французько-італійський історичний драматичний фільм 1952 року, режисерів Гофредо Алесандріні та Франческо Розі. У фільмі знімались Анна Маньяні, Раф Валлоне та Ален Кюні. Назва фільму походить від назви «червоні сорочки» що мали волентери, яки брали участь у поході Джузеппе Гарібальді. Фільм зображує життя Аніти Гарібальді (1821—1849), дружини лідера об'єднання Італії Джузеппе Гарібальді.
Після падіння Римської республіки (1849), Аніта Гарібальді супроводжує Джузеппе Гарібальді у його поході через Сан-Марино і північну Італію, постійно закликаючи своїх солдатів не відмовлятися від боротьби за звільнення батьківщини від австрійців.
- Анна Маньяні — Аніта Гарібальді
- Раф Валлоне — Джузеппе Гарібальді
- Ален Кюні — Буено
- Жак Сернас — язичник
- Карло Нінчі — Цицерюккьо
- Енцо Черузіко — Илья Фігліо ді Цицеруаккьо
- Джино Леуріні — Андреа
- Маріо Моносіліо — Джованні
- Маріса Натале — Роза
- Емма Барон — сіньора Гіччолі
- Карло Дузе — Боннерт
- Cesare Fantoni — генерал Удіно
- Родольфо Лоді — полковник Форбс
- Бруно Сміт — Густаво Міоні
- П'єтро Торді — Карло Феррарі
- П'єро Пасторе — П'єтро Фадіні
- Луїджі Еспозіто — Лосте
- Серж Реджані — Лантіні
- Червоні сорочки [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.]