Перейти до вмісту

Серж Тіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Серж Тіон
фр. Serge Thion Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. Serge Léopold Thion[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився25 квітня 1942(1942-04-25)[3][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Іссі-ле-Муліно, Сена[d], Франція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 жовтня 2017(2017-10-15)[2][1] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кретей[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
·хвороба Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсоціолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникЖорж Баландьє[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНаціональний центр наукових досліджень Редагувати інформацію у Вікіданих

Серж Тіон (Serge Thion, 1942, Франція — 15 жовтня 2017, Кретей) — французький соціолог, котрий спеціалізується на Африці та Південно-Східній Азії, зокрема Камбоджі. Відомий як ревізіоніст Голокосту.

Біографія

[ред. | ред. код]

Тіон навчався в середній школі в ліцеї Мішле (Michelet) в Vanves.

В 1960—1970 роках Тіон брав участь у антиколоніальної боротьбі проти Південно-Африканського режиму апартеїду, підтримував антиколоніальні рухи за свободу Алжиру, португальських колоній, Палестини і протестував проти війни у В'єтнамі і Камбоджі. Одночасно він вивчав в Сорбонні соціологію і антропологію.[6].

Наприкінці 1970-х років, він захопився історичним ревізіонізмом Робера Форіссона. З 1971 по 2000 рік він був співробітником Національної ради наукових досліджень. Через те, що він не припиняв заперечувати Голокост, за прямою вказівкою прем'єр-міністра Ліонеля Жоспена, комісією, яку очолював французький історик Франсуа Бедарида (François Bédarida) його було звільнено з усіх посад в Національній раді наукових досліджень[7]. Разом з П'єром Гійомом (Pierre Guillaume) він вважається одним із засновників Асоціації колишніх любителів історій про війну та Голокост (AAARGH)[8].

Серж Тіон також проявив себе, заперечуючи геноцид в діях режиму червоних кхмерів у Камбоджі[9].

На додаток до Конференції з Голокосту в Ірані 2006 р., яку він відвідав як представник Франції, Тіон разом з Мішель Ренуф, Фредріком Тобеном, Крістіаном Ліндтнером (Christian Lindtner), Бернардом Шаубом (Bernhard Schaub) заснував ревізіоністський Всесвітній фонд з вивчення Голокосту (World Foundation for Holocaust Studies).

Серж Тіон регулярно пише на ревізіоністські теми, опублікував кілька книг і безліч статей. У 1980 році своєю книгою під назвою «Історична правда чи політична істина?» він познайомив широку публіку зі справою Форіссона і питанням про газові камери[10].

Публікації

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Fichier des personnes décédées mirror
  2. а б https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2017/10/19/mort-de-serge-thion-figure-de-l-ultragauche-negationniste_5203248_3382.html
  3. Trove — 2009.
  4. Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentationMontpellier: ABES, 2001.
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Serge Thion, «Le trajet politique de Serge Thion» [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.], posted to the website «CNRS Contre Serge Thion» [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.], published 2000, accessed 24 April 2010.
  7. Le Negationnisme sur Internet (abgerufen am 1. Januar 20109)
  8. Holocaust Denial as an Anti-Zionist and Anti-Imperialist Tool for the European Far Left [Архівовано 17 грудня 2010 у Wayback Machine.], Institute for Global Jewish Affairs, No. 65, 1. Februar 2008
  9. Le negationnisme sur Internet. L'aaargh, sur le site, sur PHDN.org
  10. Серж Тион. ИСТОРИЧЕСКАЯ ПРАВДА ИЛИ ПОЛИТИЧЕСКАЯ ПРАВДА? Дело профессора Фориссона. Спор о газовых камерах. Издательство «Ла Вьей Топ», Париж 1980. [Архівовано 2012-12-31 у Wayback Machine.]

Див. також

[ред. | ред. код]