Сизова Алла Іванівна

Сизова Алла Іванівна
Народилася	22 вересня 1939(1939-09-22)  Москва, СРСР
Померла	24 листопада 2014(2014-11-24) (75 років) або 23 листопада 2014(2014-11-23) (75 років)  Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	балерина, балерина
Alma mater	Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Знання мов	російська
Заклад	Балет Маріїнського театру
Нагороди
IMDb	ID 0803493

Алла Іванівна Сизова (1939—2014) — російська радянська балерина, балетний педагог. Народна артистка СРСР (1983).

Життєпис

Алла Сизова народилася 22 вересня 1939 року в Москві. У 1958 році закінчила Ленінградське хореографічне училище (нині Академія російського балету імені А. Я. Ваганової; педагог Наталія Камкова).

У 1958—1988 роках працювала в Театрі опери та балету імені С. М. Кірова (нині Маріїнський театр). Дебютувала на сцені в партії Повелительки дріад балету «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса. Через важку хворобу Алла Сизова періодично покидала сцену на декілька років, але повернулася і виступала в головних партіях до середини 1980-х років.

Була партнеркою Юрія Соловйова, Сергія Вікулова, Михайла Баришникова, Бориса Бланкова.

Гастролювала з театром за кордоном (країни Америки та Англії в 1961 році). З 1988 року Алла Сизова викладала в Ленінградському хореографічному училищі.

З 1990 року працювала в США. Останні роки проживала в Санкт-Петербурзі.

Померла Алла Сизова 23 листопада (за іншими джерелами — 24 листопада) 2014 року. Похована на Серафимівському кладовищі.

Нагороди та звання

• Перша премія конкурсу артистів балету Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Відень, 1959)
• Заслужена артистка РРФСР (1966)
• Народна артистка РРФСР (1972)
• Народна артистка СРСР (1983)
• Премія імені Анни Павлової Паризької академії танцю (1964) — за виконання партії принцеси Аврори у фільмі-балеті «Спляча красуня»

Балетні партії

• 1958 — Pas-de-де з балету «Корсар» Адольфа Адана, Лео Деліба, Рікардо Дріґо, Цезаря Пуні, Петра Ольденбурзького
• 1961 — «Ленінградська симфонія» Дмитра Шостаковича ― Дівчина (перша виконавиця)
• 1970 — «Гамлет» Миколи Червінського ― Офелія (перша виконавиця)
• 1972 — «Зачарований принц» Бенджаміна Бріттена — принцеса Роза (перша виконавиця)
• 1976 — Па-де-де з балету «Свято квітів у Дженцано» Е. Хельстеда та Х. С. Паулли ― Солістка
• «Лускунчик» Петра Чайковського — Маша
• «Спляча красуня» П. І. Чайковського — Аврора, принцеса Флоріна, фея Ніжності
• «Жизель» Адольфа Адана — Жизель, Мирта
• «Шопеніана» на музику Фридерика Шопена ― Сильфіда
• «Мідний вершник» Рейнгольда Глієра ― Параша
• «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва ― Джульєтта
• «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса — Повелителька дріад, Кітрі
• «Попелюшка» С. С. Прокоф'єва ― Попелюшка
• «Фея Рондских гір» Едварда Грига ― Фея
• «Кам'яна квітка» С. С. Прокоф'єва ― Катерина
• «Бахчисарайський фонтан» Бориса Асаф'єва ― Марія
• «Спартак» Арама Хачатуряна ― Менада
• «Хореографічні мініатюри» (мииатюра «Снігуронька» на музику С. С. Прокоф'єва)
• «Жар-птиця» Ігоря Стравинського ― Жар-птиця
• «Коник-Горбоконик» Цезаря Пуні ― Цариця вод
• Па-де-сис з балету «Маркитантка» Ц. Пуні ― Солістка
• Па-де-труа з балету «Лебедине озеро» П. І. Чайковського — подруга Принца
• «Па-де-катр» на музику Ц. Пуні — Фанні Черрито
• «Польотний вальс» на музику Дмитро Шостаковича

Фільмографія

• 1964 — «Спляча красуня» (фільм-балет) — Аврора
• 1982 — «Побачення з Терпсихорою» (фільм-концерт)
• 1987 — «Балет від першої особи» (документальний)
• «Душею виконаний політ» (телефільм)

Посилання

• Балет Кіровського театру 1970-х—80-х років — Алла Сизова (рос.)