Координати: 49°20′23″ пн. ш. 25°37′06″ сх. д. / 49.3397° пн. ш. 25.6182° сх. д. / 49.3397; 25.6182

Синагога (Підгайці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синагога
Підгаєцька синагога (2015 р.)

49°20′23″ пн. ш. 25°37′06″ сх. д. / 49.3397° пн. ш. 25.6182° сх. д. / 49.3397; 25.6182
СтатусПам'ятка архітектури національного значення
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України
Країна Україна
РозташуванняПідгайці
Заснованодо кінця XVI ст.
Перша згадка1552
Будівництвопоч. XVII ст. — 
Синагога (Підгайці). Карта розташування: Україна
Синагога (Підгайці)
Синагога (Підгайці) (Україна)
Мапа

CMNS: Синагога у Вікісховищі

Синаго́га у Підга́йцях — культова споруда в місті Підгайці Тернопільської області. Мурована, час спорудження відносять до кінця XVI — поч. XVII століття. Розташована на вул. Лесі Українки.

Одна з найстаріших будівель міста, яку ще називають божницею. Пам'ятка архітектури національного значення.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші згадки

[ред. | ред. код]

Уперше про синагогу в Підгайцях є непряма згадка 1552 року. Сучасна будівля зведена, очевидно, наприкінці XVI ст., за даними документів, вже існувала 1627 року. Приміщення синагоги, розташоване близько Галицької брами, в час облог слугувало для оборонних цілей.

Версії походження

[ред. | ред. код]

Існує хибна думка, що первісна споруда належала соцініанам і була молитовним будинком, у 1640-их пристосована під синагогу; тоді ж навколо неї з'явилися додаткові одноповерхові об'єми. Проте аріани були протестантською сектою в лоні Римо-католицької церкви і в час Реформації боролися за приміщення старого підгаєцького Костелу Пресвятої Трійці, який захопили близько 1600 року, про що є історичні свідчення. Також висловлюється думка, що підгаєцька синагога збудована ще раніше — наприкінці XV — на початку XVI ст., проте доказів цьому нема.

У польськомовному «Путівнику по воєводству Тарнопольському» (1928) висловлена гіпотеза про те, що будівля спочатку була вірменською церквою, збудованою майже водночас з Успенською церквою за проектом тих самих архітекторів.[1]

Архітектура

[ред. | ред. код]

В інтер'єрі збереглися рослинні орнаменти. Будівля з пісковика, прямокутна в плані. Пласкі стіни прорізані вузькими стрільчастими вікнами, східний фасад укріплений контрфорсами. Перекриття не збереглися.

Частково збереглася верхня частина головного порталу в ренесансному стилі з різьбленим написом і рослинними мотивами над архівольтом. В інтер'єрі — залишки різьблення та ліпнини. Двері, через які можна було потрапити на хори, на початку 1920-х були замуровані.[1]

Над головним входом напис івритом: «Це ворота Господа — праведні ввійдуть через них» (Псалом 118).

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Tomasz Kunzek. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów Libra PL, 2013. — S. 61-62.

Література

[ред. | ред. код]
  • Степан Колодницький. — Підгайці. — 2005.
  • Tomasz Kunzek. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów Libra PL, 2013. — S. 61-62. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]