Синджу
![]() | |
Походження | Маніпур ![]() |
---|---|
Синджу (вимовляється sing-zoo) — страва з Маніпуру, Індія. Виникла у культурі Мейтей, але була широко прийнята більшістю етнічних спільнот штату та деяких сусідніх штатів Північно-Східної Індії. Часто подається як гострий гарнір, також популярна як післяобідня або вечірня закуска.
Враховуючи, що його основним інгредієнтом є сезонні овочі, у Синджу є безліч варіацій. Однак є два основних типи: на основі Нгарі та на основі Тойдінга-Бесан. Нгарі — це різновид ферментованої риби, аромат якої становить основу кухні маніпурі. Смажений синджу на базі нгарі є більш популярним у всіх будинках, однак його зазвичай не продають місцеві продавці через високу вартість нгарі. Тому страва на основі Тойдінга-Бесан є більш доступною у продавців синджу. Тойдінга — це жирне насіння, отримане з рослини Perilla frutescens, яке при смаженні надає горіховий смак. Суміш смажених тойдінга і смаженого бесану надає вишуканого смаку, який є характерним для синджу. Ця остання версія, що не стосується нгарі, також подається на релігійних святах, де риба заборонена.

Маніпур, будучи одним із найдавніших незалежних королівств Південної Азії, до того, як стати частиною Індії в 1949 році, має безліч характерних місцевих звичаїв та традицій. Слово «Синджу» походить від двох слів — «Манаа-Масінг» і «Суба». «Manaa-Masing» означає зелені овочі, а «Suba» означає комбінування. Тому при швидкій вимові слово «Манаа-Масінг» падає до «Сін», а слово «Суба» перетворюється на «Джу».

Синджу - це універсальна страва, яку можна зробити вегетаріанською або невегетаріанською. Є два різні способи приготування синджу.
Вегетаріанське синджу в основному подають на ритуальних святах Мейтей, які відбуваються на подвір'ях будинків, у дворах святинь або в громадських комплексах. Її можна їсти і вдома, але зазвичай люди віддають перевагу не-вегетаріанським версіям у неритуальному контексті.
Основні інгредієнти є перилли насіння (thoiding в Мейтея), чана порошок, сіль, перець і різні зелені листові овочі.
Не вегетаріанську версію синджу в основному їдять вдома і вона широко розповсюджена в ресторанах по всьому Маніпуру, а також в деяких інших районах Індії. Позначка «не вегетарійський» пов'язана з використанням ферментованого рибного інгредієнта нгарі. Через це його не можна подавати на ритуальних святах громади, бо їжа там повинна бути вегетаріанською.
Основними інгредієнтами цього типу є нгарі (маніпурська форма ферментованої риби), сіль, перець чилі та зелені листові овочі. [1]
Для приготування синджу можна використовувати будь-який овоч, але деякі з них популярніші за інші. Популярні овочі включають:
- Стебло лотоса (Thambou )
- Сморід Bean (Yongchaak)
- Капуста (Kobiful)
- Цвітна капуста (Kobi-Lei)
- Гавайські Дебі або Тебі
- Гавайський Матон
- Незріла папая (Awaa Thabi)
- Квітка банана (Laphu Tharo)
- Рисові боби (Chakhawai)
- Цибуля (Tilhou)
- ↑ recipe of a type of eromba and singju, ethnic dishes from manipur. Архів оригіналу за 6 квітня 2014. Процитовано 24 листопада 2020. [Архівовано 2014-04-06 у Archive.is]