Перейти до вмісту

Синдром Аспергера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синдром (значення).
Синдром Аспергера
Спеціальністьпсихіатрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Препаратирисперидон[1], оланзапін[1], арипіпразол[1][2], флуоксетин[1][3][4], флувоксамін[1][3][4], сертралін[1][3][4] і метилфенідат[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-116A02.0 Редагувати інформацію у Вікіданих
МКХ-10F84.5
OMIM608638
DiseasesDB31268
MedlinePlus001549
eMedicineped/147
MeSHD020817 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Asperger syndrome у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Синдро́м А́спергера — одне з п'яти загальних (первазивних) порушень розвитку, які характеризуються серйозними труднощами в соціальній взаємодії, а також обмеженим, стереотипним, повторюваним репертуаром поглядів і занять. Синдром іноді називають формою високофункціонального аутизму (тобто аутизму, за якого здатність функціювати відносно збережена).

Особи із синдромом Аспергера в популяції трапляються рідко, й вони не схожі на розумово відсталих, адже володіють, як мінімум, нормальним або ж високим інтелектом, але нестандартними чи слаборозвиненими соціальними здібностями; часто через це їхні емоції та соціальний розвиток, а також інтеграція відбуваються зазвичай пізніше. Синдром часто характеризується також вираженою незграбністю.[6]

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

Синдром одержав назву на честь австрійського психіатра і педіатра Ганса Аспергера (нім. Hans Asperger), який у 1943 році описав спостереження за близько 400 дітьми, що відрізнялися від однолітків відсутністю здібностей до невербальної комунікації, обмеженою емпатією до однолітків і фізичною незграбністю. Сам Аспергер використав термін «аутистична психопатія».[7]

Термін «синдром Аспергера» запропонувала до медичного вжитку англійський психіатр Лорна Вінг (англ. Lorna Wing) у публікації 1981 року[8]. Сучасна концепція синдрому з'явилася у 1981 році[9] і, після періоду популяризації, на початку 1990-х були вироблені діагностичні стандарти.[10] З приводу різних аспектів синдрому все ще залишається багато невирішених питань. Так, невідомо, чи відрізняється цей синдром від високофункціонального аутизму;[11] частково з цієї причини, не встановлена його поширеність.[12] Запропонували взагалі відмовитися від діагнозу «синдром Аспергера», замінивши його на діагноз «хвороба аутистичного спектра» із зазначенням ступеня тяжкості.[13]

Причини виникнення

[ред. | ред. код]

Точна причина синдрому невідома. Хоча дослідження припускають можливість генетичної бази,[12] але не існує відомої генетичної етіології.[14][15] Нейровізуалізація також не ідентифікує ясної загальної патології.[12] Немає і єдиного лікування, а дані на користь ефективності наявних методів підтримки обмежені.[12] Підтримка має на меті покращення симптомів і функціювання, та спирається на поведінкову терапію, зосереджуючись на специфічних дефіцитах, спрямована на коригування низьких комунікаційних здібностей, нав'язливих або повторюваних рутинних дій і фізичної незграбності.[16] Стан більшості дітей поліпшується у міру дорослішання, але соціальні та комунікаційні проблеми можуть залишитися. Деякі дослідники та особи із синдромом Аспергера вважають правильним розглядати синдром Аспергера як відмінність, а не інвалідність, яку треба лікувати.[17][18]

У масовій культурі

[ред. | ред. код]

У кіно

[ред. | ред. код]
  • У серіалі «Медики Чикаго», кардіохірург доктор Лейтем, якого грає актор Ато Ессонда, має синдром Аспергера.
  • У 2007 році вийшла кінострічка «Бен Ікс» про молодого хлопця із синдромом Аспергера, замкнутого у фентезійному світі MMORPG ArchLord.
  • У 2009 році вийшов повнометражний мультфільм «Мері та Макс» про 8-річну дівчинку з Австралії та 44-річного чоловіка з Нью-Йорка із синдромом Аспергера. Вони листуються впродовж 18 років.
  • У фільмі «Дорогий Джон» є герої з подібними формами аутизму, які описують словом англ. autistic.
  • У фільмі «Мене звати Хан» герой із синдромом Аспергера хоче зустрітися з президентом, щоб повідомити йому, що він не терорист.
  • У фільмі «Моцарт і кит[en]» (2005) з Джошем Гартнеттом і Радою Мітчелл, актори грають двох закоханих, що мають синдром Аспергера.
  • У фільмі «У космосі почуттів не буває» (швед. «I rymden finns inga känslor») (2010) 18-річний Симон з синдромом Аспергера шукає нову подругу для свого старшого брата.
  • У венесуельській теленовелі «Ідеальна жінка» (Venevision, 2010) у головної героїні Мікаели Гомес діагностовано синдром Аспергера.
  • У британській короткометражці «Мовчазні речі» («Silent Things») головний герой Джек — хворий на синдром Аспергера, а його подруга — має аутизм.
  • У фільмі «Надзвичайно гучно і неймовірно близько» головний герой — хлопчик 11 років Оскар Шелл, ймовірно, має синдром Аспергера.
  • Стрічка «Адам» («Adam») розповідає про взаємини між молодим чоловіком, хворим на синдром Аспергера, та його сусідкою.
  • У фільмі «Джейн хоче хлопця» («Jane Wants a Boyfriend») Режисер: Вільям Салліван; Дата виходу: 11 листопада 2015 року. Сумна(?) історія про життя дівчини з синдромом Аспергера. Вона пробує знайти собі хлопця за допомогою старшої сестри.
  • 2015 року вийшла кінострічка «Відпадний препод 2» (нім. Fack ju Göhte 2), де один з учнів пана Мюллера мав синдром Аспергера.
  • У фільмі «Смак чудес» герой із синдромом Аспергера закохується.
  • У фільмі «Тіло і душа» (угор. Testről és lélekről) — 2017 року, поставленому режисеркою Ільдіко Еньєді, головна героїня має синдром Аспергера.
  • Корейський фільм «Людина з планом» (англ. The Plan Man), 2014 р. — романтична комедія. Синдром Аспергера має головний герой.
  • Фільм Сніговий пиріг (англ. Snow Cake), 2006 р., реж. Марк Еванс. Синдром у головної героїні. Фільм демонструвався й обговорювався на ІІ Міжнародній конференції з проблем аутизму в Уельсі.
  • У фільмі «Нічний портьє» (2020) Майкла Кристофера про портьє-аутиста, що став свідком вбивства.
  • «Темпл Грандін» — американський біографічний драматичний фільм 2010 року, присвячений Темпл Грандін — жінці з аутизмом, що здійснила революцію в практиці гуманного поводження з худобою на тваринних ранчо і скотобійнях.

У серіалах

[ред. | ред. код]
  • У серіалі «Доктор Хаус» Марта Мастерз, за словами акторки, яка її зіграла, має синдром Аспергера.
  • Один з героїв серіалу «Юристи Бостона» Джеррі Есперсон (Крістіан Клеменсон) має синдром Аспергера. Джеррі часто тримає руки на стегнах, підстрибує і гарчить. Попри дивну поведінку, він — талановитий юрист і справжній професіонал у сфері фінансового права.
  • У серіалі «Батьківство» (Parenthood, 2010) один із головних героїв дізнається, що у його сина синдром Аспергера.
  • В американському серіалі «Анатомія пристрасті» (інша назва «Анатомія Грей») синдром Аспергера має кардіохірургиня Вірджинія Діксон.
  • У канадському серіалі «Регенезіс» один з головних героїв біохімік Боб Мельников (Дмитро Чеповецький) має синдром Аспергера.
  • В американському телесеріалі «Вплив» одна з героїнь — злодійка Паркер має деякі ознаки, притаманні синдрому Аспергера.[19]
  • Синдрому Аспергера присвячена восьма серія п'ятнадцятого сезону анімаційного серіалу «Південний Парк» («South Park») «Ass Burgers».
  • У телеситкомі «Спільнота» («Community»), один з головних героїв, Ебед, регулярно виказує ознаки синдрому Аспергера, іноді навіть переходячи в стан, близький за симптомами до аутизму.
  • В аніме-серіалі «Sakurasou no Pet na Kanojo» (укр. «Кішечка із Сакурасо») у головної героїні, Масіро Сііни, всі ознаки синдрому Аспергера. Вона не тільки не вміє налагоджувати стосунки з оточенням, але й навіть не може повноцінно доглядати за собою. Утім, вона — геніальна художниця.
  • У дансько-шведському серіалі «Міст» синдром Аспергера у головної героїні, офіцерки шведської поліції Саги Нурен.
  • У серіалі «Теорія великого вибуху» один з головних героїв Шелдон Купер має всі ознаки синдрому Аспергера.
  • В українському серіалі «Новенька», який вийшов у 2019 році, один з героїв — маленький син Анатолія Огнієвського, директора елітної школи, має синдром Аспергера.
  • У серіалі «Перші ластівки» студент Іван Кожух має цей синдром.
  • У шведському підлітковому серіалі «Молоді монархи» сестра одного з головних героїв Сімона, Сара, живе з цим синдромом.

У літературі

[ред. | ред. код]
  • 2003 року вийшла книжка «Дивний випадок із собакою вночі» Марка Геддона, написана від імені підлітка-аутиста.
  • 2011 року опубліковано книгу Дж. Піколт «Домашні правила» про хлопця, який мав синдром Аспергера.
  • У книзі «Хлопчик, який впав на землю» («The boy who fell to earth») хлопчик має синдром Аспергера[20]
  • У новелі американської письменниці Кетрін Ерскін «Пересмішник» (2010) головна героїня, маленька дівчинка Кейтлін, має синдром Аспергера.
  • У головної героїні трилогії «Міленіум» Стіга Ларссона Лісбет Саландер підозрюється подібне захворювання. Однак остаточний діагноз їй так і не поставили. Вона не змогла закінчити школу. У 12 років вона потрапила до лікарні для душевнохворих. Коли вона виписалася звідти, її визнали недієздатною. Але попри це вона володіє фотографічною пам'яттю і є однією з найкращих хакерів у Швеції.
  • У романі «Vremena Goda» Анни Борисової (один з псевдонімів Григорія Чхартишвілі) синдром Аспергера має персонаж, якого звати Емен.
  • У романі-трилері «Дружина мого чоловіка» письменниці Джейн Коррі синдром Аспергера мають три персонажі — Деніела, Тома та Джо.
  • 2017 року у видавництві «Віват» вийшла книга Марка Лівіна «Ріки та дороги», де головний герой Матвій має синдром Аспергера, окрім того, описаний внутрішній шлях «подолання» хлопцем своїх страхів.

У суспільстві

[ред. | ред. код]
  • Синдром Аспергера, ймовірно має відомий винахідник і бізнесмен Ілон Маск. Він повідомив про це у шоу Saturday night у 2021 році.[21]
  • Ентоні Гопкінс, відомий голлівудський актор зізнався, що в 70 років йому діагностували синдром Аспергера. В юності йому було важко вчитися через дислексію.
  • Ґрета Тунберг — шведська еко-активістка, що виступає за протидію глобальному потеплінню та зміні клімату.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Klin A. Asperger's syndrome // Adolescent medicine clinics — 2006. — Vol. 17, Iss. 3. — P. 771–88; abstract xiii. — ISSN 1547-3368
  2. ↑ Pringsheim T. Aripiprazole for Autism Spectrum Disorders (ASD) // Cochrane Database of Systematic Reviews — Cochrane, 2011. — ISSN 1469-493X; 1361-6137 — doi:10.1002/14651858.CD009043
  3. ↑ а б в Baskin J. H., Sperber M., Price B. H. Asperger syndrome revisited // Reviews in neurological diseases — 2006. — Vol. 3, Iss. 1. — P. 1–7. — ISSN 1545-2913; 1949-4378
  4. ↑ а б в Foster B., King B. H. Asperger syndrome: to be or not to be? // Current Opinion in Pediatrics — Lippincott Williams & Wilkins, 2003. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 491–494. — ISSN 1040-8703; 1531-698X; 1080-8116 — doi:10.1097/00008480-200310000-00008
  5. ↑ Myers S. M., Johnson C. P. Management of Children With Autism Spectrum Disorders // Pediatr. — American Academy of Pediatrics, 2007. — Vol. 120, Iss. 5. — P. 1162–1182. — ISSN 0031-4005; 1098-4275; 0210-5721 — doi:10.1542/PEDS.2007-2362
  6. ↑ F84.5
  7. ↑ Whonamedit? — A dictionary of medical eponyms. Hans Asperger. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 30 червня 2016.
  8. ↑ Wing L (1981). Asperger's syndrome: a clinical account. Psychol Med. 11 (1): 115—29. doi:10.1017/S0033291700053332. PMID 7208735. Архів оригіналу за 17 серпня 2007. Процитовано 7 лютого 2015.
  9. ↑ Klin A, Pauls D, Schultz R, Volkmar F (2005). Three diagnostic approaches to Asperger syndrome: Implications for research. J of Autism and Dev Dis. 35 (2): 221—34. doi:10.1007/s10803-004-2001-y. PMID 15909408.
  10. ↑ Woodbury-Smith MR, Volkmar FR (January 2009). Asperger syndrome. Eur Child Adolesc Psychiatry. 18 (1): 2—11. doi:10.1007/s00787-008-0701-0. PMID 18563474.
  11. ↑ Klin A (2006). Autism and Asperger syndrome: an overview. Rev Bras Psiquiatr. 28 (suppl 1): S3—S11. doi:10.1590/S1516-44462006000500002. PMID 16791390. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 6 вересня 2013.
  12. ↑ а б в г McPartland J, Klin A (2006). Asperger's syndrome. Adolesc Med Clin. 17 (3): 771—88. doi:10.1016/j.admecli.2006.06.010. PMID 17030291.
  13. ↑ 299.80 Asperger's Disorder. DSM-5 Development. American Psychiatric Association. Архів оригіналу за 25 грудня 2010. Процитовано 21 грудня 2010.
  14. ↑ Matson JL, Minshawi NF (2006). Etiology and prevalence. Early intervention for autism spectrum disorders: a critical analysis. Amsterdam: Elsevier Science. с. 33. ISBN 0-08-044675-2. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 6 вересня 2013.
  15. ↑ Klauck SM (2006). Genetics of autism spectrum disorder (PDF). Eur J of Hum Genet. 14 (6): 714—720. doi:10.1038/sj.ejhg.5201610. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 6 вересня 2013.
  16. ↑ National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS) (31 липня 2007). Asperger syndrome fact sheet. Архів оригіналу за 21 серпня 2007. Процитовано 24 серпня 2007. NIH Publication No. 05-5624.
  17. ↑ Clarke J, van Amerom G (2007). 'Surplus suffering': differences between organizational understandings of Asperger's syndrome and those people who claim the 'disorder'. Disabil Soc. 22 (7): 761—76. doi:10.1080/09687590701659618.
  18. ↑ Baron-Cohen S (2002). Is Asperger syndrome necessarily viewed as a disability?. Focus Autism Other Dev Disabl. 17 (3): 186—91. doi:10.1177/10883576020170030801. A preliminary, freely readable draft, with slightly different wording in the quoted text, is in: Baron-Cohen S (2002). Is Asperger's syndrome necessarily a disability? (PDF). Cambridge: Autism Research Centre. Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2008. Процитовано 2 грудня 2008. [Архівовано 2008-12-17 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Dean Devlin, creator of Leverage - CliqueClack Interview | CliqueClack. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 26 січня 2013.
  20. ↑ Review: Kathy Lette's The Boy Who Fell to Earth [Архівовано 6 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  21. ↑ Ілон Маск зізнався, що у нього синдром Аспергера, і обвалив Dogecoin. BBC News Україна (укр.). Процитовано 8 січня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Синдром_Аспергера&oldid=44456563