Синодик

Сино́дики — специфічна категорія церковної літератури, важливе джерело для істориків.

• Тексти церковної відправи (яку чинили у першу неділю Великого посту), встановленої у Візантії в 843 на честь перемоги православної церкви над іконоборством. Містили переліки осіб, яким проголошувалася анафема або «вічна пам'ять».

В Україні у 15—16 століття були відомі як переклади грецьких синодиків, так і оригінальні тексти синодиків, що не спиралися на грецькі зразки.

Тексти синодиків є важливим джерелом для вивчення суспільно-політичних рухів, зокрема, боротьби церкви проти єресей.

• Синодик — список померлих для поминання за богослужбами в церкві (також поминальник, пом'яник) і, в окремому значенні, список єретиків, яких викликали у «Чині неділі православ'я» у першу неділю Великого посту.

Позаяк у синодиках переліки померлих осіб згруповані посімейно (породинно) і при цьому — у певному визначеному порядку, тому синодики є безцінним джерелом для дослідників у сфері генеалогії. Вони дозволяють визначити ступінь спорідненості, характер сімейних зв'язків записаних у синодиках осіб.

• Передмови до пом'яників.

Див. також

• Пом'яники
• Любецький синодик

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.

Посилання

• Синодик // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1734. — 1000 екз.