Синігрин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синігрин
Назва за IUPAC potassium [(E)-1-[(2S,3R,4S,5S,6R)-3,4,5-trihydroxy-6-(hydroxymethyl)oxan-2-yl]sulfanylbut-3-enylideneamino] sulfate
Ідентифікатори
Номер CAS 3952-98-5
PubChem 23682211
KEGG C08427
Назва MeSH Sinigrin
ChEBI 79317
SMILES C=CCC(=NOS(=O)(=O)[O-])SC1C(C(C(C(O1)CO)O)O)O.[K+]
InChI InChI=1S/C10H17NO9S2/c1-2-3-6(11-20-22(16,17)18)21-10-9(15)8(14)7(13)5(4-12)19-10/h2,5,7-10,12-15H,1,3-4H2,(H,16,17,18)/b11-6-/t5-,7-,8+,9-,10+/m1/s1
Властивості
Молекулярна формула C10H16KNO9S2
Молярна маса 397.46 g/mol
Молекулярна маса 396.990354
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Синігрин — глікозид.

Міститься в насінні чорної і салатної гірчиці, коренях хріну, в ріпаку, надаючи їм гіркий смак і специфічний запах. Під дією ферментів (мірозінази), які містяться в насінні гірчиці, цей глікозид гідролізується з утворенням ефірногірчичної олії.[1]

Гіркий і пекучий смак, який характерний і через який ціняться гірчиця і хрін, обумовлені утворенням при гідролізі ефірногірчичної олії. Вміст калієвої солі синігрину в гірчиці і хрені сягає 3-3,5%.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Скурихин И. М., Нечаев А. П. Все о пище с точки зрения химика: Справ. издание. — М.: Высш.шк. 1991. — 288 с. ISBN 5-06-000673-5