Перейти до вмісту

Сирове

Координати: 47°53′46″ пн. ш. 30°27′18″ сх. д. / 47.89611° пн. ш. 30.45500° сх. д. / 47.89611; 30.45500
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Сирове
Герб Сирового Прапор Сирового
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Первомайський район
Тер. громада Врадіївська селищна громада
Код КАТОТТГ UA48080050320022268 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Сирове 
Основні дані
Засноване 1697
Населення 1565
Площа 9,524 км²
Густота населення 164,32 осіб/км²
Поштовий індекс 56310
Телефонний код +380 5135
Географічні дані
Географічні координати 47°53′46″ пн. ш. 30°27′18″ сх. д. / 47.89611° пн. ш. 30.45500° сх. д. / 47.89611; 30.45500
Середня висота
над рівнем моря 		91 м
Водойми р. Кодима, Сировський Яр
Відстань до
районного центру 		12 км
Найближча залізнична станція Врадіївка
Відстань до
залізничної станції 		12 км
Місцева влада
Адреса ради 56301, Миколаївська обл., Первомайський р-н, смт Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 126
Карта
Сирове. Карта розташування: Україна
Сирове
Сирове
Сирове. Карта розташування: Миколаївська область
Сирове
Сирове
Мапа
Мапа

Си́рове — село в Україні, у Врадіївській селищній громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 1240 осіб.

Розташоване на правому березі річки Кодими і вздовж балки Сировський Яр, за 12 км на північний захід від центру громади і залізничної станції Врадіївка.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване село в 1697 році селянами-втікачами з Польщі і Молдавії. Входило до складу Врадіївської волості Ананьївського повіту Херсонської губернії.

За даними на 1859 рік у сільському південному поселенні Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкала 2183 особи (1096 чоловічої статі та 1087 — жіночої), налічувалось 314 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Врадіївської волості мешкало 1170 осіб, налічувалось 337 дворів, існували православна церква, школа, винний склад[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4689 осіб (2381 чоловічої статі та 2308 — жіночої), з яких 4640 — православної віри[3].

Радянська влада встановлена в січні 1918 року.

В роки німецько-радянської війни входила до складу Голтянського повіту губернаторства Трансністрія. В селі діяла підпільна антинацистська група. 442 мешканці села брали участь у війні, 254 з них загинули, 328 — нагороджені орденами і медалями СРСР.

1975 року в селі споруджено пам'ятники на честь загиблих односельців і на братській могилі визволителів села.

В Сировому діють середня школа, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, бібліотека. До послуг мешканців села поштове відділення, відділення Ощадного банку, кілька магазинів.

Символіка

[ред. | ред. код]

Сюжет герба та прапора взятий із гімну села, де Сирове порівнюють із клином журавлів, а земля названа «зоряною».

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1671 особа, з яких 758 чоловіків та 913 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1556 осіб.[5]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 96,93 %
вірменська 1,15 %
молдовська 1,02 %
російська 0,77 %
білоруська 0,06 %

Видатні мешканці

[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1282)
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-257. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

[ред. | ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття з географії Миколаївської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сирове&oldid=43924498