Перейти до вмісту

Сироїжка синьо-зелена

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сироїжка синьо-зелена

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Підвідділ: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас: Hymenomycetidae
Порядок: Русулальні (Russulales)
Родина: Сироїжкові (Russulaceae)
Рід: Сироїжка (Russula)
Вид: Сироїжка синьо-зелена
Russula cyanoxantha
(Schaeff.) Fr., 1863
Мапа ареалу виду
Мапа ареалу виду
Синоніми
* Agaricus cyanoxanthus [1]
  • Agaricus cynoxanthus [2]
  • Agaricus lividus var. angustatus [3]
  • Agaricus linnaei var. vagus [4]
  • Agaricus virescens [5]
  • Russula cutifracta [6]
  • Russula cutefracta [7]
  • Russula aeruginascens [8]
Посилання
Вікісховище: Russula cyanoxantha
Віківиди: Russula cyanoxantha
EOL: 1028568
NCBI: 5403
MB: 190250
IF: 190250

Сироїжка синьо-зелена (Russula cyanoxantha (Schaeff.) Fr.) — гриб з родини сироїжкових — Russulaceae. Гриб класифіковано у 1863 році.[9]

Назва

[ред. | ред. код]

Місцева назва — сироїжка синя, голубінка.

Будова

[ред. | ред. код]

Шапка 6-12(15) см у діаметрі, щільном'ясиста, напівкуляста, згодом опуклорозпростерта, часом у центрі увігнута, темнофіолетово-оливкова або зелена, синювато-фіолетово-оливкова, часом чисто-зелена (під буком), іноді в центрі жовтувато або жовтувато-червонувата, гладенька, радіально темноволокниста, клейкувата. Шкірка по краю знімається. Край тонкий, гладенький, з часом короткотрубчастий. Пластинки білі, пізніше жовтуваті. Спорова маса біла. Спори 7-10 Х 7-8 мкм. Ніжка 5-10 Х 1-3 см, біла, часом з лілуватим відтінком, щільна з камерами, згодом нещільна. М'якуш білий, солодкий, щільний, без особливого запаху.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

В Україні поширена у Лісостепу та на Поліссі. Росте у листяних (дубових і букових) лісах; у серпні — жовтні. Їстівний гриб.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Сироїжка синьо–зелена — їстівний шапковий гриб, який належить до третьої категорії, його вживають свіжим, соленим, а також маринують.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Schaeff., Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 40, t. 93:1-6 (1774)
  2. Pers., Synopsis methodica fungorum: 445 (1801)
  3. Pers., Synopsis methodica fungorum: 446 (1801)
  4. Fr., Observationes mycologicae 1: 69 (1815)
  5. Krombh., Naturgetreue Abbildungen und Beschreibungen der Schwämme 9: 15, t. 67:12-15 (1845)
  6. Cooke (1881)
  7. Cooke, Grevillea 10 (54): 46 (1881)
  8. Peck, Annual Report on the New York State Museum of Natural History 53: 843 (1900)
  9. Russula cyanoxantha. www.mycobank.org. Процитовано 2016-04-26T18:54:37+02:00.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 122–123.
  • Russula cyanoxantha // CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  • Fries, E.M. 1863. Monographia Hymenomycetum Sueciae. 2:1-355
  • Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С. 88