Сироїжка синьо-зелена
Сироїжка синьо-зелена | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Russula cyanoxantha (Schaeff.) Fr., 1863 | ||||||||||||||||||||
Мапа ареалу виду | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
* Agaricus cyanoxanthus [1] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Сироїжка синьо-зелена (Russula cyanoxantha (Schaeff.) Fr.) — гриб з родини сироїжкових — Russulaceae. Гриб класифіковано у 1863 році.[9]
Місцева назва — сироїжка синя, голубінка.
Шапка 6-12(15) см у діаметрі, щільном'ясиста, напівкуляста, згодом опуклорозпростерта, часом у центрі увігнута, темнофіолетово-оливкова або зелена, синювато-фіолетово-оливкова, часом чисто-зелена (під буком), іноді в центрі жовтувато або жовтувато-червонувата, гладенька, радіально темноволокниста, клейкувата. Шкірка по краю знімається. Край тонкий, гладенький, з часом короткотрубчастий. Пластинки білі, пізніше жовтуваті. Спорова маса біла. Спори 7-10 Х 7-8 мкм. Ніжка 5-10 Х 1-3 см, біла, часом з лілуватим відтінком, щільна з камерами, згодом нещільна. М'якуш білий, солодкий, щільний, без особливого запаху.
В Україні поширена у Лісостепу та на Поліссі. Росте у листяних (дубових і букових) лісах; у серпні — жовтні. Їстівний гриб.
Сироїжка синьо–зелена — їстівний шапковий гриб, який належить до третьої категорії, його вживають свіжим, соленим, а також маринують.
- ↑ Schaeff., Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 40, t. 93:1-6 (1774)
- ↑ Pers., Synopsis methodica fungorum: 445 (1801)
- ↑ Pers., Synopsis methodica fungorum: 446 (1801)
- ↑ Fr., Observationes mycologicae 1: 69 (1815)
- ↑ Krombh., Naturgetreue Abbildungen und Beschreibungen der Schwämme 9: 15, t. 67:12-15 (1845)
- ↑ Cooke (1881)
- ↑ Cooke, Grevillea 10 (54): 46 (1881)
- ↑ Peck, Annual Report on the New York State Museum of Natural History 53: 843 (1900)
- ↑ Russula cyanoxantha. www.mycobank.org. Процитовано 2016-04-26T18:54:37+02:00.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 122–123.
- Russula cyanoxantha // CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
- Fries, E.M. 1863. Monographia Hymenomycetum Sueciae. 2:1-355
- Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С. 88
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |