Перейти до вмісту

Ситник Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Ситник
Ім'я при народженніМихайло Васильович Ситник
ПсевдонімМихась Сопілка, Майк Хмурий
Народився6 червня 1920(1920-06-06)
Васильків, Київська губернія
Помер21 серпня 1959(1959-08-21) (39 років)
Чикаго, США
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, журналіст, редактор
Мова творівукраїнська
Роки активностівід 1937
Жанргромадянська, патріотична лірика

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Миха́йло Васильович Си́тник (*6 червня 1920, Васильків — †21 серпня 1959, Чикаго) — український поет, журналіст, редактор, гуморист.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 6 червня 1920 року у Василькові Київської губернії. Навчався в Київському педагогічному інституті ім. М. Горького. Почав друкуватися в 1937 р. у журналах «Молодий більшовик» (Київ), «Літературний журнал» (Харків) та ін.

У 1941 р. — редактор часопису «Літаври» (разом з Оленою Телігою). У роки війни активно друкувався, організовував видання газет у Василькові, редагував газету «Українська думка», входив до складу редколегії «Українського слова». У 1943 р. емігрував, проте не зміг реалізувати себе, не знайшов належного місця в інонаціональних умовах. Після війни жив у Німеччині як біженець у таборах ДіПі (Displaced Persons), на початку 1950-х еміґрував до США.

Помер 21 серпня 1959 р. у Чикаго. Убитий, за деякими припущеннями, аґентами КДБ. Похований на цвинтарі Елмут.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • У Василькові існують вулиця та провулок Михайла Ситника[1].

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Автор поетичних збірок «Від серця» (1942), «Нові обрії» (1942), «Відлітають птиці» (1946), поеми «Залізничний сторож» (1947), присвяченої воєнному лихоліттю в Україні й героїчній боротьбі УПА проти гітлерівських окупантів, «Цвіт папороті» (1975) та численних віршів, що друкувалися в еміґрантській періодиці.

Окремі видання й твори в часописах:
  • Ситник М. Від серця. Поезії. Васильків: Вид-во «Васильківські Вісті», 1942. — 64 с.
  • Ситник М. Нові обрії. Друга книга поезій. — Васильків: Вид-во «Васильківські Вісті», 1942. — 64 с.
  • Ситник М. Відлітають птиці. — Гамбурґ–Ґайденав, 1946. — 95 с.
  • Ситник М. Любов. Поема // Похід. Ґайденав, 1946. ч. 1. С. 15—18.
  • Ситник М. Князівна. Поема // Похід. Ґайденав, 1946. ч. 2. С. 15—21.
  • Ситник М. Залізничний сторож: віршована повість. — Мюнхен, 1947. — 78 с.
  • М. С. [Михайло Ситник]. Кров на квітах (памʼяті Олени Теліги, Івана Рогача і Івана Ірлявського, розстріляних в лютому 1942 р.) // Орлик. Берхтесґаден, 1948. Ч. 2. С. 1—4.
  • Ситник М. Катам наперекір. Поезії, проза, спогади / Упор. М. Неврлий, Г. Булах. — Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 1998. — 448 с.
  • Ситник М. Твори // Слово і зброя: Антологія української поезії, присвяченої УПА і революційно-визвольній боротьбі 1942—1967 / Упоряд. Л. Полтава. — Торонто–Онтаріо, 1968. — С.324—337.
  • Ситник М. Цвіт папороті. Поезії. — Торонто: Молода Україна, 1975. — 224 с.
  • Ситник М. Від серця. Вірші / Упор. М. Неврлий, Г. Булах. — К.: ВЦ «Просвіта», 2004. — 120 с.
  • Ситник М. ...Я в Україну повернусь... Відома й невідома лірика / упоряд. Т. Салига, І. Василишин. Львів: Сполом, 2021. 464 с. Бібліогр.: С. 447—455.
  • Ситник М. Над Україною палають обрії нові... Поеми / упоряд. Т. Салига, І. Василишин. Львів: Сполом, 2022. 240 с.: іл.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про перейменування вулиць та провулків міста Василькова | Офіційний вебсайт Васильківської міської ради та її виконавчих органів. vasylkivrada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 20 травня 2016. [Архівовано 2016-04-02 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Очеретний О. Олена Теліга: шлях із небуття (Драма на чотири дії). — К.: Смолоскип, 2006. — 68 с.
  • Вірний М. Творчі періоди поета // Ситник М. Цвіт папороті. — Торонто: Молода Україна, 1975. — С. 179—194.
  • Василенко Р. Про Михайла Ситника // Життя в гримі та без (шляхами діаспори): Мемуари, поезії, публіцистика. — К.: Рада, 1999. — С. 344—347.
  • Качуровський І. Покоління Другої світової війни в літературі української діаспори //Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008.– С. 514—531.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Василишин І. Трагедія української повоєнної еміграції. Екзистенційні мотиви в ліриці М. Ситника // Сучасний погляд на літературу. Київ, 2007. Вип. 11. С. 16—26.
  • Василишин І. Людина в жорнах тоталітарних систем (віршована повість Михайла Ситника «Залізничний сторож») // Spheres of Culture. Volume XIV. Lublin, 2016. С. 172—179.
  • Василишин І. Дискурс Європи в ліриці Михайла Ситника // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: зб. наук. праць. Вип. 37. Київ: Університет «Україна», 2018. С. 116—123.
  • Василишин І. Три твори про «полумʼяну революціонерку» Олену Телігу (з літературної спадщини М. Ситника). Актуальні питання гуманітарних наук: Міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Вип. 40. Том І. Дрогобич, 2021. С. 105–112.
  • Василишин І. Екзистенціяльна парадигма лірики Михайла Ситника і Ганни Черінь (художньо-біографічний дискурс) // Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». 2021. № 2 (22). С. 82—97.

Посилання

[ред. | ред. код]