Перейти до вмісту

Ситін Сергій Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ситін.
Ф
Сергій Ситін
Сергій Ситін
Сергій Ситін
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Валерійович Ситін
Народження 19 липня 1982(1982-07-19) (42 роки)
  УРСР Авдіївка[1], УРСР, СРСР
Зріст 174 см[2]
Вага 77 кг[3]
Громадянство Україна Україна→Росія Росія
Позиція нападник
Номер 18
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999—2001
2001
2002—2007
2007—2009
2009—2015
2013—2015
2015—2019
2019
2019—2020
2021		 Україна Телеком
Україна ФК «Шахтар» (Донецьк)
Україна МФК «Шахтар» (Донецьк)
Росія «Спартак-Щолково»
Росія «Діна»
→  Росія «Діна-д»
Росія «Норільський нікель»
Росія «Беркут»
Росія «Корпорація АСІ»
Росія «Спартак» (Москва)		 ? (13)
0 (0)
? (149)
89 (65)
142 (71)
4 (5)
102 (43)
8 (4)
21 (13)
14 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002
2002—2007 		Україна Україна (студен.)
Україна Україна 		5 (5)
? (28)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергі́й Вале́рійович Си́тін (нар. 19 липня 1982, Авдіївка, СРСР) — український і російський футзаліст, нападник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Почав займатися футболом у рідній Авдіївці. З п'ятого класу виступав за міську футбольну команду.

Потім Ситіна запросили в СДЮШОР «Шахтар» після чого він опинився в Донецькому республіканському вищому училищі олімпійського резерву ім. С. Бубки. Він провчився в училищі до 10 класу, а 11 клас закінчував в Авдіївці. Водночас почав виступати за місцеву команду, яка брала участь в чемпіонаті Донецької області. Там його помітили і запросили в донецький «Телеком» з яким він в 17 років уклав свій перший професійний контракт[4].

Після закриття «Телекому» перейшов в донецький «Шахтар» перед сезоном 2001/02. Забив за «гірників» 7 голів в чемпіонаті, але після половини сезону команда знялася зі змагань, результати її матчів було анульовано, і нападник перейшов в іншу донецьку команду, що мала таку саму назву — «Шахтар»[5]. З «гірниками» став чотириразовим чемпіоном і триразовим володарем кубка України. У сезоні 2006/07 став найкращим бомбардиром українського чемпіонату і Кубка УЄФА з футзалу, після чого в червні 2007 року перейшов в клуб російської Суперліги «Спартак-Щолково»[6]. 18 січня 2008 року[7], перебуваючи у статусі лідер збірної України, згідно із домовленістю зі своїм новим клубом, Сергій прийняв російське громадянство[8]. Саме у «Спартаку-Щолково» Сергій встановив особистий рекорд результативності в одному матчі, забивши у ворота «Динамо-Тімаль» шість м'ячів[9].

Двома сезонами пізніше, після того як щолківський клуб покинув Суперлігу через фінансові проблеми, підписав контракт з московською «Діною». У «Діні» з липня 2009 року[10]. Через деякий час став віце-капітаном[11], а згодом і капітаном команди[12]. Влітку 2012 року підписав з «Діною» новий трирічний контракт[13]. Станом на 18 травня 2015 року провів за команду 211 матчів, забив 116 м'ячів[14]. У сезоні 2013/14 допоміг команді вперше за 14 років виграти звання чемпіона Росії, а в наступному сезоні пробився з командою до Фіналу чотирьох Кубка УЄФА.

Свій 50-й матч за «Діну» зіграв в Митищах в XIX Чемпіонаті Росії 17 лютого 2011 року («Діна»-«Митищі» — 0:3), а 100-й матч зіграв в Тирасполі 2 серпня 2012 року з «Лексмаксом» (Молдова) — 3:1. Свій 150-й матч за московський клуб зіграв у Троїцьку 4 жовтня 2013 року в XXII чемпіонаті Росії з «Газпром-Югра».

Свій 50-й м'яч за «Діну» забив у міжнародному товариському матчі в Харкові 6 лютого 2012 року у грі з командою «Титан-Зоря» (Покровське, Україна) — 7:3.

У липні 2015 року підписав дворічний контракт із «Норільським нікелем»[15]

За підсумками регулярного чемпіонату сезону 2017/18 став найрезультативнішим гравцем «Норільського нікеля», забивши 25 голів і віддавши 7 гольових передач[16].

28 січня 2019 року за обопільною згодою розірвав контракт з «Норільським нікелем»[17]. Після цього перейшов у грозненський «Беркут», у якому дограв сезон і став переможцем конференції «Захід» вищої ліги.

2 жовтня 2019 року приєднався до кемеровської «Корпорації АСІ»[18], де провів один сезон[19], бо вирішив повернутися до Москви до своєї сім'ї.

Першу частину сезону 2020/21 провів команді «Видне-Розвиток», що виступає в чемпіонаті Московської області. Пізніше головний тренер «Спартака» Сергій Абрамов покликав нападника в команду і 27 лютого 2021 року той приєднався до москвичів[20].

Після сезону 2020/21 завершив ігрову кар'єру[21].

Кар'єра у збірній

[ред. | ред. код]

У складі збірної України з футзалу став срібним призером чемпіонату Європи 2003 року. Наступним великим турніром для Сергія став чемпіонат світу з футзалу 2004 року (6 матчів, 2 голи)[22]. На чемпіонаті Європи 2005 року був основним нападником, вийшовши у стартовому складі у всіх 5 матчах (забив 4 голи), причому у матчі проти збірної Нідерландів був визнаний найкращим гравцем зустрічі[23]. На чемпіонаті чемпіонаті Європи 2007 року зіграв 3 матчі (1 гол)[24].

2002 року у складі студентської збірної України Ситін їздив на чемпіонат світу серед студентів, де зіграв у всіх п'яти матчах (5 голів) і завоював бронзові нагороди[25].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні досягнення

[ред. | ред. код]

Україна Шахтар (Донецьк)

Сергій Ситін під час виступів за «Спартак-Щолоково». Травень 2008 р.

Росія Діна

Росія Норільський нікель

Росія Спартак (Москва)

  • Бронзовий призер чемпіонату Росії у вищій лізі: 2020/2021

Україна Студентська збірна України

  • Бронзовий призер чемпіонату світу серед студентів: 2002

Україна Збірна України

Особисті досягнення

[ред. | ред. код]

Статистика виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок Кубок УЄФА
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1999—2000 «Телеком» (Донецьк) Вища ліга 20 5 6 1 0 0
2000—2001 «Телеком» (Донецьк) Вища ліга 32 8 2 0 0 0
2001—2002 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 16 12 6 2 0 0
2002—2003 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 30 19 7 4 6 7
2003—2004 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 30 27 8 10 ? ?
2004—2005 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 28 28 8 4 ? ?
2005—2006 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 30 26 9 6 ? ?
2006—2007 «Шахтар» (Донецьк) Вища ліга 36 37 6 3 6 10
2007—2008 «Спартак» (Щолково) Суперліга 46 37 2 0 0 0
2008—2009 «Спартак» (Щолково) Суперліга 43 28 ? ? 0 0
2009—2010 «Діна» (Москва) Суперліга 21[29] 13 1[30] 1 0 0
2010—2011 «Діна» (Москва) Суперліга 20[31] 11 2[32] 2 0 0
2011—2012 «Діна» (Москва) Суперліга 27[33] 10 5[34] 0 0 0
2012—2013 «Діна» (Москва) Суперліга 24[35] 8 6[36] 5 0 0
2013—2014 «Діна» (Москва) Суперліга 25[37] 16 2[38] 2 0 0
2013—2014 «Діна» (дубль) Суперліга — дублі 3[39] 5 0 0 0 0
2014—2015 «Діна» (Москва) Суперліга 25[40] 13 1[41] 0 8[42] 1
2014—2015 «Діна» (дубль) Суперліга — дублі 1[43] 0 0 0[44] 0 0
2015—2016 «Норільський нікель» Суперліга 21[45] 7 4[46] 3 0[47] 0
2016—2017 «Норільський нікель» Суперліга 28[48] 6 4[49] 1 0 0
2017—2018 «Норільський нікель» Суперліга 35[50] 26 6[51] 2 3[52] 1
2018—2019 «Норільський нікель» Суперліга 18 4 1 0 0 0
2018—2019 «Беркут» Вища ліга 8 4 0 0 0 0
2019—2020 «Корпорація АСІ» Вища ліга 21 13 1 1 0 0
2020—2021 «Спартак» Вища ліга 14 5 0 0 0 0

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Має двох дітей[53].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мини-футбол. Сытин дебютировал и забил (рос.)
  2. ↑ Сытин Сергей Валерьевич №18 [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Сытин Сергей Валерьевич [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Сергей СЫТИН: «Жанна Фриске — девушка симпатичная» (рос.)
  5. ↑ Гулій, Андрій (10 серпня 2015). Сергій Ситін: Спочатку перейшов в один «Шахтар», а потім в інший. u16.ua. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018. [Архівовано 2018-05-18 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Представляем новичка(рос.)
  7. ↑ Сергей Сытин — гражданин России (рос.)
  8. ↑ ЛИСЕНЧУК: «Венгрия — не худший вариант» (рос.)
  9. ↑ Сергей Сытин разбушевался (рос.)
  10. ↑ Сергей Сытин — игрок Дины (рос.)
  11. ↑ Настроение хуже некуда [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Дубль капитана принес успех «Дине» (рос.)
  13. ↑ Сергей Сытин с Диной еще на 3 года + ВИДЕО (рос.)
  14. ↑ Профіль на сайті «Діни» (рос.)
  15. ↑ Сытин перешел в «Норильский никель» (рос.)
  16. ↑ гол+пас // Офіційна група МФК «Норільський нікель» у соцмережі ВК[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  17. ↑ Контракт расторгнут по обоюдному согласию (рос.)
  18. ↑ Сергей Сытин пополнил состав ФК «Корпорация АСИ» [Архівовано 2019-10-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. ↑ Сергей Сытин покидает команду[недоступне посилання] (рос.)
  20. ↑ Сергей Сытин присоединился к нашей команде! (рос.)
  21. ↑ Сергей Сытин завершил игровую карьеру (рос.)
  22. ↑ Technical Report FIFA Futsal World Cup Chinese Taipei 2004
  23. ↑ Technical Report UEFA Futsal Championship Czech Republic 2005
  24. ↑ Technical Report UEFA Futsal Championship Portugal 2007
  25. ↑ Студентський чемпіонат 2002 року (англ.)
  26. ↑ 2 кубок Пирамид 2003 (Египет, Каир) [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  27. ↑ Сергей Сытин — лучший игрок Украины (рос.)
  28. ↑ Сергей Сытин — лучший футболист команды сезона 2007/2008 (рос.)
  29. ↑ Суперлига 2009/2010, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  30. ↑ Кубок России 2009/2010, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  31. ↑ Суперлига 2010/2011, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  32. ↑ Кубок России 2010/2011, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  33. ↑ Суперлига 2011/2012, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  34. ↑ Кубок России 2011/2012, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  35. ↑ Суперлига 2012/2013, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  36. ↑ Кубок России 2012/2013, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  37. ↑ Суперлига 2013/2014, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  38. ↑ Кубок России 2013/2014, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  39. ↑ Дублёры 2013/2014, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  40. ↑ Суперлига 2014/2015, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  41. ↑ Кубок России 2014/2015, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  42. ↑ Лига Чемпионов 2014/2015, Нападающий [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  43. ↑ Дублёры 2014/2015, Универсал [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  44. ↑ Кубок дублей 2014, Универсал [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  45. ↑ Суперлига 2015/2016, Защитник [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  46. ↑ Кубок России 2015/2016, Защитник [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  47. ↑ Кубок Еременко 2016, Защитник [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  48. ↑ Суперлига 2016/2017, Защитник [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  49. ↑ Кубок России 2016/2017, Защитник [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  50. ↑ Суперлига 2017/2018, Защитник [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  51. ↑ Кубок России 2017/2018, Защитник [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  52. ↑ Кубок Еременко 2018 [Архівовано 2019-04-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  53. ↑ Поздравляем Сытина с рождением дочери! (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ситін_Сергій_Валерійович&oldid=43840046