Скадарська Країна
| Скадарська Країна | |
| Країна |
 Чорногорія |
|---|---|
 | |
Координати: 42°06′02″ пн. ш. 19°09′35″ сх. д. / 42.100680000027772110° пн. ш. 19.15999800002778031° сх. д.
| Є частиною серії: |
| Албанці |
|---|
 |
| За країнами |
|
Корінне населення Албанія · Косово Греція · Італія · Північна Македонія · Сербія · Хорватія · Чорногорія Діаспора Австралія · Болгарія · Велика Британія · Єгипет · Іспанія · Німеччина · Румунія · США · Туреччина · Україна · Швейцарія · Швеція |
| Культура |
|
Вбрання · Віросповідання · Вірування · Звичаї · Зодчество · Кухня · Мистецтво · Музика · Письменство · Політика · Символіка · Танці |
| Віросповідання |
| Іслам (Сунізм · Бекташі) · Іудаїзм · Християнство (Католицизм · Православ'я · Протестантизм) |
| Мова та говори |
|
Албанська Гегський (Арбанаський · Горня-Река · Істрійський) · Тоскський (Арберезький · Арнаутський · Калабрійський · Лабський · Чамський) |
| Історія Албанії |
Скадарська Країна (кирилицею Скадарска крајина, букв. «Скадарський кордон»), просто відома як Країна (кирилицею Крајина; албанською Краја) — географічний регіон[1] на південному сході Чорногорії, що простягається від південного узбережжя Скадарського озера до гори Румия, до складу якого входять кілька сіл. Його майже повністю населяють албанці. Територія розділена між муніципалітетами Бар та Ульцинь.
На підставі останніх частин «Хроніки дуклянського попа» Країна була політичним центром Дуклі.[2] Йован Володимир, правитель Дуклі (бл. 1000—1016), був похований у церкві Країнської Пречистої своєю вдовою Косарою, яка також була похована в церкві.[3] Найстаріша опублікована албанська книга «Мешарі» («Місал») була написана албанським католицьким священиком Гйоном Бузуку, який народився в селі Ліварі.
.jpg)
Регіон у складі Чорногорії розташований від східного кордону з Албанією недалеко від узбережжя Адріатичного моря. Він знаходиться між регіонами Црмниця і Ана-Маліт, простягається від села Цкла до Шештані, субрегіону, який часто розглядається як частина ширшого регіону Країни.[4] Він також знаходиться між Скадарським озером і горою Румія. У Чорногорії вона в основному складається з сіл і селищ поменше, самим населеним пунктом є Острос (стор 230 (2003)). У межах Албанії регіон межує з південної сторони з горами Тарабош і охоплює лише прибережне село Зогай на Скадарському озері.[4]
У межах Чорногорії Країна охоплює такі села і хутори:
- Арбнеш
- Бобовіште
- Блака
- Скла
- Костанїця
- Рунья
- Малий Острос
- Мартичі
- Теяні
- Великий Острос
З того, що ми можемо побачити в одному латинському рукописі в XIV століттz (The Directorium ad passagium faciendum 1332), ми отримуємо чітке вказівку на демографію території того часу в Середньовіччі; «Латиняни мають шість міст з єпископами: спочатку Антибарум (Бар), резиденція архієпископа, потім Чатаренсіс (Котор), Дулцедіненсіс (Ульцинь), Суаціненсіс (Шас), Скутаренсіс (Шкодра) і Дрівасенсіс (Дрішт), які населені лише латинянами. За межами міських стін албанці складають населення всієї єпархії». Примітка; ця територія у XV століттібула включена до Albania veneta (Венеційської Албанії), але пізніше, за далматинським істориком Луїджі Паулуччі, була захоплена османами.
В османському дефтері 1485 року для санджаку Скутарі нахія Країна зафіксована з одним однойменним селом. У реєстрі Країна фігурує як велике поселення зі 142 домогосподарствами[5], і близько половини зареєстрованих голів домогосподарств носили типові албанські особисті імена, інша половина мала слов'янську антропоніміку, яка, можливо, пояснюється впливом Сербської православної церкви через Пецьку патріархію.[6][7] У пізнішому реєстрі 1582 року нахія розширилася й охопила поселення Гьончік, Фтілан, Пенчан, Бріск, Лівар, Зоган, Арбанас, Беспод, Бабсул, Ровік, Бобошта, Шклав, Враджа, Надвіла , Подгожан, Мурик, і Коштаня. Перші 11 засвідчених сіл переважно мали албанські антропоніми, тоді як наступні 4 мали переважно слов'янські або змішані албано-слов'янські особисті імена. Проте Мурік і Коштаня мали приблизно однакову кількість албанських і слов'янських імен.[8]
З кінця 1960-х до початку 1970-х років тисячі місцевих жителів мігрували до країн Європи та Сполучених Штатів. За оцінками, в регіоні Країна проживає від 2000 до 3000 осіб, більшість з яких становлять етнічні албанці. Релігійний склад — мусульманський і християнський (православний і католицький).
| Назва села | Населення | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чорногорською | Албанською | 1948 | 1953 | 1961 | 1971 | 1981 | 1991 | 2003 | 2011 | Ethnicity[10] |
| Arbnež | Arbënesh | 535 | 556 | 603 | 606 | 650 | 725 | 399 | 327 | 97.2 % албанців, 2.8 % інших |
| Bobovište | Bobosht | 318 | 354 | 412 | 470 | 490 | 553 | 230 | 180 | 100 % албанців |
| Ckla | Skje | 179 | 193 | 243 | 285 | 291 | 301 | 104 | 83 | 100 % албанців |
| Koštanjica | Kështenjë | 402 | 517 | 551 | 564 | 609 | 510 | 216 | 168 | 100 % албанців |
| Mali Ostros | Ostros i Vogël | 323 | 358 | 394 | 384 | 427 | 419 | 148 | 111 | 100 % албанців |
| Martići | Martiq | 521 | 530 | 564 | 641 | 682 | 705 | 357 | 293 | 97.6 % албанців, 2.4 % інших |
| Tejani | Thtjan | 305 | 288 | 292 | 261 | 185 | 240 | 93 | 61 | 100 % албанців |
| Veliki Ostros | Ostros i Madh | 601 | 575 | 611 | 638 | 639 | 623 | 416 | 332 | 100 % албанців |
| Разом | 3184 | 3371 | 3670 | 3849 | 3973 | 4076 | 1963 | 1555 | 99 % албанців, 1 % інших/невідомо | |
Християни здебільшого проживають у регіоні Шестан, з меншинами в Ліварі, Брісці та Теджані.
- ↑ Pregled geografske literature o Balkanskom poluostrvu za ...: Revue de la littérature géographique de la péninsule Balkanique. 1895.
Скадарска Крајина. Овим именом се назива предео на југо-западној и јужној страни од је чије међе иду између атара црмничког Вир-Пазара, крајинског села Сеоца, венцем Румије на Р Убала, брдом Тарабошем де Бојане а за ...
- ↑ Zbornik radova Vizantološkog instituta. Т. 37. Naučno Delo. 1998. с. 22.
- ↑ Jireček, Konstantin Josef (1911), Geschichte der Serben (German) , т. 1, Gotha, Germany: Friedriech Andreas Perthes A.-G., с. 206—207
- ↑ а б Dabaj, Gjokë (2004). Shestani: Studim filologjik gjithëpërfshirës, Vëllimi 1 [Shestani: Comprehensive philological studies, Volume 1]. Асоціація культури "Дон Джон Бузуку". pp. 50-51. «У ньому є озеро Шкодра на північному сході і протяжністю приблизно на 9 км. Походить прямо з цього озера. На сході знаходиться Країня, на півдні вона трохи зустрічається з провінцією Меркот, на південному заході має передмістя Бару, а на північному заході та на півночі він межує з Чорногорською провінцією Серніка. Див. Регіональну карту. Це, в товстих лініях, географічні обмеження… під номінальною територією Шестану від Буджгрі до Тт'яна. Тут, тоді, під Шестаном ... ці села: Bujgër, Nënmal, Pecanj, Gjuruç, Maruçiq, Dedanj, Lukiq, Barllanj Gurrz, Muriq i Poshtër, Bes, Muriq i Sipërm, Rjeps, Pinç, Babsul, Ljare, Dobrec, Brisk i Poshtër, Brisk i Sipërm, Thtjan. Однак ми не повинні забувати, що у багатьох авторів, а також згідно з історією адміністрацій, які були розташовані тут у різний час, а також продовження місцевості на озері Шкодра, або навіть за етнокультурними цінностями, Шестані був включений, трапляється, що він також включений і під поняттям Країна, що робить в цьому випадку подібним розділенням з тим, що я застосував: під верхньою (Кранджі) стороною боків, а нижня сторона розуміється або розуміється або Великий Кранджа. Але про деталі цієї проблеми можна розповісти в цій книзі навіть пізніше, як це може бути. Зараз важливо знати, що в цій книзі, за регіоном Шестану, це буде про ці 20 сіл або поселення, про які я згадував вище. [Там норя озера Скутарі та мікрорайони в радіусі приблизно 9 км вздовж дотичної лінії озера. На сході знаходиться Країна, на півдні вона трохи перетинається з регіоном Мркоевича, на південному заході - регіоном бару, а на північному заході та північному районі Чорногорії Крмніка. Див. Карту регіону. Це, в широкому терміні, географічні кордони… під назвою Шестанська територія від щедрості до Тт'яна. Тут, під назвою Шестан… Ці села: Bujgër, Nënmal, Pecanj, Gjuruç, Maruçiq, Dedanj, Lukiq, Barllanj Gurrz, Muriq i Poshtër, Bes, Muriq i Sipërm, Rjeps, Pinç, Babsul, Ljare, Dobrec, Brisk i Poshtër, Brisk i Sipërm dhe Thtjan. Звичайно, ми не повинні забувати, про багатьох змін, а також про історію адміністраців, розміщених тут у різний час, і за безперервністю місцевості на краю озера Скутарі, або за етнокультурною, шестані включено, що також все ще включено навіть зараз, Хундер під поняттям Країна, що робить це розлукою близько до того, що я застосував: під назвою верхня сторона (Країна), яка розуміється як Шестані, і під назвою дна або дна або Велика Країна недооцінена як інша частина нашого регіону, від Блака до Зогай. Але для деталей щодо цього питання можна обговорити в цій книзі та бічні, як буде представлена справа. Тепер важливо знати, що в цій книзі під назвою Віллсан обговорить близько 20 сіл або поселень, згаданих вище.]
- ↑ Pulaha, Selami (1974). Defter i Sanxhakut të Shkodrës 1485. Academy of Sciences of Albania. с. 143—5.
- ↑ Pulaha, Selami (1984). Popullsia Shqiptare e Kosovës Gjatë Shek. XV-XVI (Studime dhe dokumente). Academy of Sciences of Albania. с. 52.
- ↑ Pulaha, 1974, с. 40.
- ↑ Pulaha, 1984, с. 75.
- ↑ All places: 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2003, 2011 censuses. pop-stat.mashke.org. 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ http://www.monstat.org/userfiles/file/popis2011/podaci%20naselja/Tabela%20N1.xls Population and Housing Census in Montenegro - ethnicity
- Карта області
- Ото Аксесуар
- Публікація в блозі про подорож до району Шестані, включаючи інформацію про історію регіону, села та сучасний стан
- Pregled geografske literature o Balkanskom poluostrvu za ...: Revue de la littérature géographique de la péninsule Balkanique. Državna štamparija kraljevine Srbije. 1895.
- Andrija Jovićević (1999). Zeta i Lješkopolje, Skadarsko jezero. CID. ISBN 9788649500907.
- Nikola Damjanović (1974). Virpazar, Bar, Ulcinj. Obod.
- Pleme Šestani: istorijsko-etnografska studija. Udruženje građana "Šestani". 2006. ISBN 978-86-908693-0-5.
