Скойка вушна
| Скойка вушна | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Margaritifera auricularia (Spengler, 1793) | ||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Unio auricularius Spengler, 1793 Pseudunio auricularia (Spengler, 1793) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Скойка вушна[3] (Margaritifera auricularia) — вид прісноводних двостулкових молюсків.
Історично вид був поширений у Західній Європі, де він поширювався від Англії на північ до Данії, на сході до Італії та до Португалії на південному заході. Зараз він трапляється лише у Франції та Іспанії та вимер у решті Європи. Сучасний його ареал обмежений на півдні Франції частиною річки Шаранта, басейном Луари (річка В'єнна і її притока Крез), водотоком Гаронни (річка Дронне і річка Сав, невелика притока Гаронни, де залишилося лише кілька десятків екземплярів) і басейном річки Адур. В Іспанії цей вид трапляється в середній частині річки Ебро та пов'язаних з нею каналів: Імперського Арагонського каналу і каналу Таусте. Виявлений у невеликій зрошувальній канаві, розташованої за течією від Сарагоси: там у 2018 році було знайдено майже 30 екземплярів.
Мушля може виростати до 18 см. Має чорну зовнішню частину з видимими плямами росту і білі внутрішні клапани.
Личинки паразитують на рибах Salaria fluviatilis, Gambusia holbrooki, Acipenser baerii, Acipenser naccarii і Acipenser sturio.
- ↑ Prié, V. (2021) Margaritifera auricularia: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 26 березня 2022
- ↑ Checklist of France. CLECOM. Check List of European COntinental Mollusca [Архівовано 2008-12-09 у Wayback Machine.]. Göteborg Natural History Museum (Göteborgs Naturhistoriska Museum). Last change: 23 May 2008. Accessed 5 November 2008.
- ↑ О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]: — Львів, 2012. — С. 86
- Araujo, R., Cámara N. & Ramos, M. A. Glochidium metamorphosis in the endangered freshwater mussel Margaritifera auricularia (Spengler, 1793): A histological and scanning electron microscopy study. Journal of Morphology. 254: 259—265.
- Araujo, R., Quirós, M. & Ramos, M. A. 2003. Laboratory propagation and culturing of juveniles of the endangered freshwater mussel Margaritifera auricularia (Spengler, 1793). Journal of Conchology. 38(1): 53-60.
- Araujo, R. 2004 Two overlooked host fish species of Margaritifera auricularia (Bivalvia, Unionoidea, Margaritiferidae). Basteria, 67: 113.
- Vallejo, A., & Araujo, R. The Historical misidentification of Margaritifera auricularia for M. margaritifera (Bivalvia, Unionoidea) explained by their iconography. Malacologia. (in press)
- Araujo, R. & Ramos, M. A. 2001. Action Plan for Margaritifera auricularia. Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats (Bern Convention). Council of Europe Publishing. Nature and environment, No. 117. Strasbourg. 28 pp.
- Araujo, R. & Ramos, M. A. 2001. Life-History data on the virtually unknown Margaritifera auricularia. En: Ecological Studies, Vol. 145. «Ecology and Evolution of the Freshwater Mussels Unionoida» ed. by G. Bauer and K. Wächtler. Springer-Verlag Berlin Heidelberg. 143—152. Por invitación.
- Araujo, R. & Ramos, M. A. 2001. Margaritifera auricularia. En: Los Invertebrados no Insectos de la «Directiva Hábitat» en España. Serie Técnica. Ed. Organismo Autónomo Parques Nacionales (Ministerio de Medio Ambiente). Madrid. 93-101.
|
Це незавершена стаття з малакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |