Скополамін
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (–)-(S)-3-гідрокси-2-фенілпропіонова кислота (1R,2R,4S,7S,9S)-9-метил-3-окса-9-азатрицикло[3.3.1.02,4]нон-7-їл естер | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C17H21NO4 |
| Мол. маса | 303.353 g/mol |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | 0.13-8% (Oral), 3% (Rectal) |
| Метаболізм | печінка |
| Період напіврозпаду | 4.5 годин[1] |
| Виділення | нирки |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності | |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | трансдермально, орально, підшкірно, внутрішньовенно, під язика, ректально, букально трансмукозально, внутрішньом'язово, офтальмологічно[en] |
Скополамін — тропановий алкалоїд, є антагоністом мускаринових рецепторів.
У медицині використовується у препараті Аерон, як протиблювотний засіб. Застосовується для запобігання морській хворобі, при нудоті і блюванні вагітних[джерело?] тощо.
Скополамін використовувався для отримання інформації, коли звичайні тортури не допомагали.[джерело?]
1922 року місцевий акушер Далласа, доктор Хаус (Dr. Robert House) виявив, що скополамін може допомогти при допиті підозрюваних. Його експеримент привернув увагу громадськості і відтоді наркотик стали називати «Сироватка правди».[2]
У поєднанні з деякими іншими препаратами, скополамін є антидепресантом для людей з депресією.
Скополамін у поєднанні з деякими іншими препаратами застосовують для лікування астронавтів, а також людей, що проходять навчання за подібними програмами, для запобігання нудоти та блювання.[3]
- ↑ Putcha, L.; Cintrón, N. M.; Tsui, J.; Vanderploeg, J. M.; Kramer, W. G. (1989). Pharmacokinetics and Oral Bioavailability of Scopolamine in Normal Subjects. Pharmacology Research. 6 (6): 481—485. doi:10.1023/A:1015916423156. PMID 2762223.
- ↑ The Use Of Scopolamine In Criminology (англ.)
- ↑ Серебряков, Андрей. Скополамин (Scopolamine) — самый опасный в мире наркотик. Андрей Серебряков (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. [сторінка?]
- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 406. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
- Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.?)
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |