Координати: 51°19′6″ пн. ш. 24°8′58″ сх. д. / 51.31833° пн. ш. 24.14944° сх. д. / 51.31833; 24.14944
Очікує на перевірку

Скрипиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Скрипиця
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Тер. громада Головненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA07060090120048680
Основні дані
Населення 226
Площа 1,23 км²
Густота населення 183,74 осіб/км²
Поштовий індекс 44394[1]
Телефонний код +380 3377
Географічні дані
Географічні координати 51°19′6″ пн. ш. 24°8′58″ сх. д. / 51.31833° пн. ш. 24.14944° сх. д. / 51.31833; 24.14944
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Місцева влада
Адреса ради Вул. Лесі Українки, 2, смт. Головне, Любомльський р-н, Волинська обл., 44323
Карта
Скрипиця. Карта розташування: Україна
Скрипиця
Скрипиця
Скрипиця. Карта розташування: Волинська область
Скрипиця
Скрипиця
Мапа
Map

Скрипи́ця[2] — село в Україні, у Головненській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Перша згадка — 1796 рік.

Географія

[ред. | ред. код]

Село знаходиться за 18 кілометрів від міста і залізничної станції Любомль, за 135 кілометрів від обласного центру, за 38 кілометрів від Польщі. Має автобусне сполучення з містами: Луцьк, Володимир, Ковель. Площа — 10,2 га. Населення 226 осіб, переважно українці, 76 дворів.

На північ від села тече річка Загребля - притока Вижівки.

На південно-західній стороні від села бере початок річка Став, ліва притока Вижівки.

Історія

[ред. | ред. код]

Згідно з переказами місцевих жителів назва села походить від назви музичного інструменту (скрипки). Існує така легенда, що колись скрипаль Кузьма, перебуваючи у турецькому полоні марив Україною. Неодноразово намагався втекти в неволі. Одного разу йому таки вдалося вирватися в тенет ворога, забравши з собою юну дівчину, теж українку. Довго вони йшли в темну пору доби, а вдень ховалися в непрохідні ліси. Діставшись до України, в непрохідних лісах знайшли галявинку там і зупинилися. Збудував Кузьма хатину, одне за одним почали з'являтися діти (в основному сини). Перед молодою сім'єю постала потреба десь брати кошти на існування. Тоді почав Кузьма робити скрипки і носити їх на продаж у сусідні поселення. Навчив синів грати на скрипці. Дуже гарно вигравали сини, і стали у сусідніх поселеннях казати на них «скрипалі ці». Звідси і пішла назва села Скрипиці, а жителі села в основному носять прізвище Кузьмич.

У селі розташовані клуб, два магазини промислових та продовольчих товарів.

До 7 липня 2017 року село належало до Головненської селищної ради.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 254 особи, з яких 126 чоловіків та 128 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 224 особи.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 8 грудня 2019. [Архівовано 2019-11-18 у Wayback Machine.]
  2. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 2 лютого 2017.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]