Перейти до вмісту

Скробут Богдан Юрійович

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скробут.
Богдан Скробут
Богдан Юрійович Скробут
Народився18 жовтня 1946(1946-10-18)
с. Шманьківчики, нині Заводська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Помер25 січня 2011(2011-01-25) (64 роки)
Моринці, Звенигородський район, Черкаська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМоринці Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, дисидент, дослідник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЗаліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівукраїнська
Роки активності?—2011
Жанрвірш, поема
Magnum opusЗгуба волі, На Київській землі
Дітисин

Богдан Юрійович Скробут (18 жовтня 1946, с. Шманьківчики, Чортківський район, Тернопільська область, Українська СРСР — 25 січня 2011, с. Моринці, Черкаська область, Україна) — український поет, дисидент, політичний в'язень, дослідник голодоморів в Україні, політичний та громадський діяч, ліквідатор аварії на ЧАЕС, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Богдан Скробут народився 18 жовтня 1946 року у селі Шманьківчиках, нині Заводської громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив школу та Заліщицький сільськогосподарський технікум. Працював бухгалтером в колгоспі.

Був заарештований органами НКВД у січні 1971 року за організацію вертепу в родинному селі. Був у засланні в Сибіру 18 років під прискіпливим оком КДБ СРСР. 9 березня 1971 року, на День народження Кобзаря, його привезли в Якутію, де порався на місцевій фермі. Потім був теслею, монтажником, виконробом і головним технологом на Байкало-Амурській магістралі. У засланні познайомився з видатним українським поетом і філософом Миколою Руденком. Ця зустріч відбулася у середині 80-х років минулого століття на Алтаї біля с. Майма, де Богдан працював на підготовці будівництва Катунської ГЕС, а Руденко відбував політичне заслання.

Повернувся в Україну 1989 року.

Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Займався дослідженням голодоморів в Україні за власною ініціативою, зокрема збирав свідчення літніх людей про ті події. Організував підписи щодо спорудження пам'ятника жертвам Голодомору в селі Ковалівка, що на Полтавщині.

Згодом став помічником Левка Лук'яненка в Асоціаці] дослідників голодоморів. Проводив просвітницькі лекції[1].

Проживаючи в м. Смілі Черкаської области організував надходження патріотичної літератури, відзначення сумних дат страшного Голодомору 1932-1933 років, створення місцевої організації Асоціації дослідників голодоморів, рух за перейменування вулиць і зняття пам'ятника Володимирові Леніну.

Горджуся тим, що я український націоналіст! Це звучить гордо. Я не належу до тих націоналістів, котрі ненавидять ворогів. Я належу до тих націоналістів, котрі люблять свою Батьківщину.

— Богдан Скробут, [2]

Помер 25 січня 2011 року та похований на батьківщині Тараса Шевченка в с. Моринцях Черкаської области. Залишився син.

Доробок

[ред. | ред. код]

Автор статей, поезій, поем «На київській землі» і «Згуба волі» (обидві 2011).

Історична поема «Згуба волі» про Мазепу, Петра I та Полтавську битву, написана під час перебування автора 9-11 червня 1993 року у м. Полтаві та с. Ковалівка Полтавської области. У ній автор намагається осмислити причину трагічних сторінок минувшини і приходить до висновку, який виношували багато наших співвітчизників і який на нині є актуальним. Закінчується твір рядками:

Брати і сестри! Українці! Прошу, не будьте поодинці!

— Богдан Скробут

  • Б. Скробут. На Київській землі. — Донецьк, 2011. — 20 с.
  • Б. Скробут. Згуба волі. — Донецьк: Норд Комп'ютер, 2011. — 38 с., іл.
  • Б. Скробут. Поеми. — Донецьк: Норд Комп'ютер, 2011. — 56 с., іл.
  • Б. Скробут. Згуба волі // Рідний край. — 2009. — № 1. — С. 15—20.

Вшанування

[ред. | ред. код]

19 жовтня 2013 року за ініціятиви Смілянської міської організації ВО “Свобода” у селі Моринці відбулося відкриття пам’ятника Богданові Скробуту[3].

18 лютого 2016 року в місті Сміла Черкаської области вулицю та провулок Пархоменка перейменували на честь Богдана Скробута[4][2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ І. Магрицька. Пане Андруховичу! Почуйте голос із Донбасу! // Радіо Свобода. — 2010. — 8 серпня.
  2. ↑ а б Богдан Скробут — дослідник Голодомору на Смілянщині на YouTube // Студія Тясмин. — 2020. — 28 листопада.
  3. ↑ У Моринцях свободівці встановили пам'ятник дослідникові Голодомору Богданові Скробуту • Сергій Рудик. Сергій Рудик (укр.). 19 жовтня 2013. Процитовано 28 листопада 2022.
  4. ↑ Перелік перейменованих вулиць, провулків та найменування об’єктів у м. Сміла, затверджених рішеннями сесії міської ради від 18.02.2016 // Смілянська міська рада.

Джерела

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Богдан Скробут — дослідник Голодомору на Смілянщині на YouTube // Студія Тясмин. — 2020. — 28 листопада.
ТОБІ УКРАЇНО БОГДАН СКРОБУТ на YouTube // Документальні фільми проєкту обирай українське. — 2019. — 17 вересня.
Богдан Скробут. Поема (частина перша) на YouTube // TaDovgych. — 2012. — 6 березня.
Богдан Скробут. Поема (частина друга) на YouTube // TaDovgych. — 2012. — 7 березня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скробут_Богдан_Юрійович&oldid=44332749