Слабкий гаусдорфів простір
Зовнішній вигляд
Аксіоми відокремлюваності в топологічних просторах | |
---|---|
T0 | (Колмогорова) |
T1 | (Фреше) |
T2 | (Гаусдорфів) |
T2½ | (Урисонів) |
CT2 | (повністю Гаусдорфів) |
T3 | (регулярний Гаусдорфів) |
T3½ | (Тихонівський) |
T4 | (нормальний Гаусдорфів) |
T5 | (повністю нормальний Гаусдорфів) |
T6 | (досконало нормальний Гаусдорфів) |
|
У топології слабким гаусдорфовим простором називають топологічний простір X для якого для будь-якого компактного гаусдорфового простору K і неперервного відображення f : K → X образ f (K) є замкнутою підмножиною у X.[1]
Цей тип просторів ввів американський математик Майкл МакКорд у 1969 році [2]. Слабкі гаусдорфові простори найчастіше використовуються у алгебричній топології, часто у поєднанні із вимогою компактної породженості.
- Слабкий гаусдорфів простір є T1 простором.[3][4]
- Одним із еквівалентних означень T1 простору є те, що всі його одноточкові підмножини є замкнутими. Але одноточкові підмножини простору X можна розглядати як образи неперервних відображень із деякої одноточкової множини (яка буде компактною і гаусдорфовою) у X. Якщо X є слабким гаусдорфовим, то всі ці образи є замкнутими підмножинами і X є простором T1.
- Для слабкого гаусдорфового простору і гаусдорфового компактного простору образ при неперервному відображенні є гаусдорфовим підпростором.
- Нехай і є різними точками і позначимо і ; і є замкнутими множинами із пустим перетином. Оскільки простір є нормальним, то існують відкриті підмножини і у із пустим перетином для яких і . Нехай тепер і . Підпростори і є компактними і гаусдорфовими і їх образи при є замкнутими і тому і є відкритими підмножинами для яких і . Якщо , нехай точка для якої ; але тоді , що є неможливим. Тобто перетин і є пустим і із довільності вибору точок і випливає, що є гаусдорфовим підпростором.
- Нехай є сім'єю слабких гаусдорфових просторів. Тоді добуток є слабким гаусдорфовим простором.
- Нехай є компактним гаусдорфовим простором і є неперервним відображенням. Для нехай позначає стандартну проєкцію і . Кожен підпростір є замкнутим, компактним і гаусдорфовим у , тож є замкнутим, компактним і гаусдорфовим підпростором . Оскільки є компактною підмножиною у , то є замкнутою у , а тому й у .
- Кожен гаусдорфів простір є слабким гаусдорфовим.
- Справді, для компактного простору якщо K образ f (K) при неперервному відображенні буде компактною підмножиною. Якщо додатково X є гаусдорфовим простором то довільна його компактна підмножина, зокрема і f (K) є замкнутою. Тобто X є слабким гаусдорфовим.
- Довільний KC-простір, тобто простір у якому всі компактні підмножини є замкнутими є слабким гаусдорфовим простором. Це випливає з того, що образ довільного компактного простору при неперервному відображенні є компактною множиною, тож якщо відображення здійснюється у KC-простір то цей образ також буде замкнутим. Гаусдорфові простори є прикладом KC-просторів, тож цей приклад узагальнює попередній.
- У статті одноточкова компактифікація показано, що одноточкова компактифікація простору раціональних чисел є KC-простором але не є гаусдорфовим простором. Тому є прикладом слабкого гаусдорфового простору, що не є гаусдорфовим простором.
- Добуток одноточкових компактифікацій простору раціональних чисел теж є слабким гаусдорфовим простором. Але він не є KC-простором.
- Якщо позначити діагональ простору то є гомеоморфною і тому компактною. Позначимо точку , де p — додаткова точка у компактифікації і для кожного також . Для кожної компактної підмножини у і позначимо і нехай є сім'єю всіх таких . Тоді є локальним базисом у точці . Зафіксуємо . Тоді і можна вибрати ; тоді і з довільності вибору випливає, що належить замиканню але не . Тобто є компактною але не замкнутою підмножиною.
- ↑ Hoffmann, Rudolf-E. (1979), On weak Hausdorff spaces, Archiv der Mathematik, 32 (5): 487—504, doi:10.1007/BF01238530, MR 0547371.
- ↑ McCord, M. C. (1969), Classifying spaces and infinite symmetric products, Transactions of the American Mathematical Society, 146: 273—298, doi:10.2307/1995173, JSTOR 1995173, MR 0251719.
- ↑ J.P. May, A Concise Course in Algebraic Topology. (1999) University of Chicago Press ISBN 0-226-51183-9 (See chapter 5)
- ↑ Strickland, Neil P. (2009). The category of CGWH spaces (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2020. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]