Очікує на перевірку

Слуга народу (телесеріал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Слуга народу (серіал))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Слуга народу (значення).
Слуга народу
рос. Слуга народа
Типтелесеріал
Телеканал(и)Україна 1+1 (2015—2019)
Україна 1+1 Україна (польська версія 2024)
Естонія ETV+[1]
Казахстан 31 канал[2]
Молдова Canal 3
Росія SHOT TV[3][4]
Росія ТНТ (2019)
Грузія Руставі 2
Білорусь Білорусь 1
Франція Німеччина Arte[5]
Дистриб'ютор(и)Eccho Rightsd[6]
Жанрполітична комедія
Тривалість серії23-25 хвилини
Тривалість26 ± 3 хв.
КомпаніяСтудія Квартал-95
Керівник проєктуСтудія Квартал-95
СценаристАндрій Яковлєв, Олексій Кирющенко, Юрій Костюк
РежисерОлексій Кирющенко
ІдеяВолодимир Зеленський, Андрій Яковлєв, Сергій Шефір, Олексій Кирющенко, Борис Шефір
ОператорСергій Кошель
ПродюсерВолодимир Зеленський, Андрій Яковлєв, Сергій Шефір, Олексій Кирющенко, Борис Шефір
У головних роляхЗе
Станіслав Боклан
Євген Кошовий
Сарайкін Віктор Вікторович
Наталія Сумська
Катерина Кістень
Олена Кравець
Музика на початкуДмитро Шуров
Музика в кінціПотап и Настя
КомпозиторАндрій Кирющенко
Країна-виробникУкраїна Україна
Місце зніманьКиїв
Мова оригіналуросійська
українська
Перший показ16 листопада 2015 — 28 березня 2019
Кількість сезонів3
Кількість серій51[7]
ПослідовникСлуга народу 2
Посилання

«Слуга народу» — знятий в Україні комедійний політичний телесеріал виробництва студії «Квартал-95» про історію обрання Президентом України вчителя історії[7]. Головну роль вчителя історії (Василя Голобородька) в серіалі виконав Володимир Зеленський, який згодом справді став Президентом України. Прем'єра першого сезону серіалу відбулася 16 листопада 2015 року на телеканалі 1+1, у грудні 2015 року вийшла остання 24-та серія першого сезону. 23 жовтня 2017 почався показ другого сезону «Слуга народу. Від любові до імпічменту»,[8][9] у листопаді 2017-го — показ останньої 24-тої серії другого сезону.

У листопаді 2017 виконавець головної ролі та продюсер серіалу Зеленський в інтерв'ю газеті «День» заявив, що у творців є бажання створити третій сезон телесеріалу, але в той же час він «не може ні обіцяти, ні гарантувати, ні назвати часові рамки» коли цей третій сезон може з'явитися.[10] Третій сезон («Вибір») було показано під час президентської виборчої кампанії в березні—квітні 2019 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

За сюжетом серіалу, вчителя історії Василя Голобородька таємно знімають на відеокамеру, де він лається, критикуючи владу. Потім відео потрапляє на YouTube і набирає дуже велику кількість переглядів. Після цього учитель отримує гроші через краудфандинг своїх учнів і реєструється на президентські вибори. Перемагаючи на них, він стає Президентом країни. Тож, Президентом стає проста, чесна і принципова людина, «один з нас», вчитель історії Василь Голобородько. Несподівано для всіх країна отримує незвичайного, як для корумпованої країни, гаранта конституції: він живе у професорській квартирі на Дарниці разом з батьками і старшою сестрою, позичає до зарплати і користується громадським транспортом.

Голобородько — прізвище, яке носить спільний знайомий «кварталівців». Подібний прийом використовується в багатьох сценаріях «Кварталу»[11]

Епізоди

[ред. | ред. код]

Сезон 1

[ред. | ред. код]

Сезон 2. Від любові до імпічменту

[ред. | ред. код]

Сезон 3. Вибір.

[ред. | ред. код]

Актори

[ред. | ред. код]
Персонажі
Роль Актор / Актриса Примітка
Василь Петрович Голобородько Володимир Зеленський Президент України до 16 серії 2 сезону, у минулому — вчитель історії
Юрій Іванович Чуйко Станіслав Боклан Прем'єр-міністр України, голова корупційної схеми, заарештований у прямому ефірі політичного ток-шоу
Сергій Мухін Євген Кошовий Міністр закордонних справ України, однокласник Василя, у минулому — актор
Ольга Юріївна Міщенко Олена Кравець Колишня дружина Василя Голобородька, Голова Національного банку України
Михайло Іванович Санін Юрій Крапов Голова Фіскальної служби, однокласник Василя, наречений сестри Президента Світлани
Мікаель Ашотович Тасунян Міка Фаталов Голова Служби безпеки України
Іван Андрійович Скорик Олександр Пікалов Міністр оборони України, однокласник Василя, капітан ЗСУ
Оксана Сковорода Ольга Жуковцова помічниця міністра закордонних справ
Петро Васильович Голобородько Віктор Сарайкін Батько Василя Голобородька
Світлана Петрівна Сахно Катерина Кістень Сестра Голобородька, у минулому — провідник (залізничний службовець), наречена голови Фіскальної служби Михайла Саніна
Марія Стефанівна Голобородько Наталія Сумська Мама Василя Голобородька, медпрацівник
Наталя Анна Кошмал Племінниця Василя Голобородька
Помічник (спічрайтер) Степан Казанін Помічник Василя Голобородька
Белла Рудольфівна Валентина Іщенко Секретар Василя Голобородька
Анна Михайлівна Галина Безрук Радник Президента з загальних питань, коханка Василя, спільник олігархів, у минулому — спеціаліст Департаменту розвитку
Толя Георгій Поволоцький начальник охорони
Дмитро Васильович Суріков Дмитро Суржиков Прем'єр-міністр України, у минулому голова наглядової ради Національного банку

Другорядні ролі

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]
Участь у сезонах
Роль Актор/Актриса Сезони
1 (2015) 2 (2017) 3 (2019)
Голобородько Василь Петрович Володимир Зеленський Головний
Юрій Іванович Чуйко Станіслав Боклан Головний
Сергій Вікторович Мухін Євген Кошовий Головний
Ольга Юріївна Міщенко Олена Кравець Головний
Михайло Іванович Санін Юрій Крапов Головний
Микаель Ашотович Тасунян Михайло Фаталов Головний
Іван Андрійович Скорик Олександр Пікалов Головний
Петро Васильович Голобородько Віктор Сарайкін Головний
Світлана Петрівна Сахно Катерина Кістень Головний
Марія Стефанівна Голобородько Наталія Сумська Головний Другорядний
Оксана Сковорода Ольга Жуковцова Другорядний Головний
Толя Георгій Поволоцький Другорядний Головний
Дмитро Васильович Суріков Дмитро Суржиков Другорядний Головний

Створення

[ред. | ред. код]

Написання сценарію почалося влітку 2014 року, хоча сама ідея була у студії «Квартал 95» вже досить давно[12].

Його знімали в Києві в різних локаціях: дворах дев'ятиповерхівок, торгових центрах, ВДНГ і колишній резиденції Януковича — Межигір'ї.

Кіноадаптація «Слуга народу 2»

[ред. | ред. код]
Докладніше: Слуга народу 2 (фільм, 2016)

Навесні 2016 року режисер серіалу Олексій Кирющенко повідомив, що планується почати зйомки повнометражного художнього фільму «Слуга народу 2», за мотивами сценарію другого сезону «Слуги народу»[11]. За його ж словами прем'єра фільму готувався на початок 2017 року. З літа 2016 зйомки проходили в різних містах України[13][14]. Одразу після повного метру планувалося зробити 24 серії вже відомого серіалу[15].

Студія «Квартал 95» подавала у Держкіно заявку на підтримку своїх проєктів у розмірі 50 млн. ₴, з яких 15 млн. ₴ на вказаний повнометражний фільм, 35 млн. ₴ на мультфільм «Повернення Гуллівера»[16][17]. Після скандалу у Юрмалі вона відмовилась від пітчингу[17][18].

Просування

[ред. | ред. код]

За день до виборів, 24 жовтня 2015 року, в День тиші на вулицях столиці було встановлено намети «Народного президента» Голобородька. В рамках цієї акції промоутери роздавали киянам листівки з різними гаслами, такими як «настукають чиновникам за пільгами», «надаю депутатам по мандатам», «люструю по самі попередники», «Кортежі — на …», «Щоб простий вчитель жив, як президент, а президент, як учитель»[11].

Політична комедія «Слуга народу» стала найбільш рейтинговим серіалом українського телебачення за підсумками 2015 року[18].

Серіал був лідером телеперегляду на каналі «1+1» за усіма авдиторіями, в тому числі за комерційною авдиторією 18-54 років. В Україні його подивилися більше 20 млн глядачів. А на офіційному Youtube-каналі «Кварталу 95» — 98 млн осіб[18].

«Слугу народу» купили телеканали Естонії[19] і Казахстану[20]. Так, на початку року український серіал почав виходити на естонському телеканалі ETV +. Причому показували його в прайм-таймовім слоті (о 20:30) після основного випуску новин. Крім того, серіал купили кілька онлайн-платформ.

«Студія Квартал-95» продала права на показ серіалу «Слуга народу» платформі Netflix[21].

Переговори з американською компанією вела шведська дистриб'юторська компанія Eccho Rights, з якою студія «Квартал 95» займається спільним просуванням своїх фільмів і програм. Через цю компанію «Квартал 95» укладала угоду з продажу формату серіалу американської компанії FOX Studios[21]. Це був перший випадок, коли вітчизняний формат серіалу, придуманий і реалізований в Україні, йшов на експорт у США. Раніше права на адаптацію серіалу «Нюхач» компания Film.ua продала в Японію і Францію[18].

У бібліотеці Netflix «Слуга народу» з'явився 2016 року з англійськими субтитрами. Для адаптації гумору і змісту в цілому компанія вдається до послуг власних перекладачів, повідомляє студія «Квартал 95»[22].

Продовження

[ред. | ред. код]

Кіноадаптація серіалу «Слуга народу 2» була випущена в 2016 році. Другий сезон використовував кадри з фільму, щоб розширити його сюжет, і був випущений в 2017 році, вносячи фільм в основну продовження серіалу. Третій сезон вийшов у 2019 році.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Рейтинги

[ред. | ред. код]

На агрегаторі оцінок Metacritic серіал має середню оцінку критиків 87 балів зі 100[23]. На IMDb середня оцінка складає 7,2/10[24].

За результатами переглядів першої серії «Слуги народу» назвали лідером телеслота і найрейтинговішим телепродуктом осіннього сезону (рейтинг — 10,4 %, частка — 26 % за авдиторією 18-54, Україна)[11][25]. Наступний день ефіру також впевнено вивів серіал в TOP-програм, випередивши за рівнем популярності трансляцію футбольного матчу плей-оф кваліфікації до Євро-2016 між збірними Словенії та України (рейтинг четвертої серії — 9,9 %, частка — 24,9 % за авдиторією 18-54, Україна)[26][27].

Серіал став одним із найуспішніших продуктів осіннього сезону 2015 року і очолив ТОП розважальних і художніх телепродуктів. «Слуга народу» впевнено закріпив позицію лідера слота, помітно випереджуючи продукти інших телеканалів.

За весь час показу серіал переглянуло 20 млн українців за авдиторією 4+, вся Україна. Середні показники основного показу телесеріалу склали: рейтинг — 8,1, частка — 20,4 % (18-54, Україна)[28].

Відгуки

[ред. | ред. код]

Ярослав Підгора-Гвяздовський у «Детекторі медіа» відгукнувся, що «Перший сезон „Слуги…“, датований 2015 роком, став телевізійною бомбою — „порвав“ авдиторію і всі телеканали». Другий сезон доволі шаблонний, але має цікаву інтригу з компроматом. На думку видання, «Весь цей театр абсурду насправді не театр і не абсурд. Це великого градуса сатира, ба навіть точніше — памфлет, поданий у формі буфонади й комедії положень. А висота його градусу вимірюється актуальністю й ситуаційністю, оскільки за кожним із персонажів визирає цілком реальний і дуже навіть упізнаваний політик». Зазначалося, що в серіалі є дотепні та сміливі жарти, а загальна якість виконання зробила його найкращим українським серіалом, особливо у порівнянні зі «стандартизованим шлаком», який продукує канал «1+1». Але в країні, де триває війна, подібний памфлет утримується тільки завдяки покровительству політиків, а другий сезон, у порівнянні з першим, перетворився з «бомби на гармату-лайномет» проти політичних опонентів[29].

Павло Казарін в інтернет-виданні «Українська правда» стверджував про «Слугу народу»: «Картинка цієї кінореальності підкупає простою. Протести — справа рук олігархів. Західні донори рвуть країну на частини. Щоб позбутися від „тиску МВФ“, звичайні громадяни скидаються особистими коштовностями. Тема вторгнення фактично відсутня. Фактор Росії — також. Всі противники головного героя — корупціонери та злодії». Та головна проблема полягає в тому, що «масовий глядач чекає від Зеленського чудес. Тих, що обіцяв з екрана його телеаватар. І коли не виявляє обіцяного, розчаровано відвертається […] На наших очах українська мрія про майбутнє обростає метастазами популізму та безвідповідальності»[30].

Шон О'Грейді з британської газети «Independent» писав, що «Слуга народу» цікавий перед усім як серіал, що «збувся», адже Володимир Зеленський дійсно став президентом України. Серіал характеризувався як «жвавий, сатиричний, суперечливий, приземлений та чесний». На думку критика, «приходячи до влади, наш герой починає на власні очі бачити, що саме не так з тим, як керували урядом: більш-менш те, що сталося „насправді“, коли Зеленський прийшов нізвідки, щоб бути обраним президентом України у 2019 році», тому «Слуга народу» «здобув собі місце в історії культури»[31].

Як писав Кріс Бенніон з «Telegraph», «Сатиру серіалу знайти неважко. Голобородько — порядна, чесна людина — хоча й недалека та дещо нерозумна — у системі, настільки корумпованій, що першим обов'язком нового президента є вибрати собі дизайнерські цяцьки». Критик відгукувався, що «Дивитися серіал зараз сюрреалістично […] не лише тому, що історія Голобородька дивовижним чином відображає історію Зеленського (політичну партію Зеленського називають „Слуга народу“), а й через чудову знімки яскравого, поцілованого сонцем, галасливого Києва», що нагадує про те, якою була Україна до війни[32].

Скотт Гайнс у американському інтернет-виданні «Decider» зробив висновок, що сатира на українську політику, як не дивно, виявилася зрозумілою західним глядачам. «Сатира уїдлива, але універсальна, і немає потреби в букварі про українське політичне життя, щоб зрозуміти, що відбувається в цьому чудовому шоу». Водночас він підкреслив: «Нерозумно думати, що можна подумки вирватися з нашого теперішнього політичного болота, подивившись шоу, безпосередньо пов'язане з ним»[33].

Звинувачення серіалу в українофобії

[ред. | ред. код]

Частина української громадськості та культурних діячів вважає серіал українофобським, критикуючи серіал за домінування російською мови[34][35][36] й як наслідок мовну шизофренію та подекуди антиукраїнський вміст серіалу. Зокрема, український журналіст Вадим Єрченко розкритикував сюжет серіалу назвавши його «серіалом-популістом».[37] Політолог Валерій Майданюк, професор кафедри української мови Києво-Могилянської академії Лариса Масенко та журналістка телеканалі ZIK Тетяна Кузьмінчук розкритикували серіал за його переважно російськомовність, що як наслідок виливається у «мовну шизофренію». Так, Майданюк як «приклад мовно-шизофренічності серіалу» згадав, що президент та вся політична верхівка у серіалі виключно російськомовні, а «українську мову та культуру зображено як якийсь маргінальний аборигенський фольклор на тлі російської мови»[38][39], Масенко вказує на епізод, де головний герой збирається читати промову українською, а потім каже (російською): «Ні. я залишуся собою, буду говорити російською»[40], а Кузьмінчук зазначила, що у серіал «українську [мову] вплели лише в маленькі епізоди шароварного ґатунку»[41].

Журналістка Тетяна Савків як приклад українофобськості серіалу, наводить одну з серії серіалу де головний герой, президент України (Володимир Зеленський) цитує Петра Столипіна: «Але знайте, я щасливий померти за свого царя. Так в 1911 році в театрі „Опери і балету“, був вбитий Петро Аркадійович Столипін»[42], а український письменник Сашко Лірник наводить як приклад українофобськості «одкровення головного героя про хохлів»[43][44], хоча сам казкар написав: «Уточнюю, хто не зрозумів. Мова не про цей конкретний фільм чи епізод, а про загальний підхід до „українського питання“ в творчості „гумористів“»[44][45].

Звинувачення в дискримінації людей з особливими потребами

[ред. | ред. код]

6 квітня 2019 перший віцеспікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що кандидат в Президенти України Володимир Зеленський не вибачився перед людьми з синдромом Дауна, людьми з особливими потребами, з іншою сексуальною орієнтацією за «нетолерантні висловлювання на їх адресу». За її словами, на 55 хвилині 21 секунді першої серії телесеріалу «Слуга народу — 3», в образливому контексті вжито слова «дебіли», «олігофрени» і «дауни». Вона додала, що, оскільки родини дітей з інвалідністю не отримали протягом 24 годин публічних вибачень, вона разом з колегами-депутатами підготували низку запитів до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства внутрішніх справ України та міністра Арсена Авакова з вимогою порушити кримінальну справу за фактом дискримінації людей з особливими потребами, розпалюванні ворожнечі і ненависті до людей з особливими потребами[46].

8 квітня 2019 автори серіалу вибачилися за слова «олігофрени», «дауни», «дебіли», які вживалися в третьому сезоні серіалу. За словами авторів серіалу, вони «в жодному разі не хотіли образити людей з особливими потребами, їх рідних і близьких»[47].

Використання в передвиборчій агітації

[ред. | ред. код]

Третій сезону серіалу вийшов безпосередньо перед першим туром виборів Президента України 2019. Співголова Ради Реанімаційного пакета реформ, директор Центру демократії і верховенства права, юрист Тарас Шевченко у своєму блозі навів аргументи «чому серіал Слуга народу є агітацією», але підкреслив, що показ серіалу безпосередньо перед виборами мав і комерційну мету та був створений задовго до виборчої кампанії[48].

Комітет виборців України звернувся до Володимира Зеленського з вимогою оплатити трансляцію серіалу «Слуга народу-3» як політичну рекламу. Кандидата в президенти Володимира Зеленського звинуватили у порушенні Закону «Про вибори Президента України»[49].

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 2016 році «Слуга народу» був нагороджений на міжнародних фестивалях в США, Німеччині та Південній Кореї. У тому числі став лауреатом міжнародної кінопремії WorldFest Remi Award і номінантом на Seoul International Drama Awards[18].

Вплив

[ред. | ред. код]

2019 рік

[ред. | ред. код]

Пізніше Зеленський відобразить зростання політичної влади свого персонажа, коли його оберуть президентом України в 2019 році. Після оголошення про перемогу Зеленський вийшов на сцену свого передвиборчого штабу під час звучання теми шоу.[50]

2022 рік

[ред. | ред. код]

Після російського вторгнення в Україну у 2022 році та керівництва Зеленського під час війни популярність шоу значно зросла. Права на трансляцію запитували різні іноземні компанії.[51] 16 березня Netflix оголосив, що перший сезон серіалу знову буде доступний для стримерів у США через великий попит. [52] [53][54]16 травня Netflix додав 2 і 3 сезони.[55]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Інавгурацію президента знімали у столичному Будинку вчителя за участю трьохсот акторів масових сцен. І так сталося, що під час цього знімання один з них знепритомнів. Так само, як це трапилося з солдатом почесної варти на реальній інавгурації Петра Порошенка[11].
  • Телеканал 1+1, з яким тісно співпрацював Володимир Зеленський, стверджує, що Володимир, як і його персонаж Василь Голобородько, любить їздити на велосипеді. Гуморист намотує кола навколо свого приміського будинку. Нерідко разом з донькою Олександрою[11].
  • Ненормативний «крик душі» Василя Голобородька, який зняв на відео учень 10-Б, вийшов в ефір «запіканим», однак незадовго до прем'єри був викладений у мережу в оригіналі[11].
  • У 2017 році було зареєстровано (перереєстровано з «Партії рішучих змін») однойменну політичну партію, головою якої є Іван Баканов.
  • 21 квітня 2019 — Зеленського в другому турі обрано Президентом України[56].

Див. також

[ред. | ред. код]

Іноземні фільми зі схожим сюжетом:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Серіал «Слуга народу» йде в прайм естонського телеканалу Mediasapiens, 26.01.2016
  2. ↑ «Слуга народу» проник в Естонію та Казахстан [Архівовано 2016-08-12 у Wayback Machine.] МедіаБизнес, 28.01.2016
  3. ↑ ОФИЦИАЛЬНЫЙ САЙТ SHOT TV
  4. ↑ Новая Серия "Слуги Народа" и Новелла "Елки" - YouTube
  5. ↑ Le Journal du Dimanche: "Arte diffuse la série satirique qui a fait connaître Volodymyr Zelensky, devenu président de l'Ukraine"
  6. ↑ https://ecchorights.com/series/servant-of-the-people
  7. ↑ а б Слуга народу. 1+1. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  8. ↑ Стала відома дата прем'єри другого сезону серіалу «Слуга народу». kvartal95.com. Процитовано 9 вересня 2017.
  9. ↑ Слуга народу. Від любові до імпічменту. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2017.
  10. ↑ «У цій країні можливо по-іншому» — День, 24 листопада, 2017
  11. ↑ а б в г д е ж и Слуга народу: 15 маловідомих фактів про комедійний політичний серіал. 1+1. 17 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  12. ↑ Юрій Костюк про новий серіал "Слуга народу" та роботу зі студією "95 квартал". Varosh (укр.). 9 листопада 2015. Процитовано 18 березня 2022.
  13. ↑ Садовий дозволив знімати "Слугу народу-2" у Львові. depo Львів. 01 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ На зйомках "Слуги народу" торт влетів в поліцейську машину. http://ukranews.com. 15 вересня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ Кацун, Юлія (22 червня 2016). Почему телезрители обожают «Слугу народа» и любят вывернуть «Мир наизнанку» (рос.) . КП в Украине. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  16. ↑ Зеленський просить у "бідної" держави 50 млн грн на кіно. Газета по-українськи. 12 вересня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. ↑ а б Студія «Квартал 95» зняла свої проекти із Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно. Гал-Інфо. Процитовано 14 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  18. ↑ а б в г д FOX покупает у "Квартала 95" "Слугу народа" и будет снимать сериал в Америке по украинскому формату (рос.) . delo.ua. 19 вересня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  19. ↑ Сериал Слуга народа покажут на эстонском ТВ (рос.) . Теленеделя. 13 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  20. ↑ «Слуга народа» проник в Эстонию и Казахстан (рос.) . МедиаБизнес. 28 січня 2016. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016. Уже достигнуты договоренности с партнерами из Казахстана, в начале февраля проект стартует в эфире 31 канала.
  21. ↑ а б Netflix купил права на показ сериала «Слуга народа» студии «Квартал 95» (рос.) . Ain. 26 вересня 2016. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016. [Архівовано 2016-10-19 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Netflix покаже український серіал. Еспресо. 23 ВЕРЕСНЯ, 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  23. ↑ Servant of the People, процитовано 18 березня 2022
  24. ↑ Sluga naroda, Kvartal 95 Studio, 16 жовтня 2015, процитовано 18 березня 2022
  25. ↑ «Слуга народа» стал самым рейтинговым телепродуктом осеннего сезона (рос.) . ТСН. 17 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  26. ↑ «Слуга народу» перевищив показники матчу «Словенія-Україна». 1+1. 18 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  27. ↑ «Слуга народа» превысил показатели матча Словения — Украина (рос.) . ТСН. 18 листопада 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  28. ↑ Серіал «Слуга народу» переглянуло 20 млн глядачів. 1+1. 11 грудня 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  29. ↑ Підгора-Гвяздовський, Ярослав (23 листопада 2017). «Слуга народу — 2»: злет і падіння українського телебачення. detector.media (укр.). Процитовано 18 березня 2022.
  30. ↑ Кіно, яке нас приручило. Українська правда (укр.). Процитовано 18 березня 2022.
  31. ↑ Volodymyr Zelensky sitcom has earned its place in cultural history – review. The Independent (англ.). 7 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  32. ↑ Bennion, Chris (3 березня 2022). Servant of the People, review: the comedy show that predicted Volodymyr Zelensky’s destiny. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 18 березня 2022.
  33. ↑ ‘Servant Of The People’ on Netflix: Before Volodymyr Zelensky Was At The Center Of The Trump Impeachment Scandal, He Was … A Comedian With A Sitcom?!?. Decider (амер.). 14 листопада 2019. Процитовано 18 березня 2022.
  34. ↑ Україна без українців як наслідок «патріотичної» русифікації. Вголос. 26.09.2016. Архів оригіналу за 06.02.2017. Процитовано 13 жовтня 2016.
  35. ↑ За мову до кінця. Одеська обласна громадсько-політична газета «Чорноморські новини» № 104-105 (21676-21677). 26 грудня 2015 року. Архів оригіналу за 20.02.2016. Процитовано 13 жовтня 2016. [Архівовано 2016-02-20 у Wayback Machine.]
  36. ↑ Дмитро Ткаченко. Людям треба дарувати “попсу” українською мовою. Портал мовно політики. 25, Березень, 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  37. ↑ Єрченко, Вадим (1 грудня 2015). «Слуга народа»: рецензия (рос.) . BezКіно. Архів оригіналу за 26 червня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  38. ↑ Постреволюційна патріотична русифікація. Український щотижневик у Польщі «Наше слово» №36. 4 вересня 2016. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 13 жовтня 2016.
  39. ↑ Білінгвізм vs патріотизм. Вголос. 07.01.2016. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 13 жовтня 2016.
  40. ↑ «Прыклад Беларусі паказвае, што Ўкраіне трэба захаваць статус дзяржаўнае толькі для ўкраінскае мовы» (біл.) . Хартія 97. 8 січня 2016. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 8 січня 2016.
  41. ↑ Більшість ЗМІ України провадять політику зросійщення, – розслідування ZIKy. ZIK. 7 березня 2016. Архів оригіналу за 8.03.2016. Процитовано 13 жовтня 2016. [Архівовано 2016-03-08 у Wayback Machine.]
  42. ↑ «Що робить людей одним народом? Передовсім мова…». НашДень. 3 лютого 2016. Процитовано 3 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  43. ↑ Відчуття, ніби тобі в тарілку нас**ли - Сашко Лірник про серіал "Слуга народа". http://uainfo.org. 03.12.2015. Процитовано 17 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  44. ↑ а б Сашко Лірник розкритикував одкровення "президента" Зеленського про "злодійкуватих хохлів". Воля народу. 3 грудня 2015. Процитовано 17 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  45. ↑ Хохли закінчилися на Майдані. site.ua. 3 грудня 2015. Процитовано 17 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  46. ↑ Пройшла доба… 06.04.2019
    Доба пройшла, не вибачився. Геращенко просить відкрити кримінальне провадження щодо Зеленського. 06.04.2019, 17:05
  47. ↑ У Зеленського вибачилися за «даунів» і «олігофренів» у «Слузі народу». 08.04.2019, 20:41
  48. ↑ https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5c73a178ca5b1/ Чому серіал «Слуга народу» це агітація Зеленського
  49. ↑ КВУ: «Слуга народу-3» є передвиборною агітацією Зеленського, за це треба заплатити. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 20 травня 2021.
  50. ↑ Walker, Shaun; Roth, Andrew (7 березня 2020). Volodymyr Zelenskiy: ‘My White House invitation? I was told it’s being prepared’. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 19 вересня 2023.
  51. ↑ Roberto, Melissa (3 березня 2022). Comedy series starring Ukrainian President Zelenskyy gets boost in popularity. Fox News (амер.). Процитовано 19 вересня 2023.
  52. ↑ https://twitter.com/Netflix/status/1504064948305080327. X (formerly Twitter) (укр.). Процитовано 19 вересня 2023.
  53. ↑ Whitten, Sarah (16 березня 2022). Netflix makes Volodymyr Zelenskyy's show 'Servant of the People' available to U.S. streamers. CNBC (англ.). Процитовано 19 вересня 2023.
  54. ↑ Weprin, Alex (16 березня 2022). Netflix to Stream Ukrainian President Volodymyr Zelensky’s ‘Servant of the People’. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 19 вересня 2023.
  55. ↑ Moore, Kasey (24 квітня 2022). 'Servant of the People' Seasons 2 & 3 Coming to Netflix in May 2022. What's on Netflix (англ.). Процитовано 19 вересня 2023.
  56. ↑ Зеленського обрано Президентом України. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.).

Джерела

[ред. | ред. код]

‎

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Слуга_народу_(телесеріал)&oldid=43872760