Служба судової охорони
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Служба судової охорони — державний орган у системі правосуддя України для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
Перші ознаки судової охорони з’явилися з Козацьких часів. Загалом судді не потребували охорони, оскільки особисто нічого не вирішували, а вносили пропозиції на розгляд усього товариства, яке й ухвалювало остаточне рішення. Проте генеральна старшина – генеральний суддя – мав своєрідну охорону – джурів.
Згодом Дем’ян Многогрішний створив гетьманську гвардію, специфічну охоронну службу, невеликий військовий загін.
Уже в незалежній Україні 23 липня 1997 року на виконання Постанови Кабінету Міністрів України міністром МВС України був виданий наказ «Про створення спеціальних підрозділів міліції для гарантування безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей і близьких родичів».
Пізніше, 19 листопада 2003 року, було затверджено Положення «Про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон», і вже до 2014 року спецпідрозділи «Грифон» були створені в кожному регіоні України.
Завданнями Спеціального підрозділу судової міліції МВС України «Грифон» були, зокрема, такі: гарантувати безпеку працівників суду, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх родин, охороняти судові установи, приміщення й території установ судових експертиз, підтримувати порядок у суді тощо.
Спецпідрозділ ліквідували у 2015 році після створення Національної поліції України.
Вища рада правосуддя 04 квітня 2019 року затвердила «Положення про Службу судової охорони № 1051/0/15-19».
Служба судової охорони – державний орган в системі правосуддя, що через свої підрозділи забезпечує охорону та підтримання громадського порядку в судах, запобігає проявам неповаги до суду та припиняє такі прояви, охороняє приміщення та інше майно судів, органи судової влади, забезпечує державний захист суддів, працівників апаратів судів та їхніх родин, а також гарантує безпеку учасників судового процесу (ст. 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя (ВРП) та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (ДСА), та складається з центрального органу управління (ЦОУ ССО) і територіальних управлінь (ТУ ССО) Служби.[1]
🔹 Підрозділи охорони - виконують завдання з підтримання громадського порядку в судах, органах та установах системи правосуддя, припинення проявів неповаги до суду, забезпечення в судах безпеки учасників судового процесу у визначених місцях, забезпечують пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя.[1]
🔹 Група швидкого реагування – спеціальний підрозділ, призначений для вжиття невідкладних заходів під час виникнення нештатних (надзвичайних) ситуацій на території судів, органів та установ системи правосуддя, попередження і припинення правопорушень.[1]
🔹 Підрозділ особистої безпеки суддів - виконує функції щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, реагує на протиправні дії, пов’язані із посяганням на суддів та членів їх сімей.[1]
🔹 Навчальний центр Служби судової охорони - акредитований та атестований навчальний центр Служби судової охорони. Центр є структурним підрозділом територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області. Забезпечує підготовку кваліфікованих кадрів, їх перепідготовку та підвищення кваліфікації. Центр є освітньою установою сучасного типу. В основу створення Навчального центру покладено досвід функціонування подібних навчальних закладів провідних країн світу, зокрема діяльність Центру підготовки італійських карабінерів у місті Ліворно.[1]
Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Служба підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Держаній судовій адміністрації України
У своїй діяльності Служба судової охорони керується Конституцією України, міжнародними договорами України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.
15 березня 2018 року Верховна рада України прийняла закон № 4670 «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», дія якого поширюється на Службу судової охорони.
Співробітниками Служби є громадяни України, які в добровільному порядку після проходження конкурсу прийняті на службу до Служби, склали Присягу співробітника Служби та яким присвоєно спеціальні звання
Особа, яка вступає на службу, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання співробітника та сумлінно виконувати свої службові обов'язки»
🔹Голова Служби судової охорони — МАЛИХІН Павло Володимирович.
🔹Заступник Голови Служби судової охорони (з організаційно-управлінської діяльності) — ТАЛПА Петро Валентинович
🔹ТУ ССО у Вінницькій області — СОКИРАН Сергій Володимирович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Волинській області — СЮЙВА Володимир Миколайович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Дніпропетровській області — ШВАЧКА Сергій Петрович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Донецькій області — ЄПУР Андрій Валерійович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Житомирській області — ГЕРАСИМЧУК Геннадій Валерійович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Закарпатській області — ХРОМЕЙ Віталій Михайлович (т.в.о.)
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Запорізькій області — САПАЧКОВ Василь Іванович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Івано-Франківській області — ВОРОБЧАК Андрій Іванович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у м. Києві та Київській області — МОРМОЛЬ Андрій Іванович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Кіровоградській області — БІЛОУС Сергій Петрович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Луганській області — АБРАМОВ Вячеслав Олександрович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Львівській області — СЕМЕНИНА Володимир Петрович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Миколаївській області — КИРНИК Ігор Володимирович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Одеській області — ВОЛОТКО Володимир Володимирович (т.в.о.)
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Полтавській області — ГУЗЬ Олександр Миколайович (т.в.о.)
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Рівненській області — МОРОЗ Віктор Анатолійович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Сумській області — БАБИЧ Володимир Григорович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Тернопільській області — КОЛЬЦОВ Едуард Станіславович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Харківській області — МАРУЩЕНКО Андрій Анатолійович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Хмельницькій області — МЕЛЬНИК Сергій Васильович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Черкаській області — ХАРЕНКО Анатолій Васильович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Чернівецькій області — ДРАГУС Олександр Віталійович
[ред. | ред. код]🔹ТУ ССО у Чернігівській області — РИБАК Олександр Анатолійович
[ред. | ред. код]🔹БОНДАР Валерій Іванович з 21 березня 2019 по 20 липня 2022 року.
🔹БІЛЕЦЬКИЙ Олег Вячеславович з 21 липня по 29 листопада 2022 року (т.в.о).
🔹КОЛЄСНІКОВ Олександр Миколайович з 30 листопада 2022 року по 29 березня 2023 року (т.в.о).
🔹МОРОЗ Віктор Анатолійович з 30 березня 2023 року по 30 липня 2023 року (т.в.о).
🔹ТРЯСУН Павло Ростиславович з 27 липня 2023 року по 02 листопада 2023 року (т.в.о).
🔹ЗЕРНОВ Юрій Валентинович до 01 серпня 2022 року.
🔹ГАВРИШУК Олександр Миколайович до
🔹МАКСИМІШИН Станіслав Трохимович до 06 грудня 2022 року.
🔹БАЛАНДА Олександр Михайлович до 06 грудня 2022 року.
🔹КОЛЄСНІКОВ Олександр Миколайович до 12 вересня 2023 року.
🔹ТРЯСУН Павло Ростиславович до 05 квітня 2024 року.
🔹Службове посвідчення;
🔹Жетон;
🔹Єдиний однострій;
🔹Спеціальні засоби, вогнепальна зброя або засоби, для відстрілу гумових куль.
- рядовий Служби судової охорони;
- капрал Служби судової охорони;
- сержант Служби судової охорони;
- старший сержант Служби судової охорони;
- молодший лейтенант Служби судової охорони;
- лейтенант Служби судової охорони;
- старший лейтенант Служби судової охорони;
- капітан Служби судової охорони;
- майор Служби судової охорони;
- підполковник Служби судової охорони;
- полковник Служби судової охорони;
Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються Головою Служби судової охорони.
Граничні спеціальні звання Служби судової охорони вищого складу за штатними посадами встановлюються Президентом України.
| Погони | 
|
|
|
 |
 |
 |
 |
|
| Звання | Рядовий | Капрал | Сержант | Старший сержант | Молодший лейтенант | Лейтенант | Старший лейтенант | Капітан |
| Погони |  |
 |
 |
 |
| Звання | Майор | Підполковник | Полковник | Генерал |
🔹капрал Служби судової охорони — 1 рік;
🔹сержант Служби судової охорони — 3 роки;
🔹молодший лейтенант Служби судової охорони — 1 рік;
🔹лейтенант Служби судової охорони — 2 роки;
🔹старший лейтенант Служби судової охорони — 3 роки;
🔹капітан Служби судової охорони — 4 роки;
🔹майор Служби судової охорони — 4 роки;
🔹підполковник Служби судової охорони — 5 років.
Строки вислуги в званнях Служби судової охорони: рядового, старшого сержанта, генерала — не встановлюються.
Строк вислуги в спеціальному званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння звання.
Символіка Служби судової охорони затверджена Указом Президента України від 6 жовтня 2021 року № 508/2021.[2]
Емблемою Служби судової охорони є зображення срібної тростини судді Козацької доби, розташоване вертикально, яке накладене на два срібні перехрещені бердиші. У центрі емблеми — малий Державний герб України. Емблема по колу обрамлена двома срібними дубовими гілками. Емблему вміщено у коло сіро-синього кольору.
Прапором Служби судової охорони є прямокутне полотнище сіро-синього кольору зі співвідношенням ширини до довжини 2:3. У центрі полотнища зображено емблему Служби судової охорони. Висота зображення емблеми становить 1/2 ширини полотнища. Сторони полотнища прапора ідентичні.
Також цим Указом затверджені Порядок використання емблеми та прапора Служби, яким визначено, що емблема та прапор Служби судової охорони є офіційними відмітними символами, що вказують на належність до Служби.
Емблема Служби судової охорони встановлюється у службовому кабінеті Голови Служби, у залі засідань Служби, може використовуватися як знаки розрізнення на однострої співробітників, відтворюватися на бланках Служби, а також на адміністративних будинках і спорудах, де розміщується Служба, транспортних і спеціальних засобах Служби судової охорони.
Прапор Служби судової охорони встановлюється в службовому кабінеті Голови Служби й може використовуватися під час проведення офіційних заходів та церемоній за участю Служби судової охорони.
Зображення емблеми та прапора Служби судової охорони може відтворюватися на друкованій, рекламно-інформаційній та сувенірній продукції, кіно-, відео- і фотоматеріалах, що видаються (виготовляються) Службою або виготовляються на її замовлення.
В інших випадках використання символіки Служби визначається Головою Служби судової охорони.
При розробленні символіки Служби судової охорони використано принципи узагальнення світового досвіду символіки органів забезпечення діяльності судової гілки влади, вивчення традицій символіки судової та правничої системи в Україні.
Ключовими символами обрано ознаки суддівської влади та її охорони часів Війська Запорозького Низового та Козацької держави Богдана Хмельницького, 370 річниця створення якої відзначається 2019 р.
Військовий суддя (кошовий суддя) — службова особа, яка відала судовими справами у Запорізькій Січі в XVI—XVIII ст. Розглядав кримінальні і цивільні справи, проводив разом з військовим осавулом слідство і виносив вироки. У своїх рішеннях керувався нормами українського звичаєвого права і традиціями судової практики Козацької держави.
Клейнодом, ознакою суддівської влади судді виступала печатка та тростина, або комишина, «ліска». В опис вказується, що тростина могла увінчуватися вгорі «яблуком» зі срібла.
Збережені печатки Генерального суду Війська Запорізького середини XVIII ст. містять композицію: «В полі печатки суддівський жезл, праворуч лицарський хрест над півмісяцем, що лежить рогами вліво, ліворуч лицарський хрест над шестипроменевою зіркою, навколо дві галузки».
Зображення хрестів, півмісяця та зірки можуть носити персоніфікований характер, або ж відноситися до символіки лише певного періоду історії Гетьманщини, але сталим і незмінним символом, без сумніву, є «тростина» судді.
Козацький бердиш служив атрибутом охорони. Серед раритетів козацької доби є і бердиш, вручений Богданові Хмельницькому восени 1648 р. Бердиш, беручи до уваги його церемоніальний та меморіальний характер, став не тільки зовнішнім символом воєнного тріумфу гетьмана, але й одним з перших атрибутів формування нового політичного організму та його владних повноважень, у тому числі судових. Адже козаки завжди домагалися особливого судочинства для свого стану та захисту його правничих функцій.
Знаменитий зразок урочисто декорованого гетьманського бердиша, пов'язаного з особою Богдана Хмельницького, символізує правничі та охоронні традиції що передаються від часу Козацької держави 1649 р. до сьогодення.
Така древкова й клинкова зброя виступала представницьким символом владних повноважень.
Символіка кольорів проектної символіки Служби судової охорони промовиста — колір воронованої сталі відтворює колористику залізця символічного сталевого бердиша.
Віддавна символом міцності та мужності вважався дуб. Вінок з дубового листя символізує міць правничих традицій України та їх охорони.
🔹Державна судова адміністрація України
🔹Національна школа суддів України
🔹Вища кваліфікаційна комісія суддів України
🔹Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
🔹Міністерство внутрішніх справ України
🔹Державна служба України з надзвичайних ситуацій
🔹Консультативна місія Європейського Союзу в Україні (EUAM Ukraine)
🔹Проєкт Європейського Союзу Pravo-Justice
 | ||
| Керівництво |  | |
|---|---|---|
| Підрозділи | Патрульна поліція • Поліція охорони (Управління поліції охорони з фізичної безпеки) • Патрульна служба поліції особливого призначення • Поліція особливого призначення (КОРД) • Кіберполіція • Департамент стратегічних розслідувань • Поліція тактико-оперативного реагування • Департамент поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» | |
| Територіальні органи | Київ • АРК та місто Севастополь В областях: Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська • Вінницька • Волинська • Львівська | |
| Звання | ||
| Інше | ||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- ↑ а б в г д е Служба судової охорони. sso.court.gov.ua (укр.). Процитовано 16 грудня 2024.
- ↑ Служба судової охорони. sso.court.gov.ua (укр.). Процитовано 16 грудня 2024.