Координати: 55°59′24.000000100007″ пн. ш. 40°1′1.0119882770377e-07″ сх. д. / 55.99000° пн. ш. 40.016666666695° сх. д. / 55.99000; 40.016666666695
Очікує на перевірку

Собінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Собінка
Собинка
Герб Прапор
Розташування міста Собінка
Розташування міста Собінка
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Владимирська область
Муніципальний район Собінська міськрада
Код ЗКАТУ: 17440000
Код ЗКТМО: 17650101001
Основні дані
Час заснування 1858
Статус міста 1939
Населення 17 444 особи[1] (2021)
Площа 18 км²
Густота населення 1096,8 осіб/км²
Поштові індекси 601201-601204
Телефонний код +7 49242
Географічні координати: 55°59′24.000000100007″ пн. ш. 40°1′1.0119882770377e-07″ сх. д. / 55.99000° пн. ш. 40.016666666695° сх. д. / 55.99000; 40.016666666695
Часовий пояс +3, влітку +4
Водойма річка Клязьма
Найближча залізнична станція Ундол
Відстань
До залізничної станції: 3 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
37

Влада
Вебсторінка sobinka.ru
Міський голова Зотов Володимир Олексійович

Мапа

CMNS: Собінка у Вікісховищі

Со́бінка (рос. Собинка) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Собінського району Владимирської області.

Населення міста становить 17 444 особи (2021).

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Клязьма, притоці річки Ока. Собінка розташована в північно-західній частині Мещорської низовини.

Історія

[ред. | ред. код]

В давнину на місці міста була Собінська (Собенна, Собіна) пустка, назва якої походить за однією версією від антропоніму Собін (чоловіче ім'я XV століття), а за другою — від російського слова особый (окремий). В середині XIX століття поряд була збудована залізниця. В 1856 році брати Матвій та Лука Лосеві купили ділянку пустки у графа О. М. Зубова для побудови текстильної фабрики. Відкрито її було 19 жовтня 1858 року. Біля фабрики виросло селище, де збудували будинки для працівників, лікарню, школу, храм Воскресіння Христового. В 1860-ті роки був збудований міст через Клязьму та бруківку до станції Ундол. В радянські часи були збудовані клуб, нові школи та садочки, на березі річки створено Парк Текстильників. 18 вересня 1939 року селище отримало статус міста. В роки Другої Світової війни в боях брало участь близько 3 тис. мешканців, з яких 1485 осіб не повернулись. З утворенням 14 серпня 1944 року Владимировської області, Собінка стає районним центром (в 1964-65 роки Ставровський район). В 1963—2005 роках Собінка мала статус міста обласного підпорядкування.

Економіка

[ред. | ред. код]

В місті працюють прядильно-ткацька фабрика ТОВ «Собінський текстиль» (виробництво бавовняних тканин та марлі), швейна фабрика (спортивний та робітничий одяг), хлібокомбінат, ліспромгосп, друкарня.

Населення

[ред. | ред. код]

20,4 тис. в 2005, 21,1 тис. в 2003, 21 054 в 2002, 22,3 тис. в 2001, 22,5 тис. в 2000, 22,9 тис. в 1998, 23,34 тис. в 1996, 23,3 тис. в 1992, 23,7 тис. в 1989, 23,6 тис. в 1979, 22,9 тис. в 1970, 22,0 тис. в 1967, 20,5 тис. в 1959.

Чисельність населення
1897[2]1923[3]1926[3]1931[4]1939[5]1959[6]1967[4]
5464↗9582↗12 852↗15 800↗18 162↗20 511↗22 000
1970[7]1979[8]1989[9]1992[4]1996[4]1998[4]1999
↗22 943↗23 646↗23 720↘23 300→23 300↘22 900→22 900
2000[4]2001[4]2002[10]2003[4]2005[4]2006[4]2007[4]
↘22 500↘22 300↘21 054↗21 100↘20 400↘20 200↘20 000
2008[4]2009[11]2010[12]2011[13]2012[14]2013[15]2014[16]
↘19 700↘19 564↘19 482↘19 420↘19 179↘18 961↘18 702
2015[17]2016[18]2017[19]2018[20]
↘18 510↘18 232↘18 059↘17 799
5000
10 000
15 000
20 000
25 000
30 000
1923
1967
1996
2002
2008
2013
2018

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

В місті діють 5 шкіл, ПТУ № 44, Будинок дитячої творчості, центр дитячого та юнацького туризму, художня та музична школи, дитячий оздоровчо-освітній спортивний центр «Олімп». Відкриті краєзнавчий музей, Будинок культури, кінотеатр «Восход», 3 бібліотеки, стадіон «Труд» (відкритий 1928 року, тут грає футбольна команда «Труд»). Видається газета «Доверие» (заснована 1930 року як «Коммунист»).

Транспорт

[ред. | ред. код]

Поряд з містом (3 км) проходить залізниця Москва-Нижній Новгород — станція Ундол. До 1980-их років в місті діяла вузькоколійка Асерховського торфопідприємства. До автодороги М7 «Волга» веде шлях з мостами через річку та залізницю. В місті є автостанція, яка з'єднує Собінку з Владимиром та навколишніми населеними пунктами.

Видатні місця

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятник Карлу Марксу — встановлено в березні 1923 року на центральній площі
  • Будівля колишньої церкви Воскресіння Христового — з 1923 року тут школа № 1, в роки війни був шпиталь
  • Монумент Переможному солдату на центральній площі та встановлений в 1995 році меморіал героям
  • Дерев'яна церква Ікони Державної Божої матері на березі Клязьми (1996—2006)

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://web.archive.org/web/20220901194902/https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/tab-5_VPN-2020.xlsx
  2. ↑ Владимирская губерния, первая всеобщая перепись населения 1897. Архів оригіналу за 1 березня 2012. (рос.)
  3. ↑ а б Предварительные итоги переписи по Владимирской губернии. Выпуск 2-й // Всесоюзная перепись населения 1926 года. (рос.)
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Собинка (рос.)
  5. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 30 листопада 2013. (рос.)
  6. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  7. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  8. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  9. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  10. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  11. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  12. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения по населённым пунктам Владимирской области. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 21 липня 2014. (рос.)
  13. ↑ Владимирская область. Оценка численности населения на 1 января 2009-2016 годов (рос.)
  14. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  15. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  16. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  17. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  18. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  19. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  20. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Собінка&oldid=42880837