Александров (Владимирська область)
місто Александров | |||||
---|---|---|---|---|---|
Александров | |||||
| |||||
Покровська церква
| |||||
Розташування міста Александров | |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Владимирська область | ||||
Муніципальний район | Александровська міськрада | ||||
Код ЗКАТУ: | 17410000 | ||||
Код ЗКТМО: | 17605101001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | XIV століття | ||||
Статус міста | 1778 | ||||
Населення | 63 028 осіб (2008) | ||||
Площа | 25 км² | ||||
Густота населення | 2521,1 осіб/км² | ||||
Поштові індекси | 601650-601657 | ||||
Телефонний код | +7 49244 | ||||
Географічні координати: | 56°23′52″ пн. ш. 38°44′13″ сх. д. / 56.39805400002777702° пн. ш. 38.73696100002777598° сх. д.Координати: 56°23′52″ пн. ш. 38°44′13″ сх. д. / 56.39805400002777702° пн. ш. 38.73696100002777598° сх. д. | ||||
Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||||
Висота над рівнем моря | 190 м | ||||
Водойма | річка Сіра | ||||
Міста-побратими | Ческа-Липа | ||||
Найближча залізнична станція | Александров | ||||
Відстань | |||||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
107 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | gorodaleksandrov.ru | ||||
Міський голова | Симін Геннадій | ||||
|
Алекса́ндров (рос. Александров) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Александровського району Владимирської області.
Населення міста становить 63 028 осіб (2008; 63 363 в 2006, 64 824 в 2002, 68,2 тис. в 1989, 36,6 тис. в 1959, 10,0 в 1923, 6,8 в 1897, 6 724 в 1885).
Місто розташоване на Смоленсько-Московській височині, на річці Сіра, лівій твірній річки Шерна, лівій притоці Клязьми.
Александров відомий із середини XIV століття як Велика Слобода, з початку XVI століття — село Олександрівське та Олександрова Слобода (Александровська Слобода). Тоді поселення було місцем відпочинку московських князів. На початку XVI століття село передане сину Івана III Василію III. В 1509-1515 роках збудовано великий князівський комплекс (нині збереглись тільки церкви). Після смерті князя будуються мури та рів. Син Василія III, Іван Грозний, часто приїжджав сюди відпочивати. З 1565 по 1581 роки при ньому Александрова Слобода була столицею Московського князівства, в 1568 році тут почала діяти перша в Московії друкарня. У листопаді 1581 року Іван Грозний завдав смертельного поранення своєму синові, після чого повернувся до Москви. На початку XVII століття слободу захопили вояки Республіки Обох Націй (Речі Посполитої): в 1609 та 1611 роках на неї нападав Ян Петро Сапіга. 1635 року у слободі збудували царський палац для Михайла Романова. В 1689 році на околицях Петро I проводив навчання зі своїм «потішним полком». З 1729 по 1741 роки тут перебувала в засланні Єлизавета Петрівна.
В 1778 році указом Катерини ІІ слобода перетворилась на повітове місто Владимиро-Костромського намісництва. В 1781 році місто отримало герб, 1788 року затверджено перший генеральний план, з 1796 року — повітове місто Владимирської губернії. На початку XIX століття в місті діяли найбільші ткацькі мануфактури Росії: Троїцько-Александрівська та Соколовська.
В 1870 році проведена залізниця з Москви до Ярославля, в 1896 році — з Іваново до Кінешми, що зробило місто залізничним вузлом. У грудні 1905 року в Александрові проходили збройні повстання робітників місцевих фабрик — Александровська республіка. В 1930 році збудована перша електростанція, в 1932 році з Москви переводять радіозавод. У XX столітті місто отримало відомість як «столиця 101-го кілометра», де були вимушені жити громадські діячі, жертви сталінських репресій: угорський письменник Йожеф Лендел, художник Віктор Тоот, перекладач Борис Лейтін, архітектор Петро Барановський, фізіохімік Лев Полак.
В 1970 році Александров включили до списку 115 історичних міст Росії.
Серед закладів освіти діють 8 шкіл.
У місті діють 2 стадіони: «Рекорд» та «Орбіта». Серед спортивних закладів освіти відкриті 2 школи (з самбо та легкої атлетики). За місто виступає футбольна команда "«Фаетон».
Видають газети «Голос труда» та «Деловой Александров», працюють телекомпанія «Александровская Слобода», радіокомпанії «Александров» (АМ) "та «Радио Июль» (FM).
У місті працюють ЗАТ «Телекс» (утилізація електронного обладнання та оргтехніки), заводи «Арсенал» (виробництво побутової електроніки та комп'ютерів), «Далекс» (виробництво радіозапчастин), лікеро-горілчаний, «Рекорд» (виробництво світильників), VESTEL (виробництво телевізорів), фабрики штучної шкіри, ткацька. У 2008 році прибутки всіх промислових підприємств склали 173 млн руб.
Діє Всеросійський НДІ синтезу мінеральної сировини.
Є дві залізничні станції — вузлова Александров I на лінії Москва-Ярославль та Александров II на лінії Александров-Орєхово-Зуєво. За 27 км на захід прямує автомагістраль М-8 «Холмогори».
Діє мережа міських автобусних маршрутів (№ 1-10).
- Палацово-храмовий комплекс Александровської Слободи — царська резиденція (XVI ст.), який включає в себе:
- Церква Боголюбської ікони Божої Матері (1800 р.)
- Собор Різдва Христового (1849 р.)
- Літературно-художній музей Цвєтаєвих
- Художній музей
- Музей рукотворного каменя (1964 р.)
- Дичковське озеро — гідрологічна пам'ятка природи
- Данилова Ольга Валеріївна — чемпіонка світ з лижного спорту, майстер спорту, кавалер ордена «За заслуги перед Батьківщиною», почесний громадянин Александрова
- Нільська Людмила Валерьянівна — російська акторка театру й кіно
- Манякін Олександр Михайлович — російський рок-музикант, учасник гурту «Арія»
- Мельников Микола Якович (1904—1984) — український режисер-документаліст
Довгий час у місті жили Анастасія та Марина Цвєтаєві, на їхню честь створено музей.
-
Вид на місто з Попової гори
-
Будинок клубу ІСКОЖ
-
Кінотеатр «Сатурн»
-
Собор Різдва Христова
-
Усадьба Первушина
-
Гребля на річці Сєрой
-
Будинок районної адміністрації
-
Пам'ятник В. І. Леніну і будинок міського суду
-
БК «Юбілейний»
-
Вічний вогонь
-
Церква Серафіма Саровського
-
Будівля залізничного вокзалу
-
Мікрорайон Южний в Черьомушках
-
Святкування Іванового дня в Александрові.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Александров (Владимирська область) |
- Інформаційний портал [Архівовано 4 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Історія міста
- Електронна газета
- Велика Радянська Енциклопедія
- Сайт музею «Александровська Слобода»
- Про музей «Александровська Слобода» [Архівовано 13 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Супутниковий знімок та галерея
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |