Сова-голконіг брунатна
| Сова-голконіг брунатна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ninox randi (Deignan, 1951) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ninox scutulata randi Ninox japonica randi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сова́-голконі́г брунатна[2] (Ninox randi) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Мешкає на Філіппінах і в Індонезії. Вид названий на честь канадського зоолога Остіна Ренда[4]. Раніше вважався підвидом далекосхідної сови-голконога, однак був визнаний окремим видом[5].
Довжина птаха становить 27—33 см. Верхня частина тіла темно-шоколадно-коричнева, на плечах світлі плями. Нижня частина тіла білувата, сильно поцяткована каштановими поздовжніми смужками. На хвості є чотири помітні темні смуги. Очі яскраво-жовті, дзьоб міцний, лапи оперені, пальці жовтувато-оранжеві, кігті темні.
Голос — серія подвійних угукань «whoop», які повторюються з інтервалом у 0,3—0,6 секунди.
Загалом брунатні сови-голконоги є дуже схожими на алопатричних далекосхідних сов-голконогів. У межах ареалу поширення цього виду мешкають ще чотири представники роду Ninox, однак брунатні сови-голконоги є найбільшими серед них. На відміну від філіпінської сови-голконога, у них відсутні плями на покривних перах крил, а в порівнянні з міндорійськими, мінданайськими і себуйськими совами-голконогами, нижня частина тіла у них більш смугаста.
Брунатні сови-голконоги мешкають на філіппінських островах Басілан, Себу, Лусон, Маріндук, Мінданао, Міндоро, Негрос і Сікіхор, а також на індонезійських островах Талауд[en] в провінції Північне Сулавесі. Вони живуть у вологих тропічних лісах і мангрових лісах, іноді в садах і на плантаціях, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться комахами, іншими безхребетними і невеликими хребетними. Гніздяться в дуплах дерев.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Брунатним совам-голконогам загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Ninox randi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 листопада 2022
- ↑ Ninox randi у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 331. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ B. King. Species limits in the Brown Boobook Ninox scutulata complex. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 122 (4), ss. 250–257, 2002.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |