Соколівка (Чернігівський район)
| село Соколівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський район |
| Тер. громада | Гончарівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74100030150080574 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1690[2] |
| Населення | 191 (01.01.2014)[1] |
| Площа | 1,816 км² |
| Густота населення | 105,18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17020 |
| Телефонний код | +380 4646 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°9′27″ пн. ш. 30°54′20″ сх. д. / 51.15750° пн. ш. 30.90556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
111 м |
| Водойми | р. Десна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15558, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Гончарівське, вул. Танкістів, 11 |
| Карта | |
  Соколівка | |
 Соколівка | |
| Мапа | |
| |
Соколі́вка — село в Україніі, у Гончарівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 191 особу. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Максимівська сільська рада.
Під час Рум'янцевського перепису (1765—1769) село належало до Морівської сотні Київського полку.
1859 року у казеному селі Морівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії, мешкало 586 осіб (276 осіб чоловічої статі та 310 — жіночої), налічувалось 74 подвір'їв, існувала православна церква[3].
Тривалий час у Соколівці проживав і був похований український письменник Василь Чухліб. Також у Соколівці знаходилася садиба відомого політичного діяча, театрального режисера Леся Танюка.
19 січня 2024 року біля села сталася аварія. Фура в'їхала в шкільний автобус. Постраждало двоє дорослих і одна дитина.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 279 | 99.28% |
| російська | 1 | 0.36% |
| білоруська | 1 | 0.36% |
| Усього | 281 | 100% |
- ↑ Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
- ↑ ВРУ
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
- Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 рр.: покажчик населених пунктів / Уклад.: Л. А. Попова, К. Г. Ревнивцева; ред. І. Л. Бутич.— Київ: Центральний держ. історичний архів УРСР, 1959.— 185 с.- Бібліогр.: с.145-148 .
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |