Солодова Єлизавета Михайлівна

Солодова Єлизавета Михайлівна
Солодова Єлизавета Михайлівна
Солодова Елизавета Михайловна
Народилася	16 січня 1922; с. Баглаєво, Костромська губернія (нині Нерехтський район, Костромська область), РРФСР, СРСР
Померла	3 квітня 2011 (89 років); Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР → Росія
Діяльність	актриса театру і кіно, театральний педагог
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Заклад	Таганрозький драматичний театр
Роки діяльності	1944—2009
Чоловік	Шамардін Микола Миколайович
Діти	Остроумова Марія Миколаївна
IMDb	nm0813235
	Нагороди та премії
	;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Солодова.

Солодова Єлизавета Михайлівна (*16 січня 1922(19220116) — †3 квітня 2011) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний педагог. Член Спілки театральних діячів (з 1948 року). Заслужена артистка РРФСР (1949). Народна артистка РРФСР (1964).

Життєпис

Народилася в селі Баглаєво, нині Нерехтського району Костромської області. У 1944 закінчила Державний інститут театрального мистецтва ім. А. В. Луначарського, курс М. Тарханова і В. Бєлокурова^[1].

У 1945—1948 рр. — актриса Таганрозького театру ім. А. П. Чехова. Багато ролей зіграла в п'єсах сучасного репертуару.

З 1948 — артистка Державного академічного Малого театру, зіграла кращі ролі класичного і сучасного російського репертуару.

Багато років була членом художньої ради Державного академічного Малого театру.

У 1976—1994 роки викладала у Театральному училищі ім. М. С. Щепкіна при Малому театрі, будучи викладачем, а згодом — доцентом кафедри майстерності актора.

Похована на Троєкурівському цвинтарі в Москві^[2].

Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора (1974)
Орден Дружби (1997) — за заслуги перед державою, вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва^[3]
Орден Пошани (2006) — за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну плідну діяльність^[4]

Фільмографія

«Васса Желєзнова» (1953, фільм-спектакль; Рашель, невістка Васси)
«Страчені на світанку» (1964, М.О. Ульянова)
«Перша Бастилія» (1965, М.О. Ульянова)
«Дачники» (1966, Марія Львівна)
«Перше кохання» (1968, Марія Миколаївна, мати Вольдемара)
«Так і буде» (1973, фільм-спектакль; військовий лікар Греч)
«Дім Островського» (1974, фільм-спектакль; Віра Пилипівна Каркунова)
«Птахи нашої молодості» (1974, фільм-спектакль; Артіна)
«Романс про закоханих» (1974, мати Сергія; реж. А. Михалков-Кончаловський)
«Мелодії білої ночі» (1976, прийомна мати Іллі і Федора, вчителька музики)
«Фронт в тилу ворога» (1981, Анна Фрібе, дружина Вольдемара, розвідниця)
«Дорогі мої москвичі» (1981, Катерина Пєшкова)
«Відкрите серце» (1982, Олександра Іллівна)
«Коли грали Баха» (1983, короткометражний)
«Ретро» (1984, фільм-спектакль; Діана Володимирівна Барабанова)
«Незріла малина» (1985, фільм-спектакль; Вранова)
«Остання інспекція» (1985, мати Щербацького)
«Тиха застава» (1985, Серафима Павлівна)
«Холодне літо п'ятдесят третього…» (1987, дружина Старобогатова; реж. О. Прошкін)
«Плащаниця Олександра Невського» (1991, Ольга Костянтинівна Баришева)
«Гумова жінка» (1991, мати Івана Ілліча)
«Дядя Ваня» (1993, фільм-спектакль, реж. С. Соловйов; Марина, стара няня)
«Директорія смерті». «Дзеркальце», новела 12 (1999, теща Марія Юріївна/бабуся)

Примітки

Посилання

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Елизавета Солодова на сайте Малого театра [Архівовано 8 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] Пішла з життя Єлизавета Солодова(рос.)

[3] Указ Президента Российской Федерации от 25 августа 1997 года № 937 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»(рос.)

[4] Указ Президента Российской Федерации от 3 сентября 2006 года № 965 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников Государственного академического Малого театра России, город Москва»(рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]