Перейти до вмісту

Солодчук Валерій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Солодчук.
Валерій Солодчук
рос. Солодчук Валерий Николаевич
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження24 березня 1971(1971-03-24) (53 роки)
Астрахань, РРФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Росія Росія
Військова служба
ПриналежністьСРСР СРСР → Росія Росія
Війни / битвиПерша російсько-чеченська війна
Друга російсько-чеченська війна
Війна на сході України
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Командування
2020—дотепер 36-та загальновійськова армія, командувач
2015—2020 5 А, заступник командувача
2014—2015 1 АК, командувач
2012—2014 7 ДШД, командир
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня з мечами Орден Кутузова

Валерій Миколайович Солодчук (1971(1971), м. Астрахань, РФ) — воєнний злочинець, колишній командир 1 АК (Донецьк, Україна) 12 Командування резерву (на т.ч. Центр територіальних військ) Південного ВО ЗС РФ. Учасник 1-ї та 2-ї чеченських війн та контртерористичної операції в Дагестані. До того командир 7 десантно-штурмової дивізії (Новоросійськ) Повітрянодесантних військ ЗС РФ. Брав безпосередню участь у злочинній діяльності на території України у 2014—2015 рр.[1]

З 2020 року командувач 36-ї загальновійськової армії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 24 березня 1971 році в Астрахані.

У 1992 році закінчив Рязанське вище повітрянодесантне командне училище. У 2004 році завершив навчання в Загальновійськовій академії Збройних сил Російської Федерації. У 2012 році випустився з Академії Генерального штабу ЗС РФ.

2012—2014 рр. — командир 7 десантно-штурмової дивізії (Новоросійськ) Повітрянодесантних військ ЗС РФ;

З осені 2014 р. до кінця весни 2015 р. — командував 1 АК (Донецьк, Україна) 12 Командування резерву (на т.ч. Центр територіальних військ, Новочеркаськ, Росія) Південного військового округу (м. Ростов-на –Дону) ЗС РФ;

За участь у бойових діях на території України отримав підвищення посади.[2]

2015—2020 — заступник командувача 5 Армії (м. Усурійськ) Східного ВО (м. Хабаровськ) ЗС РФ.

У січні 2020 року він став командувачем 36-ї армії.[3] У грудні 2021 року йому було присвоєно звання генерал-лейтенанта.[4]

Повномасштабне російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

На початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року командування Солодчука очолило невдалу битву за Київ. Війська, що вторглися з Білорусі, зокрема значна частина 36-ї армії, були зупинені, а потім відбиті Збройними Силами України на заході від Києва у березні 2022 року.[5]

30 травня 2022 року в аудіозаписі, нібито перехопленому телефонному дзвінку російського солдата з території України, описувалося, як Солодчук погрожував убити своїх солдатів після того, як вони відмовилися виконати наказ про атаку.[6] За повідомленнями, після того, як Солодчук наказав своїй охороні зі складу російських спецпідрозділів навести зброю на непокірних солдатів, він утік із району після того, як один із російських солдатів дістав ручну гранату та пригрозив життю Солодчука.[6]

За непідтвердженими даними, загинув 20 листопада 2024 року разом із щонайменше 20 іншими офіцерами армії РФ та КНДР внаслідок удару ракетами Storm Shadow ЗС України по підземному командному пункту на території санаторію Управління справами Президента РФ у селищі Мар'їне (Курська область).[7][8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Військовий злочинець, генерал-майор ЗС РФ Солодчук Валерій Миколайович [Архівовано 2018-12-18 у Wayback Machine.] ГУР МОУ
  2. ↑ Разведка выследила троих генералов РФ, командовавших боевиками. ЛІГА.Новости. 8 квітня 2016. Процитовано 24 жовтня 2017.
  3. ↑ Clark, Mason; Hird, Karolina; Stepanenko, Kateryna. RUSSIAN GENERAL OFFICER GUIDE - MAY 11 (PDF). INSTITUTE FOR THE STUDY OF WAR. с. 19. Архів (PDF) оригіналу за 22 May 2022. Процитовано 14 January 2023.
  4. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 08.12.2021 № 694 ∙ Официальное опубликование правовых актов ∙ Официальный интернет-портал правовой информации. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 27 березня 2022.
  5. ↑ To Alexei S. Suvorin., Anton Chekhov and his Times (англ.), University of Arkansas Press, 1 липня 1995, с. 286, doi:10.2307/j.ctv2j6xrhz.46, процитовано 30 травня 2022
  6. ↑ а б Bostock, Bill (31 травня 2022). Intercepted audio shows Russian soldiers almost blew up a top general for ordering them to the front line, Ukraine says. Yahoo News (англ.).
  7. ↑ Ukraine's Storm Shadow Missile Strikes Killed Russian Army General And Eighteen Officers In Kursk Region. Global Defense Corp (англ.). Процитовано 23 листопада 2024.
  8. ↑ Під час удару по Курщині загинули 500 військових КНДР, — ЗМІ. Новини Live. Процитовано 23 листопада 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Солодчук_Валерій_Миколайович&oldid=44187685