Солодюк Надія Филимонівна
| Солодюк Надія Филимонівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася | 1911 Воронівці, Вінницький повіт, Подільська губернія | |||
| Померла | після 1985 | |||
| Діяльність | лікарка, вчена | |||
| Відома завдяки | лікарка партизанського загону | |||
| Науковий ступінь | кандидат медичних наук | |||
| Заклад | Інститут клінічної фізіології АН УРСР | |||
| Посада | старший науковий співробітник | |||
| Нагороди |
| |||
Солодюк Надія Филимонівна (1911, Воронівці, Вінницький повіт, Подільська губернія — після 1985) — українська лікарка-терапевт, кандидат медичних наук, патофізіолог, наукова співробітниця Інституту клінічної фізіології АН УРСР у 1940-х — 1950-х роках.
Під час німецько-радянської війни працювала в Гостомельській лікарні та партизанському загоні.[1][2][3] Авторка книги спогадів.
У 1941 році записалася добровольцем до Червоної армії, працювала в госпіталі місцевої протиповітряної оборони[ru] в Києві. Після захоплення міста німцями працювала в лікарні села Гостомель. 1 серпня 1943 року втекла з лікарні до Київського партизанського загону з'єднання Михайла Наумова. Спочатку була лікаркою загону, секретаркою партійної організації. Надалі очолила медичну службу з'єднання Наумова.[4]
Після звільнення України від німців у 1944 році Надія Солодюк була десантована до Угорщини[5] у складі партизанського загону диверсійної бригади імені М. І. Кутузова під керівництвом Якова Кузнеця. Солодюк виконувала там обов'язки голови медичної служби. Надалі бригада передислокувалася до Чехословаччини[6].
У 1945 році повернулася на посаду молодшого наукового співробітника до відділу патологічної фізіології Інституту клінічної фізіології НАН України.[7] У 1947 році перейшла на посаду старшого наукового співробітника[8] У 1953—1960 працювала в лабораторії компенсаторних і захисних функцій Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР під керівництвом Ростислава Кавецького[9].
- Орден Червоної зірки (1945)
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (1985)[6]
- Солодюк Н. Мій шлях: [Нарис-спогади партизанки Київ. партизан. загону в з'єднанні Героя Рад. Союзу генерал-майора Наумова]. — К.:Рад. письменник, 1945. — 112 с.
- Солодюк Н. Ф. О механизме действия водных экстратов, приготовленных по методу В. П. Филатова, из различных тканей — С. 49-68 У кн. «Сборник, посвященный 75-летию со дня рождения Героя социалистического труда действительного члена Академии наук УССР и Академии медицинских наук СССР Владимира Петровича Филатова» / АН УРСР, Институт клинической физиологии им. А. А. Богомольца; ред. кол.: Р. Е. Кавецкий (отв. ред.) и др.]. — Киев: Издательство АН УССР, 1950. — 335, [1] с. [1] л. : портр., табл., граф., ил.
- Кавецкий P.E., Солодюк Н. Ф., Красновская М. С. О ролі нервной системы в компенсации кровопотери. У зб. Вторая всесоюзная конференция патофизиологов: посвященная памяти академика А. А. Богомольца в связи с 75-летием со дня его рождения. — Киев : 1956. — 447 с. С. 148—150
- Кавецкий P.E., Солодюк Н. Ф., Вовк С. И., Красновская М. С., Дзагоева Т. А. Реактивность организма и тип нервной системы. Киев. 1961.
- Солодюк Н. Ф. История развития учения о типах высшей нервной деятельности //Реактивность организма и тип нервной системы. Киев, 1961.
- ↑ Собчук В. М. Гостомельський край: історія і сучасність. публіц.-історичне видання — К.: м. Ірпінь: ВТФ «Перун», 2017—136с.: іл. ISBN 978-966-569- 319-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ Родня. Полиция и партизаны, 1941—1944. На примере Украины / Авт.-сост.: А. Гогун, И. Дерейко, А. Кентий. Центральный государственный архив общественных объединений Украины; Ведомственный государственный архив службы безопасности Украины. — К.: Украинский издательский союз, 2011. — 576 с.(рос.)
- ↑ Наумов, М. И. От границы до границы /стенограмма 1946 г./. Приложение: сб. док. /сост. Г. М. Наумова, А. В. Бибик/. Электронная версия. –Киев: 2017. –197с. –ил. 188.(рос.)
- ↑ Рейды генерала Наумова. Отчеты. Февраль 1943 –апрель 1944: сб. док./сост.: Г. М. Наумова, А. В. Бибик. — Электронная версия. -с. 284 — ил.226.[недоступне посилання] с. 277
- ↑ Жизнь генерала Наумова: сб. док./сост. : Г. М. Наумова, А. В. Бибик, В. М. Наумов. — 2-е изд. — К. : Альфа Реклама, 2015. — 452 с. — 445 ил. ISBN 978-966-288-056-4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
- ↑ а б Партизанское соединение Героя Советского Союза, генерал-майора Михаила Наумова. ПомниРод(рос.)
- ↑ Історія Національної академії наук України. 1941—1945 : Частина 1. Документи і матеріали / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2007. — 808 c[недоступне посилання з травня 2019], с. 265—266
- ↑ Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки / упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко ; редкол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 2008. — 716 с. — ISBN 978-966-02-5064-2 (Ч. 2)
- ↑ Історія Національної академії наук України. 1956—1960. ‒ Ч. 2: Додатки [Електронне видання] / НАН України. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства. ‒ К., 2015. ‒ 1064 c.