Солунська болгарська жіноча гімназія
Солунська болгарська жіноча гімназія | |
---|---|
Тип | жіноча гімназія |
Країна | Османська імперія |
геокоординати не задано:
| |
Засновано | 1880 |
Закрито | 1913 |
Директор | Кузман Шапкарев, Ґеорґі Канділаров, Христо Батанджиєв, Михайло Сарафов |
Мова навчання | болгарська |
Адреса | Салоніки |
Солунська болгарська жіноча гімназія у Вікісховищі |
Солунська болгарська жіноча гімназія „Святе Благовіщення“ — перша болгарська гімназія у Македонії. Школа була заснована восени 1880 р. в Салоніках, де проіснувала до 1913 р. Гімназію підтримував Болгарський екзархат і болгарська громада в Салоніках.
У 1880 р. жіноча гімназія почалася з першого класу і вчителя.[1] Насправді гімназія відкрита з відкрилася з єдиного підготовчого класу, а наступного року відкрився і перший клас.[2] У тому ж 1881 р. жіночу гімназію назвали "Благовіщення".[3] Донька Димитара Міладінова – Царевна Міладінова була запрошена першим вчителем, будучи в той час учителем у Свіштові.[4] Кузьман Шапкарьов був призначений головним вчителем жіночої гімназії.[5] Спочатку період навчання становив 4 роки, з 1886 по 1887 – 5, з 1890 – 1891 – 6, а з 1907 – 1908 – 7 років. На початку 1881 - 1882 рр. було оголошено про відкриття другого класу в жіночій гімназії з округом для громад Македонії, причому висувалися наступні вимоги: щоб студенти були здоровими, зі свідоцтвом про успішність і мінімальним віком 14 років.[5][6] У 1885-1886 у гімназії випускається перший клас, який складався з 6-ти дипломованих студенток, що закінчили IV класи. Викладацький склад був наступним: Царевна Міладінова, Євгенія Дімієва (двоюрідна сестра Стефана Стамболова), Олена Стателова, Камелія Сплітек і Анна Тряпчева.[7] В гімназії функціонував пансіон, де протягом 1888-1889 навчального року знаходилося 66 студенток.[8]
В гімназії працювали викладачки з Солунської болгарської чоловічої гімназії, а також Царевна Міладінова, Хр. Настєва, Е. Димитрова та ін. В гімназії викладали по тому ж учбовому плану, як і в чоловічій школі. З 1904 вона переїхала в окрему будівлю. В цьому була окрема заслуга Михайла Сарафова, що звернувся до Евлогі Георгієва і зумів переконати його купити і подарувати громаді Салоніків триповерхове і світле приміщення для чоловічої гімназії.[10] З 1905 по 1906 рр. в гімназії викладали шиття одягу. Директорами гімназії в різні часи були: Ґеорґі Канділаров, Марін Пундев, Христо Батанджієв, Михайло Сарафов (1895 – 1896), Йордан Ніколов (1910 – 1911).
Гімназія до її закриття новою грецькою владою в 1913 р. підготувала 22 випуски загальною кількістю 647 випускниць. Згодом жіноча гімназія об'єдналася з чоловічою в навчальний заклад під назвою „Струмишка смесена гимназия“. Після 1913 вона послідовно переїхала до міст Струмиця, Штип та Петрич. У 1920 гімназія остаточно оселилася в місті Горна Джумая (нині Благоєвград) у Пірінській Македонії, Болгарії, де все ще існує під назвою Національна гуманітарна гімназія "Св. Св. Кирила і Мефодія".[11][12]
Список директорів(-ок) Солунської жіночої гімназії | ||
---|---|---|
Ім'я | Період | Всього років |
1. Царевна Попалексієва | 1883-1884 | 1 |
2. Ґеорґі Канділаров | 1884 - 1885 | 1 |
3. Константин Стателов | 1885 - 1886 | 1 |
4. Елізавета Кондратієва | 1886 - 1887 - 1888 - 1889 | 3 |
5. Христо Батанджієв | 1889 - 1890 | 1 |
6. Марін Пундев | 1890 - 1891 - 1893 - 1894 | 4 |
7. Йордан Хаджіпетров | 1894 - 1895 | 1 |
8. Михайло Сарафов | 1895-1896 | 1 |
9. Анастас Наумов | 1896 - 1897 | 1 |
10. Георгі Пенев | 1897-1988 і 1898-1899 | 2 |
11. Антон Попстоілов | 1899-1900 і 1900-1901 | 2 |
12. Благой Десковський | 1901 - 1902 | 1 |
13. Тодор К. Танев | 1902-1903 по 1909-1910 | 8 |
14. Йордан Ніколов | 1910-1911 | 1 |
15. Благой Калейчев | 1911-1912 | 1 |
16. Йордан Бомболов | 1912-1913 | 1[13] |
- ↑ Кандиларов, Георги. „Българските гимназии и основни училища в Солун“, Македонски национален институт, София, 1930, стр. 16 – 17. Цитирано по: „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.
- ↑ ЦДИА, ф.264, оп. 1, ае 269, л. 139 (двадесет и пет годишен отчет на гимназията). Цитирано по: „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.
- ↑ „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 68.
- ↑ Алексиев, Владислав. „Създаването на българската община в Солун“ сборник „Солун“, София, 1934, стр. 213. Цитирано по: „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.
- ↑ а б „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.
- ↑ „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 69.
- ↑ „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 74.
- ↑ Централен държавен архив, ф. 246 К (Българска екзархия), оп.1, а.е. 21, л. 101.
- ↑ Шаблон:Solunbg
- ↑ Научен архив при БАН, из архива на М.
- ↑ Куманов, Милен. „Македония. Кратък исторически справочник“, София, 1993.
- ↑ Миладинова, Царевна. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
- ↑ Кандиларовъ, Георги Ст (1930). Българскитѣ гимназии и основни училища въ Солунъ (по случай на 50-годишнината на солунскитѣ български гимназии). София: Македонски Наученъ Институтъ, печатница П. Глушковъ. с. 152.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |