Солунська болгарська жіноча гімназія

Солунська болгарська жіноча гімназія
Солунська болгарська жіноча гімназія
Тип	жіноча гімназія
Країна	Османська імперія
	геокоординати не задано:
Засновано	1880
Закрито	1913
Директор	Кузман Шапкарев, Ґеорґі Канділаров, Христо Батанджиєв, Михайло Сарафов
Мова навчання	болгарська
Адреса	Салоніки
	Солунська болгарська жіноча гімназія у Вікісховищі

Солунська болгарська жіноча гімназія „Святе Благовіщення“ — перша болгарська гімназія у Македонії. Школа була заснована восени 1880 р. в Салоніках, де проіснувала до 1913 р. Гімназію підтримував Болгарський екзархат і болгарська громада в Салоніках.

Історія

Викладачки та студентки Солунської болгарської жіночої гімназії у 1882–1883 навчальному році: Марія Константинова – перша, з с. Гайтаніново, Серско; Боянка Міладінова зі Струги; Кіпра Сарафова з с. Лібяхово, Серско; Луїза Парлічева з Охрида; Катерина Стрезова з Охрида; Марія Константинова – друга, з с. Плевня, Драмско; Христина Стрезова з Охрида. В другому ряду, в середині, головна вчителька Царевна Міладінова; Праворуч – освітянка Фанія Димитрова з Охрида і студентка Катерина Сарафова з с. Лібяхаво, Серско; ліворуч від головного вчителя Міладінової – вчителька Олена Стателова, а далі ліворуч – учениці Марица Шурбанова з Битоли; Олена Атанасова з с. Просечен, Драмско. В третьому ряду, зліва направо студенти: Марія Желязкова з с. Баня, Разложко; Панайотіца Апостолова з Ортакйої; Донка Велкова з Леріна; Василька Робева з Битоли; Поліксені Попгеоргієва з Охрида; Стоянка Тошева з Прилепу. Ліворуч слуга і гавазин з Дойрану.

У 1880 р. жіноча гімназія почалася з першого класу і вчителя.^[1] Насправді гімназія відкрита з відкрилася з єдиного підготовчого класу, а наступного року відкрився і перший клас.^[2] У тому ж 1881 р. жіночу гімназію назвали "Благовіщення".^[3] Донька Димитара Міладінова – Царевна Міладінова була запрошена першим вчителем, будучи в той час учителем у Свіштові.^[4] Кузьман Шапкарьов був призначений головним вчителем жіночої гімназії.^[5] Спочатку період навчання становив 4 роки, з 1886 по 1887 – 5, з 1890 – 1891 – 6, а з 1907 – 1908 – 7 років. На початку 1881 - 1882 рр. було оголошено про відкриття другого класу в жіночій гімназії з округом для громад Македонії, причому висувалися наступні вимоги: щоб студенти були здоровими, зі свідоцтвом про успішність і мінімальним віком 14 років.^[5]^[6] У 1885-1886 у гімназії випускається перший клас, який складався з 6-ти дипломованих студенток, що закінчили IV класи. Викладацький склад був наступним: Царевна Міладінова, Євгенія Дімієва (двоюрідна сестра Стефана Стамболова), Олена Стателова, Камелія Сплітек і Анна Тряпчева.^[7] В гімназії функціонував пансіон, де протягом 1888-1889 навчального року знаходилося 66 студенток.^[8]

В гімназії працювали викладачки з Солунської болгарської чоловічої гімназії, а також Царевна Міладінова, Хр. Настєва, Е. Димитрова та ін. В гімназії викладали по тому ж учбовому плану, як і в чоловічій школі. З 1904 вона переїхала в окрему будівлю. В цьому була окрема заслуга Михайла Сарафова, що звернувся до Евлогі Георгієва і зумів переконати його купити і подарувати громаді Салоніків триповерхове і світле приміщення для чоловічої гімназії.^[10] З 1905 по 1906 рр. в гімназії викладали шиття одягу. Директорами гімназії в різні часи були: Ґеорґі Канділаров, Марін Пундев, Христо Батанджієв, Михайло Сарафов (1895 – 1896), Йордан Ніколов (1910 – 1911).

Гімназія до її закриття новою грецькою владою в 1913 р. підготувала 22 випуски загальною кількістю 647 випускниць. Згодом жіноча гімназія об'єдналася з чоловічою в навчальний заклад під назвою „Струмишка смесена гимназия“. Після 1913 вона послідовно переїхала до міст Струмиця, Штип та Петрич. У 1920 гімназія остаточно оселилася в місті Горна Джумая (нині Благоєвград) у Пірінській Македонії, Болгарії, де все ще існує під назвою Національна гуманітарна гімназія "Св. Св. Кирила і Мефодія".^[11]^[12]

Директори

Список директорів(-ок) Солунської жіночої гімназії
Ім'я	Період	Всього років
1. Царевна Попалексієва	1883-1884	1
2. Ґеорґі Канділаров	1884 - 1885	1
3. Константин Стателов	1885 - 1886	1
4. Елізавета Кондратієва	1886 - 1887 - 1888 - 1889	3
5. Христо Батанджієв	1889 - 1890	1
6. Марін Пундев	1890 - 1891 - 1893 - 1894	4
7. Йордан Хаджіпетров	1894 - 1895	1
8. Михайло Сарафов	1895-1896	1
9. Анастас Наумов	1896 - 1897	1
10. Георгі Пенев	1897-1988 і 1898-1899	2
11. Антон Попстоілов	1899-1900 і 1900-1901	2
12. Благой Десковський	1901 - 1902	1
13. Тодор К. Танев	1902-1903 по 1909-1910	8
14. Йордан Ніколов	1910-1911	1
15. Благой Калейчев	1911-1912	1
16. Йордан Бомболов	1912-1913	1^[13]

Див. також

Солунська болгарська чоловіча гімназія

Примітки

↑ Кандиларов, Георги. „Българските гимназии и основни училища в Солун“, Македонски национален институт, София, 1930, стр. 16 – 17. Цитирано по: „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.
↑ ЦДИА, ф.264, оп. 1, ае 269, л. 139 (двадесет и пет годишен отчет на гимназията). Цитирано по: „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.
↑ „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 68.
↑ Алексиев, Владислав. „Създаването на българската община в Солун“ сборник „Солун“, София, 1934, стр. 213. Цитирано по: „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.
↑ ^а ^б „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.
↑ „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 69.
↑ „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 74.
↑ Централен държавен архив, ф. 246 К (Българска екзархия), оп.1, а.е. 21, л. 101.
↑ Шаблон:Solunbg
↑ Научен архив при БАН, из архива на М.
↑ Куманов, Милен. „Македония. Кратък исторически справочник“, София, 1993.
↑ Миладинова, Царевна. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
↑ Кандиларовъ, Георги Ст (1930). Българскитѣ гимназии и основни училища въ Солунъ (по случай на 50-годишнината на солунскитѣ български гимназии). София: Македонски Наученъ Институтъ, печатница П. Глушковъ. с. 152.

[1] Кандиларов, Георги. „Българските гимназии и основни училища в Солун“, Македонски национален институт, София, 1930, стр. 16 – 17. Цитирано по: „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.

[2] ЦДИА, ф.264, оп. 1, ае 269, л. 139 (двадесет и пет годишен отчет на гимназията). Цитирано по: „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.

[3] „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 68.

[4] Алексиев, Владислав. „Създаването на българската община в Солун“ сборник „Солун“, София, 1934, стр. 213. Цитирано по: „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.

[sbornik/67-5] а ^б „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 67.

[6] „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 69.

[7] „Пламъкът на солунския светилник“ юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стр. 74.

[8] Централен държавен архив, ф. 246 К (Българска екзархия), оп.1, а.е. 21, л. 101.

[9] Шаблон:Solunbg

[10] Научен архив при БАН, из архива на М.

[11] Куманов, Милен. „Македония. Кратък исторически справочник“, София, 1993.

[12] Миладинова, Царевна. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 3 травня 2019.

[Кандиларовъ_152-13] Кандиларовъ, Георги Ст (1930). Българскитѣ гимназии и основни училища въ Солунъ (по случай на 50-годишнината на солунскитѣ български гимназии). София: Македонски Наученъ Институтъ, печатница П. Глушковъ. с. 152.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]