Сосновський сільський округ
| Сосновський сільський округ | |
|---|---|
| каз. Сосновка ауылдық округі | |
| Основні дані | |
| Область: | Павлодарська область |
| Район: | Щербактинський район |
| Населення (2021[1]): | 941 особа |
| Населені пункти | |
| Адміністративний центр: | село Сосновка |
| Кількість сіл: | 3 |
| Влада | |
Сосно́вський сільський округ (каз. Сосновка ауылдық округі, рос. Сосновский сельский округ) — адміністративна одиниця у складі Щербактинського району Павлодарської області Казахстану. Адміністративний центр — село Сосновка.
Населення — 941 особа (2021; 1363 у 2009, 2606 у 1999, 3700 у 1989[2]).
Станом на 1989 рік існували Сосновська сільська рада (села Георгієвка, Доменка, Заборовка, Раєвка, Сосновка, Софієвка, Стрітенка) та Красиловська сільська рада (села Богодуховка, Красиловка). Села Георгієвка та Раєвка були ліквідовані 2000 року[3], Богодуховка та Доменка — 2004 року[4], село Срітенка — 2017 року[5], село Софієвка — теж 2017 року[6]. 2019 року до складу округу була включена територія ліквідованого Красиловського сільського округу (село Красиловка)[7].
До складу округу входять такі населені пункти:
| Населений пункт | Старі назви | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
|---|---|---|---|---|---|
| Богодуховка, село | - | 143[8] | 73 | - | - |
| Георгієвка, село | - | 164[9] | - | - | - |
| Доменка, село | - | 100[10] | 71 | - | - |
| Заборовка, село | - | 325 | 204 | 172 | 88 |
| Красиловка, село | - | 869 | 785 | 551 | 395 |
| Раєвка, село | - | 77[10] | 47 | - | - |
| Сосновка, село | - | 1258 | 939 | 505 | 458 |
| Софієвка, село | - | 457[10] | 301 | 72 | - |
| Срітенка, село | Стрітенка | 307[11] | 186 | 63 | - |
- ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1989 года по Казахской ССР. Том 3 (рос.)
- ↑ Решение Павлодарского областного Маслихата и акима Павлодарской области от 30 июня 2000 г. VI сессия, II созыв Зарегистрировано управлением юстиции Павлодарской области 11 августа 2000г. за N 394 «Об изменении границ населенных пунктов сельских округов городов Павлодара, Аксу, Экибастуза, Актогайского, Железинского, Качирского, Лебяжинского, Майского, Успенского, Щербактинского районов» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Решение Павлодарского областного Маслихата от 24 декабря 2004 года N 92/9. Зарегистрировано Департаментом юстиции Павлодарской области 11 января 2005 года за N 2857 «Об изменениях в административно-территориальном устройстве Щербактинского района Павлодарской области» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Совместное постановление акимата Павлодарской области от 31 марта 2017 года № 5 и решение маслихата Павлодарской области от 31 марта 2017 года № 109/12. Зарегистрировано Департаментом юстиции Павлодарской области 5 мая 2017 года № 5494 «О внесении изменений в административно-территориальное устройство некоторых сельских округов Щербактинского района Павлодарской области» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Совместное постановление акимата Павлодарской области от 22 ноября 2017 года № 9 и решение маслихата Павлодарской области от 22 ноября 2017 года № 167/17. Зарегистрировано Департаментом юстиции Павлодарской области 11 декабря 2017 года № 5728 «Об упразднении некоторых населенных пунктов Павлодарской области» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Совместное постановление акимата Павлодарской области от 14 января 2019 года № 2 и решение маслихата Павлодарской области от 14 января 2019 года № 303/27. Зарегистрировано Департаментом юстиции Павлодарской области 16 января 2019 года № 6237 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Павлодарской области» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ З них українці — 37 %, росіяни — 36 %, німці — 20 %.
- ↑ З них казахи — 30 %, росіяни — 26 %.
- ↑ а б в З них німці — 100 %.
- ↑ З них росіяни — 30 %, німці — 27 %.
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |