Сочник
Походження | Росія |
---|---|
Необхідні компоненти | творог |
Со́чник, іноді со́чень — випічка у вигляді складеного навпіл коржика з напіввідкритою або закритою начинкою. Розрізняють сочники солодкі з пісочного тіста (наприклад, з творожною начинкою)[1], і сочники з дріжджового та інших видів тіста з рибним фаршем[2], тертим сиром[3] та іншими начинками.
Назва виробу походить від слова сік[4], оскільки спочатку сочень являв собою прісний[4] коржик, змащений густим соком (олією) з насіння коноплі[4], або коржик з тіста на соку. Готували такі коржі (а також сочиво) тільки на різдвяний Святвечір.
У псковських говірках зазначається, що сочні дбали в поминальні дні. У деяких інших говірках (наприклад, в амурських), сочні називаються коржами (лепёшками)[4].
Річард Джемс у XVII сторіччі залишив такий опис сочні (sotchne): «так називають тонко випечені млинці, приготовані з яєць, пшеничного борошна і олії, вони печуться тонко-тонко на кшталт наших бісквітів або скоріше хрустів (хрустких млинців)»[4].
- ↑ Приготовление мучных кондитерских изделий, 1965.
- ↑ В. В. Похлёбкин, 2015, Сочни.
- ↑ Ковалёв, 1990.
- ↑ а б в г д Лутовинова, 2005.
- Похлёбкин В. В. Сочень. Сочни // Кулинарный словарь. — М.: Издательство «Э», 2015. — С. 337—338. — 456 с. — 4000 экз. — ISBN 978-5-699-75127-3.
- Бутейкис Н. Г., Кенгис Р. П. Сочни с творогом // Приготовление мучных кондитерских изделий. — М.: Экономика, 1965. — С. 92. — 252 с. — 45 000 экз.
- Лутовинова И.С. Сочень // Слово о пище русской. — СПб. : Авалон; Азбука-классика, 2005. — С. 102—105, 142—143.
- Ковалёв Н.И. Сочни // Русская кулинария. — Л. : ИМА-пресс, 1990. — С. 65—66.
- Беликов В.И. (3 травня 2006). Сочень, сочни. forum.lingvolive.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 31 січня 2020.
- Сочень // Толковый словарь русского языка. Том 4 / Под ред. проф. Д.Н. Ушакова. — М. : Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1940.