Перейти до вмісту

Сочник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сочник
Сочник з творогом
Походження Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Необхідні компонентитворог

Со́чник, іноді со́чень — випічка у вигляді складеного навпіл коржика з напіввідкритою або закритою начинкою. Розрізняють сочники солодкі з пісочного тіста (наприклад, з творожною начинкою)[1], і сочники з дріжджового та інших видів тіста з рибним фаршем[2], тертим сиром[3] та іншими начинками.

Назва виробу походить від слова сік[4], оскільки спочатку сочень являв собою прісний[4] коржик, змащений густим соком (олією) з насіння коноплі[4], або коржик з тіста на соку. Готували такі коржі (а також сочиво) тільки на різдвяний Святвечір.

У псковських говірках зазначається, що сочні дбали в поминальні дні. У деяких інших говірках (наприклад, в амурських), сочні називаються коржами (лепёшками)[4].

Річард Джемс у XVII сторіччі залишив такий опис сочні (sotchne): «так називають тонко випечені млинці, приготовані з яєць, пшеничного борошна і олії, вони печуться тонко-тонко на кшталт наших бісквітів або скоріше хрустів (хрустких млинців)»[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Приготовление мучных кондитерских изделий, 1965.
  2. В. В. Похлёбкин, 2015, Сочни.
  3. Ковалёв, 1990.
  4. а б в г д Лутовинова, 2005.

Література

[ред. | ред. код]
  • Похлёбкин В. В. Сочень. Сочни // Кулинарный словарь. — М.: Издательство «Э», 2015. — С. 337—338. — 456 с. — 4000 экз. — ISBN 978-5-699-75127-3.
  •  Бутейкис Н. Г., Кенгис Р. П. Сочни с творогом // Приготовление мучных кондитерских изделий. — М.: Экономика, 1965. — С. 92. — 252 с. — 45 000 экз.
  • Лутовинова И.С. Сочень // Слово о пище русской. — СПб. : Авалон; Азбука-классика, 2005. — С. 102—105, 142—143.
  • Ковалёв Н.И. Сочни // Русская кулинария. — Л. : ИМА-пресс, 1990. — С. 65—66.
  • Беликов В.И. (3 травня 2006). Сочень, сочни. forum.lingvolive.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 31 січня 2020. 
  • Сочень // Толковый словарь русского языка. Том 4 / Под ред. проф. Д.Н. Ушакова. — М. : Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1940.