Перейти до вмісту

Союз українських філателістів і нумізматів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Союз українських філателістів і нумізматів
Ukrainian Philatelic and Numismatic Society

Поштовий конверт України присвячений 50-річчу Спілки українських філателістів і нумізматів (2001)
АбревіатураUPNS(англ.), СУФН(укр.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Типорганізація
громадська спілка
недержавна організація
громадське об'єднання Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано25 лютого 1951 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк Редагувати інформацію у Вікіданих
Сферафілателія, нумізматика і Поштові марки та історія пошти України Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираНью-Йорк Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоAmerican Philatelic Societyd
Royal Philatelic Society of Canadad Редагувати інформацію у Вікіданих
Членів782 (1991) Редагувати інформацію у Вікіданих
Друкований органУкраїнський філателіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт: upns.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Союз українських філателістів і нумізматів (СУФН) (англ. Ukrainian Philatelic and Numismatic Society (UPNS)) заснований 1951 в Нью-Йорку. До 1972 називався «Союз українських філателістів». На сьогодні об'єднує 220 членів з 10 країн.

Історія

[ред. | ред. код]

Одним із засновників «Союзу українських філателістів» у Нью-Йорку, а потім і членом управи був Степан Кікта[1].

СУФН плекає зацікавлення філателією (зокрема дбає про колекціонування українських поштових марок) і нумізматикою. Видає журнал «Український філателіст» (англ. Ukrainian Philatelist) і бюлетень «Вісник» (англ. Trident-Visnyk), влаштовує аукціони.

Головували: Є. Котик, Р. Мартинюк, І. Світ, Л. Попович, Ю. Слюсарчук (з 1971).

Щороку проводиться нагородження найкращих членів Союзу, одна з нагород — імені Юліана Максимчука (англ. Julian G. Maksymczuk Award).

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Радевич-Винницький, Я. К. Кікта Степан // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
  2. Степан Кікта. drohobychyna.com.ua. Вікова спадщина Дрогобиччини. 11 лютого 1988. Архів оригіналу за 5 серпня 2023. Процитовано 5 серпня 2023.