Перейти до вмісту

Список бойових наземних платформ України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бойові наземні платформи — автономні системи озброєння, які заміняють людину в умовах бою. Можуть кріпитися на нерухомі поверхні або на транспортні засоби (бойові роботи).

Наземні безпілотні бойові платформи вперше з'явилися у військах західних армій на початку 2000-х, але тільки на стадії дослідної експлуатації. З початком російсько-української війни в 2014 і особливо після повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році почали активно використовуватися на полі бою.[1]

Бойові наземні платформи українського виробництва

[ред. | ред. код]

Сучасні українські розробки

[ред. | ред. код]
Україна «ШаБля»
ШаБля — бойова наземна платформа, яка по суті є роботизованою кулеметною туреллю, розроблена компанією «Roboneers» і вперше використана у бойових умовах у 2014 році.[2]

За словами розробників, кожна така турель у місцях активних бойових дій щомісяця знищує понад 100 окупантів, і використовують їх у складі 5-ї окремої штурмової Київської бригади та «Вовків Да Вінчі». У вересні 2023 році міністерство оборони України офіційно оголосило про її допуск до експлуатації у ЗСУ в трьох версіях (під кулемети калібру 7,62 ПКТ (кулемет Калашникова), М240 або М2).[3] У січні 2024 року держава Україна, за словами віцепрем'єра Михайла Федорова, вперше законтрактувала цю бойову платформу.[4]

Україна «Ironclad»
Ironclad — роботизована платформа, яка дозволяє вести захист власних позицій та здійснювати штурм ворожих укріплень. Розробка компанії «Roboneers».

Розвиває швидкість до 20 км/год, обладнана тепловізійною камерою та бойовою туреллю «ШаБля М2», маса пустої платформи 1800 кг, корисне навантаження до 400 кг, має броньований панцир від бронебійних куль 7,65х54 мм, відстань ураження до 2 км.[5] У січні 2024 бійці 5 ОШБР продемонстрували відео першого бойового застосування даної розробки з успішним враженням ворожої позиції та техніки. [6]

Україна «Рись»
Рись — ще одна роботизована платформа, яка використовує бойову турель «ШаБля». Також розробку називають «ШаРись».[7]

Власна маса 130 кг і може перевозити до 150 кг, максимальна швидкість - 8 км/год., запас батарей на 20 км або на 4 години безперервної роботи. Управління здійснюється дистанційно на відстані до 1100 м. Використовується в бойових діях з кінця 2023 року.[8] У 2023 році в рамках проєкту Армія Дронів підрозділам ЗСУ було передано 5 платформ Рись.[9]

Україна «Лють»
Лють — броньована роботизована платформа, розробка стартапу «DONS».

Є учасником кластеру Brave1, готується до кодифікації за стандартами ЗСУ та промислового виробництва. Дальність виявлення цілей до 1200 м, озброєння – кулемет ПКТ 7,62 мм, автономна робота – до 72 годин, запас ходу до 20 км, тривалість руху до 3 годин, повна маса 330 кг. Броня 4-го класу захищає від стрілецького озброєння, окрім бронебійного.[10]

Україна «Миротворець»
Миротворець — наземна роботизована платформа, розроблена КВП «Синергія».

Швидкість до 35 км/год, радіус телеконтролю до 2000 м, електричний час роботи від 2-х до 10-х годин, стаціонарний час 15 діб, максимальне корисне навантаження 480 кг, запас безперервного ходу 100 км, плаваюча, озброєння — бойовий модуль «Амулет» від ДККБ «Луч», дистанція знищення техніки супротивника до 5 км.[11]

Україна «D-21-11»
D-21-11 — наземна роботизована платформа універсального типу.

Машина обладнана автоматичною туреллю та може виконувати бойові завдання, а також може використовуватись для логістики. Дистанційно керована турель D-11 озброєна кулеметом та вже пройшла успішні випробування і вона повністю знімна.[12] У планах розробників інтегрувати в розробку натовські види озброєння та посилити стійкість до ворожого РЕБу.[13]

Україна «Скорпіон-2»
Скорпіон-2 — наземна роботизована платформа універсального типу, розробка компанії «Temerland».[14]

Функціональне призначення може бути кількох типів: роботоносець для роботів–сателітів, дрономет (точка базування для літальних апаратів-дронів), платформа для установки автоматичної турелі і навіть трактор для обробки сільськогосподарських угідь. Характристики : силова установка 2*5 кВт, потужність двигуна: 20 к.с., ступінь захисту: IP65, маса платформи 370 кг.[15]

Україна «Скорпіон-3»
Скорпіон-3 — наземна роботизована платформа універсального типу, вдосконалена версія «Скорпіон-2» компанії «Temerland», вперше представлена на виставці «Зброя та Безпека-2021».[16]

Також може бути роботоносцем для роботів–сателітів, дронометом, платформою для установки автоматичної турелі. Обладнаний відеокамерами, радаром, ІЧ прожектором, а два бортових комп’ютери здійснюють обробку перешкод нейронною мережею з усіх боків та забезпечують постійне спостереження за маршрутом.[17]

Україна «Ratel» (кілька модифікацій)
Ratel — багатофункціональна наземна роботизована платформа, яка здатна виконувати різні функції, залежно від модифікацій.

«Ratel-S» (Медоїд) — робот-камікадзе, здатний нести до 40 кілограмів вибухівки, максимальна швидкість до 24 км/год, дальність використання 6 кілометрів, може працювати до 2 годин без підзарядки. Запущений у промислове виробництво.[18]
«Ratel-M» — багатоцільова логістична платформа, вантажність 250 кг, час автономної роботи від 5 годин влітку до 8 годин взимку, дальність радіокерування до 6 км. Використовується для транспортування боєприпасів та продуктів, а також евакуації поранених.[19]
«Ratel Deminer» — мінний трал, який знаходить і нейтралізує протипіхотні міни. Комплекс оснащений денним відеоканалом і здатен знищувати міни типу ПФМ-1, ПМН-4, ПМН-3 та ПМН-2. Випробуваний під час гуманітарного розмінування від протипіхотних мін біля Святогірська Донецької області.[20]

«Ratel Н» — призначений для багатоцільового використання : перевезення вантажу, підвіз боєприпасів на позиції, встановлення додатковихтехнічних засобів. розрахований на функціонування з виконанням переміщення та доставлення корисного навантаження (400 кг) до цілі вручному режимі.[21]

Україна «Каракурт»
Каракурт («Мангал») — наземний повнопривідний колісний дрон-камікадзе , призначений для підриву ворожих позицій та техніки, мінування, підвезення БК.

Характеристики: корисне навантаження до 30 кг вибухівки, дальність управління понад 1500 метрів на ґрунтовій поверхні, радіус дії до 5 км, електродвигун 2 кВт, швидкість до 60 км/год.[22]

Україна «Sirko-S1»
Sirko-S1 — наземна логістична платформа, наземний роботизований комплекс.

Вага: 60 кг Робота батареї нон-стоп: 1 год Камера: термальна/денна Швидкість: 4.1 м/с Дальність роботи: 1000 м ( 5000 м з ретранслятором) Вантажопідйомність: 200 кг

Минулі українські розробки

[ред. | ред. код]
Україна «Фантом»
Фантом— одна із перших бойових наземних платформ. Розробник — підприємство «Спецтехноекспорт» державного концерну «Укроборонпром».

29 серпня 2016 року відбулась презентація платформи, а у 2017 презентовано оновлену версію «Фантом-2». Характеристики : колісна формула 6х6 у першій версії та 8х8 у другій, максимальна швидкість 38 км/год, запас ходу 20 кілометрів, гібридний двигун 30 кВт, корисне навантаження 350 кг, управління — захищений радіоканал з радіусом дії 2,5 км або волоконний кабель завдовжки 5 км. Апарат озброєний 12,7-мм кулеметом на стабілізованій платформі, є можливість встановити протитанковий ракетний комплекс.[23]

Бойові наземні платформи іноземного виробництва в Україні

[ред. | ред. код]
Естонія «THeMIS»
THeMIS — естонська наземна роботизована платформа універсального типу, розроблена компанією Milrem Robotics.

Залежно від модифікацій виконують різні функції: THeMIS Cargo, THeMIS Cargo CASEVAC — логістичні та евакуаційні; THeMIS Cargo Mortar carrier(«міноносець») — налаштований для розміщення 81-мм міномета, додаткового обладнання та боєприпасів; THeMIS Combat Support — бойова підтримка військових в умовах високого ризику. THeMIS Observe — розвідка; На озброєнні Сил оборони України вже перебувають 15 роботизованих платформ.[24]

Чехія «UGV Trail-Blazer»
UGV Trail-Blazer — чеська наземна роботизована платформа, розроблена компанією «Isolit-Bravo».

Характеристики: автономна робота до 8 годин, запас ходу до 32 км, швидкість 4-8 км/год, керується оператором з пульту управління в радіусі 1 км, вантажопідйомність платформи становить до 350 кг. Компанія «Isolit-Bravo» безкоштовно поставила ЗСУ 8 платформ, і вони вже використовуються воїнами 1-ї окремої танкової Сіверської бригади.[25]

Велика Британія «BAD.2»
BAD.2 — розробка робота-собаки від британської компанії « Brit Alliance».

Характеристики: автономна робота 5 годин, швидкість 15 км/год, радіус дії 3,5 км. Собаки-роботи розвідують околиці, виявляють міни-пастки та обчислюють пересування російських військ, першою їх почала використовувати 28-ма окрема механізована бригада.[26]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Наземні бойові платформи: новий гравець на полі бою. Архів оригіналу за 3 лютого 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  2. Бойовий модуль "ШаБля" допущений до експлуатації ЗСУ, хоча на передовій він з часів АТО. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  3. Міноборони прийняло на озброєння перший бойовий модуль «ШаБля». Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  4. Віцепрем'єр Федоров: Україна вперше законтрактувала роботизовані турелі "ШаБля". Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  5. Українські військові випробовують на передовій безпілотного робота Ironclad. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  6. ЗСУ показали, як б’ють рашистів бойовим роботом з модулем "ШаБля". Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  7. Результатом такої кооперації стала поява роботизованого комплексу типу ШаРись. Архів оригіналу за 27 лютого 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  8. Роботизована платформа «Рись» добре показала себе на полі бою. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  9. Безпілотна платформа "Рись" на полі бою: відгуки військових. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  10. В Україні створили броньованого робота "Лють": озброєний кулеметом і готовий до бою. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  11. Платформа «Миротворець» проходить заводські випробування
  12. В Україні випробовують безпілотну платформу D-21-11. Архів оригіналу за 15 січня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  13. Українські військові тестують наземного робота D-21-11. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  14. Запорізькі конструктори розробили три бойові роботизовані платформи. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  15. В Україні створили бойового робота "Скорпіон 2": стріляє та запускає БПЛА. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  16. Роботоносець, дрономет чи бойовий помічник: роботизована платформа "Скорпіон 3" від Temerland на "Зброя та Безпека-2021". Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  17. В Україні розробили унікальний роботоносець з десантом «гномів» на борту. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  18. Українці розробили робот-камікадзе для Сил оборони, який вміщує у себе до 40 кг вибухівки
  19. Українці навчили наземних роботів збивати дрони: як це допоможе ЗСУ в бою. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  20. Українські розробники роботів Ratel створили дистанційно керований комплекс розмінування. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  21. Роботизований комплекс "Ratel Н" | MODX Revolution. robots.com.ua. Процитовано 7 червня 2024.
  22. Дістає окупантів у норах: у ЗСУ на фронті з'явився наземний дрон "Каракурт". Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  23. Українські розробки. Архів оригіналу за 3 лютого 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  24. На озброєнні Сил оборони України вже перебувають 15 роботизованих платформ THeMIS. Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 30 березня 2024.
  25. Чеська компанія безкоштовно передала безпілотники Україні. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 30 березня 2024.
  26. Собаки-роботи на службі ЗСУ: журналісти розповіли про застосування робопсів у Торецьку