Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії
Перевірена версія

Список космічних телескопів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Космічна обсерваторія "Габбл"

Список космічних телескопів містить космічні обсерваторії, розділені на кілька великих груп за діапазонами електромагнітного спектру, в якому вони проводили або проводять спостереження. Відповідно, це:

Телескопи, які проводять спостереження в кількох діапазонах спектру (наприклад, видимий + інфрачервоний), включені до усіх відповідних розділів. В цей список також включені детектори гравітаційних хвиль, космічних променів та різноманітних елементарних частинок.

Деякі космічні телескопи та довжини хвиль, на яких вони працюють станом на 2005 рік

Додаткова інформація

[ред. | ред. код]

Основними операторами космічних телескопів є NASA, ESA, JAXA та CNSA . Також певну кількість апаратів мають: Роскосмос/СРСР, CNRS/CNES, IKI, INTA, SRON, SERC, ISRO, ISAS, DLR, LANL, ASI, Китайська академія наук, MPE та KARI.[1]

В цей список внесені суто обсерваторії, основна задача яких — спостереження космічних об'єктів. Космічні апарати, основна задача яких — дослідження об'єктів Сонячної системи, винесені в окремий Список міжпланетних космічних апаратів. Штучні супутники Землі, основна задача яких — дослідження нашої планети (метеорологічні, океанографічні, для атмосферних досліджень, тощо), також винесені в окремий Список ШСЗ, призначених для дослідження Землі.

Параметри орбіти кожного космічного апарату наведено за наступним алгоритмом:

  1. Для навколоземної орбіти — мінімальна (перигей) та максимальна (апогей) висота орбіти в кілометрах.
  2. Для навколосонячної орбіти — мінімальна та максимальна відстань від центру мас Сонячної системи у астрономічних одиницях.
  3. Для космічних апаратів, розташованих у точках Лагранжа L1, L2, відстань не наводиться.

Дати запусків та завершення місій подані у форматі дата, місяць, рік (ДД.ММ.РРРР). Для апаратів, які станом на сьогоднішній день (23 лютого 2023 року) продовжують функціонувати, наведена лише дата запуску. Для кожного апарату вказується його поточний (на 23 лютого 2023 року) статус: активний або недіючий. Інформація про космічні телескопи, запуск яких ще не відбувся, але запланований на 2023 та подальші роки, наведена в окремій таблиці.

Для кожного апарату наведено його офіційну назву англійською. Якщо в українській мові є власна транслітерація назви, вона також написана у відповідному стовпчику. Виключення — космічні апарати серії «Протон», їх назви наведено одразу в оригіналі (російською), оскільки вони збігаються з українським відповідником.

Гамма-випромінювання

[ред. | ред. код]
Докладніше: Гамма-астрономія

Телескопи, які досліджують астрономічні високоенергетичні джерела гамма-випромінювання. Цей діапазон електромагнітного спектру поглинається атмосферою, тому його дослідження можливе суто з використанням стратостатів або космічних апаратів. Гамма-промені утворюються внаслідок різноманітних фізичних процесів в наднових зорях, нейтронних зорях, пульсарах та чорних дірах. Також подібні прилади детектують гамма-всплески з надзвичайно високими енергіями, однак їх джерела наразі не ідентифіковані.[2]

Фотографія Назва (Абревіатура) Оператор Орбіта Статус Дати запуску/припинення роботи

(ДД.ММ.РРРР)

Посилання
Протон-1 СРСР Навколоземна (183-589 км) Недіючий 16.07.1965 - 11.10.1965 [3]
Протон-2 СРСР Навколоземна (191-637 км) Недіючий 02.11.1965 - 06.02.1966 [3]
Протон-3 СРСР Навколоземна (191-637 км) Недіючий 06.07.1966 - 16.09.1966 [4]
Протон-4 СРСР Навколоземна (248-477 км) Недіючий 16.11.1968 - 24.07.1969 [5]
Second Small Astronomy Satellite (SAS 2) NASA Навколоземна (443-632 км) Недіючий 15.11.1972 - 08.06.1973 [6]
Cos-B ESA Навколоземна (340-99 876 км) Недіючий 09.08.1975 - 25.04.1982 [7][8]
3rd High Energy Astronomy Observatory (HEAO 3) NASA Навколоземна (486.4-504.9 км) Недіючий 20.09.1979 - 29.05.1981 [9][10]
Гранат

Granat

CNRS + IKI Навколоземна (2 000-200 000 км) Недіючий 01.12.1989 - 25.05.1999 [11][12]
Гамма

Gamma

СРСР + CNES + Роскосмос Навколоземна (375 км) Недіючий 01.07.1990 - 1992 [13]
Комптон

Compton Gamma Ray Observatory (CGRO)

NASA Навколоземна (362-457 км) Недіючий 05.04.1991 - 04.06.2000 [14]
Low Energy Gamma Ray Imager (LEGRI) INTA Навколоземна (600 км) Недіючий 19.05.1991 - 04.07.2000 [15][16]
High Energy Transient Explorer 2 (HETE 2) NASA Навколоземна (590-650 км) Недіючий 09.10.2000 - 03.2008 [17]
International Gamma Ray Astrophysics Laboratory (INTEGRAL) ESA Навколоземна (639-153 000 км) Активний 17.10.2002 [18]
Swift Gamma Ray Burst Explorer NASA Навколоземна (585-604 км) Активний 20.11.2004 [19]
Astrorivelatore Gamma ad Immagini LEggero (AGILE) ISA Навколоземна (524-553 км) Активний 23.04.2007 [20]
Fermi Gamma-ray Space Telescope NASA Навколоземна (555 км) Активний 11.06.2008 [21]
Gamma-Ray Burst Polarimeter (GAP, назва інструменту)

Interplanetary Kite-craft Accelerated by Radiation Of the Sun (IKAROS, назва космічного апарату)

JAXA Геліоцентрична Активний 21.05.2010 [22][23][24][25]

Рентгенівське випромінювання

[ред. | ред. код]
Докладніше: Рентгенівська астрономія

Рентгенівські обсерваторії детектують високоенергетичні фотони, які називаються рентгенівським випромінюванням (англ. X-rays). Як і у випадку з гамма-променями, вони поглинаються земною атмосферою, тому їх можна спостерігати лише в її верхніх шарах або у космосі. Кілька типів астрофізичних об’єктів випромінюють у рентгенівському діапазоні: скупчення галактик, чорні діри в активних ядрах галактик, залишки наднових, нейтронні зорі, білі карлики або подвійні змінні зорі з білими карликами (вони ж катаклізмічні змінні зорі), нейтронними зорями чи чорними дірами (рентгенівські подвійні). Деякі тіла Сонячної системи також є джерелами рентгенівського випромінювання, найпомітнішим з яких є Сонце та Місяць (внаслідок відбиття сонячних променів). Вважається, що комбінація багатьох окремих джерел рентгенівського випромінювання створює спостережуваний рентгенівський фон.

Фотографія Назва (Абревіатура) Оператор Орбіта Статус Дати запуску/припинення роботи

(ДД.ММ.РРРР)

Посилання
Ухуру

Uhuru

NASA Навколоземна (531-572 км) Недіючий 12.12.1970 - 03.1973 [26][27]
Astronomical Netherlands Satellite(інші мови) (ANS) SRON Навколоземна (226-1176 км) Недіючий 30.08.1974 - 06.1976 [28]
Ariel V SRC + NASA Навколоземна (520 км) Недіючий 15.10.1974 - 14.03.1980 [29][30]
Аріабхата ISRO Навколоземна (563-619 км) Недіючий 19.04.1975 - 23.04.1975 [31][32]
Third Small Astronomy Satellite (SAS-C) NASA Навколоземна (509-516 км) Недіючий 07.05.1975 - 04.1979 [33][34]
Cos-B ESA Навколоземна (340-99 876 км) Недіючий 09.08.1975 - 25.04.1982 [7][8]
Cosmic Radiation Satellite(інші мови) (CORSA) ISAS - Недіючий 06.02.1976 (невдалий запуск) [35]
1st High Energy Astronomy Observatory(інші мови) (HEAO 1) NASA Навколоземна (445 км) Недіючий 12.08.1977 - 09.01.1979 [36][37][38]
Обсерваторія Ейнштейна (HEAO 2) NASA Навколоземна (465-476 км) Недіючий 13.11.1978 - 26.04.1981 [39]
Hakucho (CORSA-b)(інші мови) ISAS Навколоземна (421-433 км) Недіючий 21.02.1979 - 16.04.1985 [40][40][41]
3rd High Energy Astronomy Observatory (HEAO 3) NASA Навколоземна (486.4-504.9 км) Недіючий 20.09.1979 - 29.05.1981 [9][10]
Tenma(інші мови) (Astro-B) ISAS Навколоземна (489-503 км) Недіючий 20.02.1983 - 19.01.1989 [42][43]
Astron IKI Навколоземна (2 000-200 000 км) Недіючий 23.03.1983 - 06.1989 [44][45]
EXOSAT ESA Навколоземна (347-191 709 км) Недіючий 26.05.1983 - 08.04.1986 [46][47]
Ginga(інші мови) (Astro-C) ISAS Навколоземна (517–708 км) Недіючий 05.02.1987 - 01.11.1991 [48][49]
Гранат

Granat

CNRS + IKI Навколоземна (2 000-200 000 км) Недіючий 01.12.1989 - 25.05.1999 [11][12]
ROSAT NASA + DLR Навколоземна (580 км) Недіючий 01.06.1990 - 12.02.1999 [50][51]
Broad Band X-ray Telescope / Astro 1(інші мови) NASA Навколоземна (580 км) Недіючий 02.12.1990 - 11.12.1990 [52]
Передовий супутник для космології та астрофізики (англ. Advanced Satellite for Cosmology and Astrophysics, ASCA, Astro-D) ISAS + NASA Навколоземна (523.6-615.3 км) Недіючий 20.02.1993 - 02.03.2001 [53]
Array of Low Energy X-ray Imaging Sensors(інші мови) (Alexis) LANL Навколоземна (749-884 км) Недіючий 25.04.1993 - 2005 [54][55]
Rossi X-ray Timing Explorer(інші мови) (RXTE) NASA Навколоземна (409 км) Недіючий 30.12.1995 - 03.01.2012 [56][57]
BeppoSAX ASI Навколоземна (575–594 км) Недіючий 30.04.1996-30.04.2002 [58][59]
A Broadband Imaging X-ray All-sky Survey (ABRIXAS) DLR Навколоземна (549–598 км) Недіючий 28.04.1999-01.07.1999 [60][61]
Чандра

Chandra X-ray Observatory

NASA Навколоземна (9 942–140 000 км) Активний 23.07.1999 [62]
XMM-Newton NASA Навколоземна (7 365–114 000 км) Активний 10.12.1999 [63]
High Energy Transient Explorer 2 (HETE 2) NASA Навколоземна (590–650 км) Недіючий 09.10.2000 - 03.2008 [17]
International Gamma Ray Astrophysics Laboratory (INTEGRAL) ESA Навколоземна (639–153 000 км) Активний 17.10.2002 [18]
Swift Gamma Ray Burst Explorer NASA Навколоземна (585–604 км) Активний 20.11.2004 [19]
Suzaku(інші мови) (Astro-E2) JAXA + NASA Навколоземна (550 км) Недіючий 10.07.2005 - 02.09.2015 [64]
Astrorivelatore Gamma ad Immagini LEggero (AGILE) ISA Навколоземна (524-553 км) Активний 23.04.2007 [20]
Nuclear Spectroscopic Telescope Array (NuSTAR) NASA Навколоземна (603.5 км) Активний 13.06.2012 [65][66][67]
Astrosat ISRO Навколоземна (600-650 км) Активний 28.09.2015 [68][69]
Hitomi (Astro-H) JAXA Навколоземна (575 км) Недіючий 17.02.2016 - 28.04.2016 [70][71][72]
Михайло Ломоносов

Mikhailo Lomonosov

Московський державний університет імені М. В. Ломоносова Навколоземна (478-493 км) Недіючий 28.04.2016 - 30.06.2018 [73][74]
Neutron Star Interior Composition Explorer (NICER) NASA Навколоземна, на борту МКС Активний 07.06.2017 [75]
Hard X-ray Modulation Telescope(інші мови) (HXMT) CNSA + Китайська академія наук Навколоземна (545-554.1 км) Активний 14.06.2017 [76]
Спектр-РГ

Spektr-RG

RSRI & MPE Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце Активний 13.07.2019
IXPE(інші мови) NASA Навколоземна (540 км) Активний 09.12.2021 [77][78]
X-Ray Imaging and Spectroscopy Mission (XRISM) JAXA Навколоземна (550 км) Активний 6.09.2023 [79]
X-ray Polarimeter Satellite (XPoSat) IRSO + RRI Навколоземна (640 км) Активний 1.01.2024 [80]
Einstein Probe Китайська академія наук + ESA Навколоземна (590 км) Активний 9.01.2024 [81]
Space Variable Objects Monitor

SVOM

CNSA, Китайська академія наук, CNES Низька навколоземна орбіта Активний 22.06.2024 [82]

Ультрафіолетове випромінювання

[ред. | ред. код]
Докладніше: Ультрафіолетова астрономія

Ультрафіолетові телескопи проводять спостереження на довжинах ультрафіолетових хвиль, тобто приблизно від 10 до 320 нм. Ультрафіолетове світло поглинається земною атмосферою, відповідно, наземні спостереження неможливі, як і у випадку рентгенівських та гамма-променів. До об’єктів, що випромінюють в ультрафіолеті, належать Сонце, інші зорі та галактики.[83][84]

Фотографія Назва (Абревіатура) Оператор Орбіта Статус Дати запуску/припинення роботи

(ДД.ММ.РРРР)

Посилання
Orbiting Astronomical Observatory 2 (OAO-2, Stargazer) NASA Навколоземна (749-758 км) Недіючий 07.12.1968 - 01.1973 [85][86]
Космічна обсерваторія Оріон-1 СРСР Навколоземна (200-222 км) Недіючий 19.04.1971 - 1971 [87][88]
Космічна обсерваторія Оріон-2 СРСР Навколоземна (188-247 км) Недіючий 18.12.1973 - 1973 [87][88]
Far Ultraviolet Camera/Spectrograph(інші мови) (UVC) NASA Недіючий 16.02.1972 - 23.04.1972 [89]
OAO-3 Copernicus NASA Навколоземна (713-724 км) Недіючий 21.08.1972 - 02.1981 [85]
Astronomical Netherlands Satellite(інші мови) (ANS) SRON Навколоземна (266-1 176 км) Недіючий 30.07.1974 - 03.1976 [28]
International Ultraviolet Explorer(інші мови) (IUE) ESA + NASA + SERC Навколоземна ( км) Недіючий 26.01.1978 - 30.09.1996 [90][91]
Astron IKI Навколоземна (2 000-200 000 км) Недіючий 23.03.1983 - 06.1989 [44][45]
Габбл ESA + NASA Навколоземна (586.47-610.44 км) Активний 24.04.1990 [92]
Broad Band X-ray Telescope / Astro 1(інші мови) NASA Навколоземна (580 км) Недіючий 02.12.1990 - 11.12.1990 [52]
Extreme Ultraviolet Explorer(інші мови) (EUVE) NASA Навколоземна (515-527 км) Недіючий 07.06.1992 - 31.01.2001 [93]
Astro 2 (STS-67) NASA Навколоземна (349-363 км)

На борту космічної станці

Недіючий 02.03.1993 - 18.03.1993 [94]
Far Ultraviolet Spectroscopic Explorer (FUSE) NASA + CNSA + Китайська академія наук Навколоземна (752-767 км) Недіючий 24.06.1999 - 12.07.2007 [95]
Cosmic Hot Interstellar Spectrometer (CHIPS) NASA Навколоземна (578-594 км) Недіючий 13.01.2003 - 11.04.2008 [96]
Galaxy Evolution Explorer (GALEX) NASA Навколоземна (691-697 км) Недіючий 28.04.2003 - 28.06.2013 [97][97][98]
Korea Advanced Institute of Science and Technology Satellite 4(інші мови) (Kaistsat 4) KARI Навколоземна (675-695 км) Недіючий 27.09.2003 - 2007 [99]
Swift Gamma Ray Burst Explorer NASA Навколоземна (585–604 км) Активний 20.11.2004 [28]
Hisaki(інші мови) (SPRINT-A) JAXA Навколоземна (958- 1162 км) Активний 14.09.2013
Venus Spectral Rocket Experiment(інші мови) NASA Суборбітальний проліт навколо Венери (до 300 км) Активний 14.09.2013 [100]
Lunar-based ultraviolet telescope (LUT) CNSA Поверхня Місяця Активний 01.12.2013
Astrosat ISRO Навколоземна (600-650 км) Активний 28.09.2015 [68][69]
Spatial Heterodyne Interferometric Emission Line Dynamics Spectrometer (SHIELDS) NASA - Недіючий 19.04.2021 (невдалий запуск) [101]
Colorado Ultraviolet Transit Experiment(CUTE) NASA, Університет Колорадо сонячно-синхронна Активний 27.09.2021 [102]

Видиме світло

[ред. | ред. код]
Докладніше: Оптична астрономія

Дослідження космосу за допомогою вивчення видимого світла від космічних об'єктів є найбільш давнім і найрозповсюдженішим з усіх типів досліджень. Наразі основу спостережувальної астрономії складають саме оптичні наземні телескопи. Додавання космічної складової вивело оптичну астрономію на принципово новий рівень завдяки нівелюванню земної атмосфери, яка хоч і не поглинає хвилі на довжинах 400-760 нм, однак суттєво спотворює їх. Джерелами випромінювання у видимому діапазоні є: газо-пилові хмари, астероїди, комети, супутники, планети, зорі, зоряні скупчення, галактики, тощо.[103]

Фотографія Назва (Абревіатура) Оператор Орбіта Статус Дати запуску/припинення роботи

(ДД.ММ.РРРР)

Посилання
Гіппаркос

Hipparcos

ESA Навколоземна (223-35 632 км) Недіючий 08.08.1989 - 03.1993 [104][105]
Габбл

Hubble Space Telescope

ESA + NASA Навколоземна (586.47-610.44 км) Активний 24.04.1990 [92]
MOST CSA Навколоземна (819–832 км) Недіючий 30.06.2003 - 03.2019 [106]
Swift Gamma Ray Burst Explorer NASA Навколоземна (585–604 км) Активний 20.11.2004 [28]
CoRoT ESA + CNES Навколоземна (872–884 км) Недіючий 27.12.2006 - 2013 [107]
Кеплер

Kepler

NASA Геліоцентрична ( а.о.) Недіючий 06.03.2009 - 30.10.2018 [108][109][110]
BRITE constellation Австралія, Канада, Польща Навколоземна Активний 25.02.2013 ("Австрія" та "Uni")

21.11.2013 ("Lem") 19.06.2014 ("Торонто" та "Монреаль") 19.08.2014 ("Heweliusz")

[111][112]
Near Earth Object Surveillance Satellite(інші мови) (NEOSSat) CSA, DRDC Сонячно-синхронна (776–792 км) Активний 25.02.2013 [113][114]
Gaia ESA Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце Активний 19.12.2013 [115]
Astrosat ISRO Навколоземна (600-650 км) Активний 28.09.2015 [68][69]
Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS) NASA Навколоземна (– км) Активний 18.04.2018 [116][117]
Хеопс

CHEOPS

ESA Сонячно-синхронна Активний 18.12.2019 [118]
Евклід

Euclid

ESA Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце Активний 1.07.2023 [119]
International Lunar Observatory Precursor(інші мови) (ILO-X) International Lunar Observatory Association Поверхня Місяця

Басейн Південний полюс — Ейткен

Недіючий 02.2024 Iloa Receives First Moon Surface And Lunar Descent Images From Ilo-x Aboard Intuitive Machines’ Im-1 Nova-c Lander Odysseus

Інфрачервоне світло

[ред. | ред. код]
Докладніше: Інфрачервона астрономія та Субміліметрова астрономія

Інфрачервоне світло має нижчу енергію, ніж видиме світло, тому випромінюється джерелами, які або холодніші, або віддаляються від земного спостерігача з високою швидкістю. Таким чином, основні джерела інфрачервоного випромінювання — це планети, холодні зорі (включаючи коричневих карликів), туманності та галактики з відносно великим червоним зсувом.

Фотографія Назва (Абревіатура) Оператор Орбіта Статус Дати запуску/припинення роботи

(ДД.ММ.РРРР)

Посилання
IRAS NASA Навколоземна (889–903 км) Недіючий 25.01.1983 - 21.11.1983 [120]
Infrared Telescope in Space(інші мови) ISAS + NASDA Навколоземна (486 км) Недіючий 18.03.1995 25.04.1995 [121][122]
Infrared Space Observatory(інші мови) (ISO) ESA Навколоземна (1000–70 500 км) Недіючий 17.11.1995 16.05.1998 [123][124]
Midcourse Space Experiment (MSX) USN Навколоземна (900 км) Недіючий 24.04.1996 26.02.1997
Submillimeter Wave Astronomy Satellite(інші мови) (SWAS) NASA Навколоземна (638–651 км) Недіючий 06.12.1998-2005 [125]
Wide Field Infrared Explorer (WIRE) NASA - Недіючий 05.03.1999 (невдалий запуск) [126][127]
Спітцер

Spitzer Space Telescope

NASA Геліоцентрична (0.98–1.02 км) Недіючий 25.08.2003 30.01.2020 [128][129]
Akari(інші мови) (Astro-F) JAXA Навколоземна (586.47–610.44 км) Недіючий 21.02.2006 24.11.2011 [130][131]
Гершель

Herschel Space Observatory

ESA + NASA Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце Недіючий 14.05.2009 29.04.2013 [132][133][134][135][136]
Wide-field Infrared Survey Explorer (WISE) NASA Навколоземна (500 км) Активний 14.12.2009 [137][138][139]
Хеопс

CHEOPS

ESA Сонячно-синхронна Активний 18.12.2019 [118]
Джеймс Вебб

James Webb Space Telescope (JWST)

NASA + ESA + CSA Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце Активний 25.12.2021 [140]

Мікрохвильове та радіовипромінювання

[ред. | ред. код]
Докладніше: Радіоастрономія та Радіоінтерферометрія з наддовгою базою

Мікрохвильові космічні телескопи переважно використовувалися для вимірювання космологічних параметрів космічного мікрохвильового фону. Вони також вимірюють синхротронне випромінювання та гальмівне випромінювання нашої Галактики. Також об'єктам досліджень цих апаратів є позагалактичні компактні джерела та скупчення галактик, які випромінюють через ефект Сюняєва-Зельдовича.

Оскільки атмосфера є прозорою для радіохвиль, радіотелескопи в космосі є найкориснішими для інтерферометрії з наддовгою базою. Цей метод полягає в проведенні одночасних спостережень джерела за допомогою супутника та наземного телескопа. Шляхом об'єднання їхніх сигналів фактично створюється імітація радіотелескопа розміром, рівним відстані між двома телескопами. Типовими цілями для спостережень є залишки наднових, мазери, явища гравітаційнійного лінзування, тощо.[141]

Фотографія Назва (Абревіатура) Оператор Орбіта Статус Дати запуску/припинення роботи

(ДД.ММ.РРРР)

Посилання
Cosmic Background Explorer (COBE) NASA Навколоземна (900 км) Недіючий 18.11.1989 – 23.12.1993 [142]
Odin Swedish Space Corporation Навколоземна (622 км) Активний 20.02.2001 [143]
WMAP NASA Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце Недіючий 30.06.2001 – 10.2010 [144]
Планк

Planck

ESA Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце Недіючий 14.05.2009 – 10.2013 [135][145]
Highly Advanced Laboratory for Communications and Astronomy (HALCA, VSOP or MUSES-B) ISAS Навколоземна (560 - 21 400 км) Недіючий 12.02.1997 – 30.11.2005 [146][147]
Радіоастрон

Spektr-R (RadioAstron)

ASC LPI Навколоземна (10 000 - 390 000 км) Недіючий 18.07.2011 – 11.01.2019 [148][149]

Інші детектори

[ред. | ред. код]
Докладніше: Детектор гравітаційних хвиль

Космічні апарати, які виявляють елементарні частинки та космічні промені. Вони можуть випромінюватися Сонцем, нашою галактикою (галактичні космічні промені) і позагалактичними джерелами (позагалактичні космічні промені). Існують також надвисокоенергетичні космічні промені від активних галактичних ядер, які можуть бути виявлені навіть наземними детекторами.

Також до цієї категорії відносяться детектори гравітаційних хвиль, які вимірюють коливання часо-простору.

Фотографія Назва (Абревіатура) Оператор Орбіта Статус Дати запуску/припинення роботи

(ДД.ММ.РРРР)

Посилання
Протон-1 СРСР Навколоземна (183-589 км) Недіючий 16.07.1965 - 11.10.1965 [3]
Протон-2 СРСР Навколоземна (191-637 км) Недіючий 02.11.1965 - 06.02.1966 [3]
3rd High Energy Astronomy Observatory (HEAO 3) NASA Навколоземна (486.4-504.9 км) Недіючий 20.09.1979 - 29.05.1981 [9][10]
SAMPEX(інші мови) NASA Навколоземна (512–687 км) Недіючий 03.071992 - 30.06.2004 [150]
Магнітний альфа-спектрометр

Alpha Magnetic Spectrometer 01 (AMS-01)

NASA Навколоземна (296 км) Недіючий 02.06.1998 - 12.06.1998 [151]
Payload for Antimatter Matter Exploration and Light-nuclei Astrophysics (PAMELA) ISA + INFN + Роскосмос + DLR + SNSB Навколоземна (350–610 км) Недіючий 15.05.2006 - 07.02.2016
IBEX NASA Навколоземна (86 000–259 000 км) Активний 19.10.2008
Магнітний альфа-спектрометр

Alpha Magnetic Spectrometer 02 (AMS-02)

NASA Навколоземна, на борту МКС (353 км) Активний 16.05.2011 [152]
Dark Matter Particle Explorer(інші мови) (DAMPE) CNSA + Китайська академія наук Навколоземна (500 км) Активний 17.12.2015 [153]
CALET

CALorimetric Electron Telescope

JAXA Навколоземна, на борту МКС (353 км) Активний 19.09.2015 [154]
LISA Pathfinder ESA Геліоцентрична ( а.о.) Недіючий 03.12.2015 - 30.06.2017 [155]

Заплановані місії

[ред. | ред. код]

В даній таблиці вказані космічні телескопи, запуск яких був анонсований та є якась (принаймні базова) інформація.

Фотографія Назва (Абревіатура) Оператор Орбіта Дати запуску/припинення роботи

(ДД.ММ.РРРР)

Посилання
TOLIMAN NASA Навколоземна ~2025 [156]
Сюньтянь

Xuntian

CNSA + Китайська академія наук Навколоземна ~2026 [157]
SPHEREx NASA Навколоземна ~2025 [158]
Astrosat-2 ISRO + IUCAA Навколоземна ~2025 [159]
PLATO ESA Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце ~2026 [160]
Nancy Grace Roman Space Telescope

(Wide Field Infrared Survey Telescope; WFIRST)

NASA + DOE Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце ~2027 [161]
ARIEL ESA Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце ~2029 [162]
Advanced Telescope for High Energy Astrophysics (Athena) ESA + NASA + JAXA Точка Лагранжа L2 системи Земля-Сонце ~2035 [163]
Laser Interferometer Space Antenna (LISA) ESA Геліоцентрична ~2037 [164]
Habitable Worlds Observatory(інші мови) NASA — ~2035-2040 [165][166]
Great Observatory Technology Maturation Program (GOMAP) NASA — ~2040-... [165]
New Great Observatories NASA — ~2040-... [165]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. ↑ As NASA's Telescopes Falter, Astronomers Fear Losing Their Eyes In Space. NDTV.com. Архів оригіналу за 27 червня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
  2. ↑ Gamma-rays. web.archive.org. 29 лютого 2008. Архів оригіналу за 29 лютого 2008. Процитовано 21 лютого 2023.
  3. ↑ а б в г The Proton 1 & 2 satellite missions. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
  4. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 30 вересня 2023.
  5. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
  6. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  7. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  8. ↑ а б Cos-B overview. www.esa.int (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023.
  9. ↑ а б в NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  10. ↑ а б в The High Energy Astrophysics Observatory-3 (HEAO-3). heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  11. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 21 лютого 2023.
  12. ↑ а б Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 11 червня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2011. Процитовано 21 лютого 2023.
  13. ↑ The Gamma Satellite. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  14. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  15. ↑ Instrumentation: Low Energy Gamma-Ray Imager (LEGRI). www.sr.bham.ac.uk. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 21 лютого 2023.
  16. ↑ LEGRI. web.archive.org. 17 квітня 2001. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 21 лютого 2023.
  17. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  18. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 21 лютого 2023.
  19. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  20. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  21. ↑ The Fermi Gamma-ray Space Telescope. fermi.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 21 лютого 2023.
  22. ↑ Архівована копія. astro.s.kanazawa-u.ac.jp. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 21 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Yonetoku, Daisuke; Murakami, Toshio; Gunji, Shuichi; Mihara, Tatehiro; Sakashita, Tomonori; Morihara, Yoshiyuki; Kikuchi, Yukihiro; Takahashi, Takuya; Fujimoto, Hirofumi (25 червня 2011). Gamma-Ray Burst Polarimeter (GAP) aboard the Small Solar Power Sail Demonstrator IKAROS. Publications of the Astronomical Society of Japan (англ.). Т. 63, № 3. с. 625—638. doi:10.1093/pasj/63.3.625. ISSN 0004-6264. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
  24. ↑ Yonetoku, D.; Murakami, T.; Gunji, S.; Mihara, T.; Sakashita, T.; Morihara, Y.; Kikuchi, Y.; Fujimoto, H.; Toukairin, N. (2010). Gamma-Ray Burst Polarimeter - GAP - aboard the Small Solar Power Sail Demonstrator IKAROS. doi:10.48550/ARXIV.1010.5305. Архів оригіналу за 21 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023.
  25. ↑ JAXA | Small Solar Power Sail Demonstrator "IKAROS". JAXA | Japan Aerospace Exploration Agency (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
  26. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 21 лютого 2023.
  27. ↑ The Uhuru Satellite. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2023.
  28. ↑ а б в г NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  29. ↑ The Ariel V Satellite. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2023.
  30. ↑ The Ariel V Satellite. web.archive.org. 29 вересня 2006. Архів оригіналу за 2 квітня 2009. Процитовано 21 лютого 2023.
  31. ↑ The Aryabhata satellite. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 21 лютого 2023.
  32. ↑ Harvey, Brian (2000). The Japanese and Indian space programmes : two roads into space. London: Springer. ISBN 1-85233-199-2. OCLC 43296619.
  33. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  34. ↑ The Third Small Astronomy Satellite (SAS-3). web.archive.org. 13 січня 2004. Архів оригіналу за 13 січня 2004. Процитовано 21 лютого 2023.
  35. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  36. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  37. ↑ The High Energy Astrophysics Observatory-1. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  38. ↑ The High Energy Astrophysics Observatory-1. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  39. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  40. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  41. ↑ The Hakucho [CORSA-B] Satellite. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2023.
  42. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  43. ↑ Institute of Space and Astronautical Science | JAXA. web.archive.org. 8 лютого 2007. Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 21 лютого 2023.
  44. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  45. ↑ а б The Astron satellite. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  46. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  47. ↑ ESA Science & Technology - EXOSAT. sci.esa.int. Архів оригіналу за 21 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023.
  48. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  49. ↑ The Ginga Observatory. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2023.
  50. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  51. ↑ The Roentgen Satellite. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 21 лютого 2023.
  52. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  53. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  54. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  55. ↑ AeroAstro Returning to Space With Launch of STPSat-1 This Fall. web.archive.org. 8 червня 2006. Архів оригіналу за 8 червня 2006. Процитовано 21 лютого 2023.
  56. ↑ RXTE GOF: News. web.archive.org. 7 січня 2004. Архів оригіналу за 7 січня 2004. Процитовано 21 лютого 2023.
  57. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 21 лютого 2023.
  58. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  59. ↑ HEASARC: BeppoSAX Guest Observer Facility. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 21 лютого 2023.
  60. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 21 лютого 2023.
  61. ↑ ABRIXAS. web.archive.org. 8 лютого 2002. Архів оригіналу за 8 лютого 2002. Процитовано 21 лютого 2023.
  62. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 22 травня 2016. Процитовано 22 лютого 2023.
  63. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2023.
  64. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2023.
  65. ↑ NuSTAR X-ray telescope launched on mission to search for black holes | Space News, Space Science. www.cbsnews.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
  66. ↑ NuSTAR Quickfacts. web.archive.org. 3 лютого 2008. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 22 лютого 2023.
  67. ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 24 червня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2013. Процитовано 22 лютого 2023.
  68. ↑ а б в ASTROSAT | astrosat. astrosat.iucaa.in. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 22 лютого 2023.
  69. ↑ а б в ASTROSAT, India’s unique space observatory. The Hindu (en-IN) . 27 вересня 2015. ISSN 0971-751X. Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
  70. ↑ JAXA | X-ray Astronomy Satellite "Hitomi" (ASTRO-H). JAXA | Japan Aerospace Exploration Agency (англ.). Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 22 лютого 2023.
  71. ↑ Gruss, Mike (29 березня 2016). U.S. Air Force: No evidence malfunctioning Japanese satellite was hit by debris. SpaceNews (амер.). Процитовано 22 лютого 2023.
  72. ↑ JAXA | X線天文衛星ASTRO-H「ひとみ」異常事象調査報告書A改訂等について. JAXA | 宇宙航空研究開発機構 (яп.). Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
  73. ↑ Clark, Stephen. Soyuz prepared for first flight from Siberian cosmodrome – Spaceflight Now (амер.). Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
  74. ↑ Mikhailo Lomonosov. russianspaceweb.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
  75. ↑ The Neutron Star Interior Composition Explorer Mission. heasarc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 22 лютого 2023.
  76. ↑ HTMT Home Page. web.archive.org. 22 червня 2012. Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 22 лютого 2023.
  77. ↑ IXPE: In the News. ixpe.msfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 22 лютого 2023.
  78. ↑ Soffitta, Paolo (29 серпня 2017). IXPE the Imaging X-ray Polarimetry Explorer. UV, X-Ray, and Gamma-Ray Space Instrumentation for Astronomy XX. SPIE. doi:10.1117/12.2275485. Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
  79. ↑ Японія запустила рентгенівську обсерваторію та нову місячну місію. universemagazine.com. Процитовано 17 вересня 2023.
  80. ↑ https://spacenews.com/india-launches-x-ray-astronomy-satellite/
  81. ↑ https://www.esa.int/ESA_Multimedia/Images/2024/01/Einstein_Probe_lifts_off_on_a_mission_to_monitor_the_X-ray_sky
  82. ↑ Xin, Ling (22 червня 2024). China-France satellite launched to monitor most powerful explosions in space. South China Morning Post. Процитовано 22 червня 2024.
  83. ↑ Cox, Arthur N. (2000). Allen's astrophysical quantities (вид. 4th ed). New York: AIP Press. ISBN 0-387-98746-0. OCLC 40473741.
  84. ↑ Ultraviolet Waves. web.archive.org. 17 жовтня 2013. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 22 лютого 2023.
  85. ↑ а б Darling, David. Orbiting Astronomical Observatory. www.daviddarling.info. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 22 лютого 2023.
  86. ↑ Orbiting Astronomical Observatory OAO-2. www.sal.wisc.edu. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 22 лютого 2023.
  87. ↑ а б Gurzadyan, G. A.; Ohanesyan, J. B. (1972-09). Observed Energy Distribution of α Lyra and β Cen at 2000–3800 Å. Nature (англ.). Т. 239, № 5367. с. 90—90. doi:10.1038/239090a0. ISSN 0028-0836. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 22 лютого 2023.
  88. ↑ а б Gurzadyan, G. A. (1974-07). Ultraviolet spectra of Capella. Nature (англ.). Т. 250, № 5463. с. 204—205. doi:10.1038/250204a0. ISSN 0028-0836. Архів оригіналу за 16 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
  89. ↑ UV Camera. web.archive.org. 20 лютого 2013. Архів оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 22 лютого 2023.
  90. ↑ ESA Science & Technology - IUE. sci.esa.int. Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
  91. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 22 лютого 2023.
  92. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 22 лютого 2023.
  93. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 22 лютого 2023.
  94. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 22 лютого 2023.
  95. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 22 лютого 2023.
  96. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 22 лютого 2023.
  97. ↑ а б NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 22 лютого 2023.
  98. ↑ Press Release: NASA Decommissions Its Galaxy Hunter Spacecraft. www.galex.caltech.edu. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 22 лютого 2023.
  99. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2023.
  100. ↑ PASS - Science Background - Frequently Asked Questions About VeSpR. www.bu.edu. Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
  101. ↑ Hatfield, Miles (15 квітня 2021). SHIELDS Up! NASA Rocket to Survey Our Solar System’s Windshield. NASA. Архів оригіналу за 1 листопада 2022. Процитовано 22 лютого 2023.
  102. ↑ Home. Colorado Ultraviolet Transit Experiment (CUTE). Процитовано 15 жовтня 2024.
  103. ↑ Moore, Patrick (1997). Atlas of the universe. [London]: Philip's. ISBN 0-540-07465-9. OCLC 1252176758.
  104. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  105. ↑ Cosmos Home - Cosmos. www.cosmos.esa.int. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  106. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  107. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  108. ↑ Nasa launches Earth hunter probe (брит.). 7 березня 2009. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 23 лютого 2023.
  109. ↑ Kepler: Home Page. web.archive.org. 6 березня 2014. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2023.
  110. ↑ Kepler | About | Mission News. web.archive.org. 26 липня 2007. Архів оригіналу за 26 липня 2007. Процитовано 23 лютого 2023.
  111. ↑ BRITE-Constellation. brite-constellation.at (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  112. ↑ The Constellation. brite-constellation.at (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  113. ↑ published, Miriam Kramer (25 лютого 2013). Indian Rocket Launches Asteroid-Hunting Satellite, Tiny Space Telescopes. Space.com (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  114. ↑ Technical details for satellite NEOSSAT. N2YO.com - Real Time Satellite Tracking and Predictions. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  115. ↑ Gaia overview. www.esa.int (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 23 лютого 2023.
  116. ↑ Barclay, Thomas. NASA - TESS Science Support Center. TESS (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  117. ↑ Transiting Exoplanets Survey Satellite (TESS). Exoplanet Exploration: Planets Beyond our Solar System (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  118. ↑ а б Flight VS23: Soyuz lifts off from the Spaceport in French Guiana. Arianespace (амер.). Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2023.
  119. ↑ Euclid successfully launched into space by Falcon 9 rocket. Interesting Engineeering. 1 липня 2023. Процитовано 1 липня 2023.
  120. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 23 лютого 2023.
  121. ↑ Murakami, Hiroshi; Freund, Minoru M.; Ganga, Ken; Guo, Hongfeng; Hirao, Takanori; Hiromoto, Norihisa; Kawada, Mitsunobu; Lange, Andrew E.; Makiuti, Sin'itirou (1 жовтня 1996). The IRTS (Infrared Telescope in Space) Mission. Publications of the Astronomical Society of Japan (англ.). Т. 48, № 5. с. L41—L46. doi:10.1093/pasj/48.5.L41. ISSN 0004-6264. Процитовано 23 лютого 2023.
  122. ↑ IRTS Home Page. www.ir.isas.jaxa.jp. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 23 лютого 2023.
  123. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 20 березня 2013. Процитовано 23 лютого 2023.
  124. ↑ ESA Science & Technology - ISO. sci.esa.int. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  125. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  126. ↑ WIRE: The Wide Field Infrared Explorer. www.ipac.caltech.edu. Архів оригіналу за 5 березня 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  127. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 23 лютого 2023.
  128. ↑ O'Callaghan, Jonathan. Ending in 2020, NASA’s Infrared Spitzer Mission Leaves a Gap in Astronomy. Scientific American (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2023.
  129. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  130. ↑ JAXA｜赤外線天文衛星「あかり」（ASTRO-F）の運用終了について. www.jaxa.jp. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 23 лютого 2023.
  131. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2023.
  132. ↑ Jet Propulsion Laboratory Herschel Mission News. herschel.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 23 лютого 2023.
  133. ↑ End for Herschel space telescope. BBC News (брит.). 29 квітня 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2023.
  134. ↑ NASA - NSSDC - Spacecraft - Details. web.archive.org. 17 червня 2008. Архів оригіналу за 17 червня 2008. Процитовано 23 лютого 2023.
  135. ↑ а б Cosmos Home - Cosmos. www.cosmos.esa.int. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  136. ↑ A short Herschel mission overview - Herschel - Cosmos. www.cosmos.esa.int. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  137. ↑ WISE: Wide-Field Infrared Survey Explorer. web.archive.org. 12 січня 2010. Архів оригіналу за 12 січня 2010. Процитовано 23 лютого 2023.
  138. ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 8 липня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2007. Процитовано 23 лютого 2023.
  139. ↑ Greicius, Tony (18 лютого 2015). Wide-field Infrared Survey Explorer (WISE). NASA. Архів оригіналу за 9 листопада 2009. Процитовано 23 лютого 2023.
  140. ↑ Targeted launch date for Webb: 18 December 2021. www.esa.int (англ.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 23 лютого 2023.
  141. ↑ Gunzig, E. (1999). The cosmological background radiation. New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-05215-7. OCLC 39633898.
  142. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  143. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  144. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  145. ↑ NASA - NSSDC - Spacecraft - Details. web.archive.org. 12 грудня 2007. Архів оригіналу за 12 грудня 2007. Процитовано 23 лютого 2023.
  146. ↑ NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  147. ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 20 березня 2009. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2009. Процитовано 23 лютого 2023.
  148. ↑ Description of the RadioAstron project, english version. www.asc.rssi.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 23 лютого 2023.
  149. ↑ Description of the RadioAstron project, english version. www.asc.rssi.ru. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2023.
  150. ↑ The SAMPEX Data Center. izw1.caltech.edu. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  151. ↑ Aguilar, M.; Alcaraz, J.; Allaby, J.; Alpat, B.; Ambrosi, G.; Anderhub, H.; Ao, L.; Arefiev, A.; Azzarello, P. (2002-08). The Alpha Magnetic Spectrometer (AMS) on the International Space Station: Part I – results from the test flight on the space shuttle. Physics Reports (англ.). Т. 366, № 6. с. 331—405. doi:10.1016/S0370-1573(02)00013-3. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
  152. ↑ Wayback Machine. web.archive.org. 16 серпня 2009. Архів оригіналу за 16 серпня 2009. Процитовано 23 лютого 2023.
  153. ↑ DAMPE. dpnc.unige.ch. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 23 лютого 2023.
  154. ↑ CALET. heasarc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 4 листопада 2024.
  155. ↑ Articles | elisascience.org. web.archive.org. 5 грудня 2013. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 23 лютого 2023.
  156. ↑ The TOLIMAN mission: precision astrometry for exoplanetary discovery in the solar neighborhood (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  157. ↑ Jones, Andrew (28 лютого 2023). China to expand its space station, international astronaut selection underway. SpaceNews. Процитовано 12 березня 2023.
  158. ↑ A New NASA Space Telescope, SPHEREx, Is Moving Ahead. JPL. NASA. 5 січня 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  159. ↑ Kahekashan (13 вересня 2019). ISRO's Upcoming Plans: 8 Big space missions lined up in future. The Hans India. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  160. ↑ Amos, Jonathan (20 лютого 2014). European Space Agency picks Plato planet-hunting mission. BBC News. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019. A telescope to find rocky worlds around other stars has been selected for launch by the European Space Agency's (Esa) Science Policy Committee. Known as Plato, the mission should launch on a Soyuz rocket in 2024.
  161. ↑ Balzer, Ashley (9 листопада 2021). NASA's Roman Mission Will Help Empower a New Era of Cosmological Discovery. NASA. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  162. ↑ Ariel moves from blueprint to reality. ESA. 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
  163. ↑ Athena | Mission Summary. ESA. 8 листопада 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  164. ↑ LISA | Mission Summary. ESA. 8 листопада 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  165. ↑ а б в Foust, Jeff (16 січня 2023). NASA prepares next steps in development of future large space telescope. SpaceNews. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 24 січня 2023.
  166. ↑ O'Callaghan, Jonthan (23 січня 2023). JWST Heralds a New Dawn for Exoplanet Science - The James Webb Space Telescope is opening an exciting new chapter in the study of exoplanets and the search for life beyond Earth. Scientific American. Архів оригіналу за 24 січня 2023. Процитовано 24 січня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_космічних_телескопів&oldid=43822971